Вирок № 67996278, 21.07.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2867/14-к

Провадження №1-кп - 480/7/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2017 р. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Терентьєва Г.В.,

за участю секретаря Петриченко В.С.,

прокурора Кравченко В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07.10.2013 р. за № 12013150260001305 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новогригорівка, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.04.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.263, ст.348, ч.2 ст.15, п.п. 1,5,13 ч.2 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні злочинів передбачених ст.124, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України., -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 06.10.2013 о 22:00 год. він знаходився на території дачного будинку АДРЕСА_3, в якому тимчасово мешкає, в цей час, до вищевказаної території дачної ділянки на автомобілі НОМЕР_1 прибув ОСОБА_2, з метою спілкування щодо придбання наркотичного засобу - канабісу у ОСОБА_1

Прибувши до вищевказаної дачної ділянки, ОСОБА_2 підійшов до хвіртки, через яку здійснюється вхід на територію дачної ділянки. В цей час ОСОБА_1 почув шум за огорожею своєї дачної ділянки, побачивши особу, яка наближувалась до нього та, підійшовши до хвіртки, відчинив її, щоб перевірити хто за нею знаходиться. В цей час ОСОБА_2 накинувся на ОСОБА_1, вдаривши останнього рукояткою пістолета в область обличчя, та демонструючи пістолет, який він тримав в своїй правій руці, лівою рукою перехопив шию ОСОБА_1 та став тиснути його до землі, при цьому, повідомив, що він співробітник міліції. Не повіривши ОСОБА_2 про належність останнього до органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 умисно, з метою захисту свого здоров'я, ножем, який був в лівій його руці наніс ОСОБА_2 один удар в ліве стегно, від отримання якого останній відчув сильний фізичний біль. Таким чином, ОСОБА_1 в обстановці, що склалася, не усвідомлював і не міг усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності суспільно небезпечного посягання на своє здоров'я, але перевищив межі захисту, який потрібно було застосувати в даній ситуації.

З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 було доставлено до ЛШМД м. Миколаєва, де 09.10.2013 останній помер.

У ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани в області середньої третини лівого стегна з раневим каналом і пошкодженням поверхневої стегнової вени. Вищеописане тілесне ушкодження носить прижиттєвий характер, на що вказує наявність крововиливів по ходу раневого каналу. Беручи до уваги дані медико-криміналістичного дослідження, а також рани щелевидная форма, рівні, не осаднені краї, один край якої скошений, другий нависає, лівий кінець при зведенні країв набуває П-подібну форму, правий загострений, а також наявність раневого каналу з пошкодженням поверхневої бедеренной вени, дозволяє сказати про те, що вона утворилася в результаті одноразової дії колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що має вістря, лезо і П-подібний обух.

За ступенем тяжкості, вищеописана рана з раневим каналом і пошкодженням поверхневої стегнової вени що ускладнилася обтуруючим тромбозом судин і поширеними некрозами стінки тонкого кишечника з фібрінозногнойним перитонітом, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.124 КК України.

Підсудний ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді свою вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав повністю та пояснив, що 06.10.2013 разом з дружиною та знайомим ОСОБА_3 перебував вдома АДРЕСА_3. Дружина була в будинку, а він з ОСОБА_3 сиділи у дворі грали в нарди. У нього в руках був ніж, так як він в той час їв айву. Він побачив тінь біля своєї хвіртки, підійшов глянути хто там. Відчинив навісний замок. Якийсь хлопець штовхнув ногою хвіртку, яка вдарила його по лобу. Цей хлопець підійшов до нього, схопив його за шию, приставив пістолет, сказав «Стояти, міліція!». Почав тиснути його до землі за шию. В одній руці ОСОБА_1 був ніж, іншою рукою він намагався відвернути пістолет, направлений на нього та почав ножем, який був в лівій руці, відмахувати від себе. В цей час в нападаючого на нього хлопця хватка послабилась, і він (ОСОБА_1) побіг до будинку. Той хлопець комусь викрикнув «Він мене порізав!». Після чого він (ОСОБА_1) почув близько 5 пострілів. Один з пострілів влучив йому в лікоть. Що відбувалось далі він не знає. Того ж вечора він зі знайомим та дружиною поїхали до Миколаївської ЦРЛ, однак, медичну допомогу йому не надали, так як лікар був на операції, чекати вони не стали. Кулю з ліктя витягнув самостійно, куди її потім подів не пам'ятає. Наступного дня він сповістив про вказану подію міліцію.

