Ухвала суду № 67999212, 25.07.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5087/17

Головуючий у першій інстанції Семенюк Л. А.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Кононенко Г.А.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року у цивільній справі за заявою начальника Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України Мітакі О.М. про встановлення порядку і способу виконання рішення,

встановила:

27.02.2017 року начальник Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (далі - РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області) Мітакі О.М. звернулась до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 листопада 2009 року шляхом зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, №50 зарахувати у якості сплати основного боргу за кредитним договором №ODT0GA0000000064 від 29.07.2008 року грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_4, у якості сплати відсотків за користування кредитом, а саме різницю між відсотковою ставкою в 20,04 % та 25,96%.

Вимоги заяви обґрунтовувала тим, що з 2011 року на виконанні у Татарбунарському РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області перебував виконавчий лист №2-409 від 04.02.2010 року, виданий Татарбунарським районним судом Одеської області про зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ» зарахувати у якості сплати основного боргу за кредитним договором №ODT0GA0000000064 від 29.07.2008 року грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_5 та зараховані ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ» у якості сплати відсотків за користування кредитом, а саме різницю між відсотковою ставкою в 20,04% та 25,96%.

20.05.2016 року виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом було відновлено.

Згідно виконавчого листа боржником є ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ».

При виконанні вищезазначеного виконавчого провадження державному виконавцю було повідомлено заступником начальника відділення Татарбунарської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», що постанова про відновлення виконавчого провадження була направлена до головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк», так як у відділенні немає повноважень на виконання вищезазначеного рішення суду, що підтверджується актом державного виконавця від 24.06.2016 року.

На підставі п.10 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу ДВС звернувся до суду із зазначеною заявою, фактично про роз'яснення рішення суду шляхом встановлення способу та порядку його виконання, зобов'язавши ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, №50 зарахувати у якості сплати основного боргу за кредитним договором №ODT0GA0000000064 від 29.07.2008 року грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_4, у якості сплати відсотків за користування кредитом, а саме різницю між відсотковою ставкою в 20,04 % та 25,96%.

В судове засідання сторони не з'явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 р. у задоволенні заяви начальнику Татарбунарського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Мітакі О.М. про встановлення порядку і способу виконання рішення було відмовлено.

В апеляційній скарзі начальник Татарбунарського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Мітакі О.М. просить скасувати вищевказану ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 р. та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для встановлення порядку і способу виконання судового рішення, про що фактично ставить питання начальник Татарбунарського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Мітакі О.М., матеріали справи не містять.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається із заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 листопада 2009 року, ним було зобов'язано ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ» зарахувати у якості сплати основного боргу за кредитним договором №ODT0GA0000000064 від 29.07.2008 року грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_5 та зараховані ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ» у якості сплати відсотків за користування кредитом, а саме різницю між відсотковою ставкою в 20,04% та 25,96%.

В заяві ставиться питання про зміну способу і порядку виконання вищевказаного рішення суду, шляхом зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, №50 зарахувати у якості сплати основного боргу за кредитним договором №ООТ0СА0000000064 від 29.07.2008 року грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_4, у якості сплати відсотків за користування кредитом, а саме різницю між відсотковою ставкою в 20,04 % та 25,96%.

Тобто, начальник Татарбунарського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Мітакі О.М. посилається на неможливість виконання судового рішення, оскільки Татарбунарської філії «Южне ГРУ» на даний час не існує.

Проте, за даними доводами суд першої інстанції обгрунтовано не погодився, оскільки перешкод для виконання судового рішення з 2009 року не існувало.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд правомірно зазначив, що при винесенні рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 листопада 2009 року, суд діяв у межах заявлених позовних вимог, боржник в особі ЗАТ КБ «ПриватБанк», який на теперішній час, перейменовано в ПАТ КБ «ПриватБанк», фактично зазначений у резолютивній частині рішення, а викладення в резолютивній частині рішення способу і порядку виконання, запропонованого начальником ДВС, призведе до зміни рішення та внесення до нього нових даних, які не були суду відомі під час розгляду справи, що є неприпустимим.

При цьому суд в оскаржуваній ухвалі обгрунтовано вказав, що відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Однак, матеріали справи не містять таких обставини, які б давали підстави для зміни порядку і способу виконання судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 листопада 2009 року було зобов'язано саме юридичну особу, якою на той час було ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити певні дії. Зазначені обставини свідчать про те, що не дивлячись на те, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» було зобов'язано вчинити певні дії, в особі Татарбунарської філії «Южне ГРУ», вказаним рішенням було зобов'язано вчинити ці дії саме юридичну особу, якою було ЗАТ КБ «ПриватБанк», а на даний час є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Тобто, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, перешкод для виконання судового рішення фактично не існувало, а факт його невиконання свідчить лише про бездіяльність вказаного ДВС щодо виконання судового рішення протягом 7 років.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у зв'язку з відсутністю на даний час Татарбунарської філії «Южне ГРУ» та через зміну назви ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», то Татарбунарський РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області може звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, як то передбачено ст. 378 ЦПК України, а не із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України відхилити.

Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Н.А. Кононенко