Дослідивши докази по справі, представлені органом досудового розслідування, та докази здобути під час судового слідства, вислухавши покази підсудного та свідків, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

Так допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є дружиною ОСОБА_1 06.10.2013 близько 22:00-23:00 год. почула як собаки гавкали та якісь постріли чи хлопки. Забіг в хату чоловік, на лобі кров, простріляний правий лікоть. Вони поїхали до лікарні з чоловіком та ОСОБА_5. Там їм сказали чекати лікаря. Вони не дочекались, та поїхали додому. Чоловік сам вийняв кулю з ліктя. Він пояснив, що на нього напав якийсь чоловік з пістолетом. З приводу чого був напад їй не відомо. Коли це сталось вона була в кімнаті дачного будинку та дивилась телевізор. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 були на вулиці, грали в нарди.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 06.10.2013 вони з ОСОБА_6 ремонтували автомобіль. Приблизно о 21:00-22:00 год. ОСОБА_5 на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_7 та попросила допомогти, щоб він приїхав. Так як його автомобіль був на ремонті, ОСОБА_6 погодився допомогти. Вони приїхали до ОСОБА_1, де також був і ОСОБА_3. У ОСОБА_1 вони побачили поранення ліктя, все було в крові. Разом з ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вони поїхали до Миколаївської ЦРЛ. Там ОСОБА_1не надали допомогу, треба було чекати. Однак, оскільки ОСОБА_6 постійно телефонувала дружина, чекати вони не стали та поїхали додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 06.10.2013 ввечері з ОСОБА_1 сиділи на дачі вживали пиво. В них скінчились цигарки, тому ОСОБА_3 пішов у будинок за цигарками. В цей час він почув крики «Стоять міліція!» та постріли. У будинок забіг ОСОБА_1, в нього з правого ліктя йшла кров. Він пояснив, що на нього напали. Причину нападу він не пояснив. Це було близько 22:00-23:00 год. Хто стріляв ОСОБА_3 не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 06.10.2013 пізно ввечері ОСОБА_5 подзвонили на мобільний телефон і попросили поїхати на дачу до ОСОБА_1. Коли вони приїхали до ОСОБА_1, та побачили на лікті в нього поранення, було видно гумову кулю в лікті. Потрібно було їхати в лікарню. Вони поїхали до лікарні у Варваровку. Там ОСОБА_1 не прийняли, і вони поїхали додому. ОСОБА_1 повідомив, що на нього хтось напав та вистрілив у руку. В іншу лікарню вони не їхали так як ОСОБА_6 зателефонувала дружина та йому потрібно було їхати додому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що 06.10.2013 близько 20:00 год. вона прийшла додому. Її чоловік ОСОБА_2 був вдома, кудись збирався, одягнув комуфляжну форму. Вдома також був його знайомий ОСОБА_9. Вони разом збирались їхати кудись. Вказану форму він зазвичай вдягав для ОСОБА_6 в страйкбол. В понеділок їй зателефонувала кума та повідомила, що ОСОБА_2 в реанімації. Вона зателефонувала ОСОБА_10 та вони поїхали в реанімацію в м. Миколаїв. Щоб її чоловік вживав наркотичні речовини, їй не відомо. В автомобілі свого чоловіка вона бачила зброю: два пістолети невеликих. Один з пістолетів був з коричневою рукояткою та барабаном, металевого кольору, заряджався кулями. Другий пістолет чорний, невеликий, з магазином, заряджається кулями.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що 06.10.2013 у вечірній час ОСОБА_1 прийшов до Миколаївської ЦРЛ та звернувся до хірургічного відділення. В нього щось було з рукою. Вона повідомила, що лікар перебуває на операції, щоб він або чекав, або їхав до ЛШМД. Він не дочекався та пішов.

фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 07.10.2013, в ході якого на території дачної ділянки АДРЕСА_3 виявлено та вилучено 3 гільзи з металу жовтого кольору та шматки асфальту з плямами бурого кольору;

- фактичними даними, які містяться у висновках експерта №541 від 08.11.2013, №539 від 08.11.2013, відповідно до яких кров ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемагглютінінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемагглютініном анти-В з супутнім антигеном Н.

На дев'яти каменях (об.№1,2,4,5,7-11), представлених на експертизу, виявлена кров людини, при дослідженні якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Кров могла утворитися від особи (осіб) групи А з ізогемагглютініном анти-В з супутнім антигеном Н, у тому числі ОСОБА_2

На камні (об.№3) та сухому листі (об.№6) , представлених на експертизу, виявлена кров людини, при дослідженні якої виявлені антиген Н ізосерологічної системи АВО. Не виключена можливість утворення крові від особи (осіб) групи О з ізогемагглютініном анти-А і анти-В, у тому числі ОСОБА_1

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта №1375 від 28.10.2013, відповідно до якого предмети у кількості 3 шт. до боєприпасів не відносяться, а є стріляними гільзами «посилених» пістолетних патронів, виготовлених заводським (кустарним) способом шляхом пере спорядження капсульованих гільз шумових патронів (Чехия (Sellier&Bellot JSC)) із використання пороху типу «Сильвер-О» (або іншого схожого за своїми властивостями) та куль з твердої гуми, виробник яких невідомий.

- фактичними даними, які містяться у протоколі та диску відеозображення проведення слідчого експерименту від 20.11.2014, під час якого ОСОБА_1 пояснив, при яких обставинах та яким чином спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_2;

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта №128 від 15.08.2016, відповідно до якого на брюках ОСОБА_2 виявлено два ушкодження, розташованих на задньо-внутрішній поверхні лівої половини в середній третині. Одне з ушкоджень є колено-різаним і утворилося від дії колюче-ріжучої кромки. Друге ушкодження є колено-різаним і утворилося від дії колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, який має вістря, лезо та обух. Не виключена можливість нанесення ушкоджень від дії клинка наданого на експертизу ножа. Локалізація ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_2 співпадає з локалізацією ушкоджень на брюках ОСОБА_2

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта №91 від 11.07.2016, відповідно до якого на клапті шкіри від трупа ОСОБА_2 виявлено одне колото-різане ушкодження, яке утворилося внаслідок однократної дії плаского колюче-ріжучого предмета, яке має вістря, лезо та обух. Ушкодження могло бути нанесене клинком наданого на експертизу ножа.

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 2272 від 30.10.2013, відповідно до якого смерть ОСОБА_2 настала внаслідок колото-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням поверхневої бедерної вени ускладнилися обтурующим тромбозом судин і поширеними некрозами стінки тонкого кишечника з фібринозно-гнійним перитонітом, підтвердженого даними судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів. При судово-медичному дослідженні трупа за винятком слідів медичних маніпуляцій виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани в області середньої третини лівого стегна з раневим каналом і пошкодженням поверхневої стегнової вени. Вищеописане тілесне ушкодження носить прижиттєвий характер, на що вказує наявність крововиливів по ходу раневого каналу. Беручи до уваги дані медико-криміналістичного дослідження, а також рани щелевидная форма, рівні, не осаднені краї, один край якої скошений, другий нависає, лівий кінець при зведенні країв набуває П-подібну форму, правий загострений, а також наявність раневого каналу з пошкодженням поверхневої бедерної вени, дозволяє сказати про те, що вона утворилася в результаті одноразової дії колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що має вістря, лезо і П-подібний обух.

За ступенем тяжкості, вищеописана рана з раневим каналом і пошкодженням поверхневої стегнової вени що ускладнилася обтуруючим тромбозом судин і поширеними некрозами стінки тонкого кишечника з фібрінозногнойним перитонітом, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть.

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта №1674 від 08.10.2013, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ушкодження у вигляді рани в області правого ліктьового суглоба, садна на лобі зліва, які утворилися від дії:

- ушкодження у вигляді рани в області правого ліктьового суглоба могли утворитися від дії тупого з тупообмеженою поверхнею предмету, яким міг бути снаряд, випущений з травматичної зброї;

- ушкодження у вигляді саден на лобі зліва утворились від дії тупого твердого предмету.

Виникнення ушкоджень у строк та при обставинах, вказаних освідуваним не виключається. За ступенем тяжкості дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони та спричинив тілесні ушкодження потерпілому при відверненні протиправного насильницького вторгнення останнього у його житло.

Факт таких дій потерпілого обєктивно підтверджується показаннями обвинуваченого, свідків, даних в судовому засіданні, даними протоколу слідчого експерименту, які повністю узгоджуються між собою щодо протиправного вторгнення потерпілим до житла обвинуваченого.

Обвинувачений пояснив суду, що ОСОБА_2 штовхнув ногою хвіртку, яка вдарила його (ОСОБА_1) по лобу. ОСОБА_2 підійшов до нього, схопив його за шию, приставив пістолет, сказав «Стояти, міліція!». Почав тиснути його до землі за шию, чим змусив останнього захищатись.

Обвинувачений ОСОБА_1 згідно ст. 36 КК України мав право на необхідну оборону від дій ОСОБА_2, адже останній приставив до нього пістолет і обвинувачений захищався від суспільно небезпечного посягання.

Згідно ч.2 ст.36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливостей уникнути суспільно небезпечного посягання.

Згідно висновку експерта №2272 від 30.10.2013р. (т.2 а.с.148-150) нанесені ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до тяжких, які спричинили смерть, але перевищення меж необхідної оборони в судовому засіданні не доведено. Потерпілому було заподіяно лише один удар і більше його обвинувачений не бив та не знущався над ним. Після того як у нападаючого на нього хлопця (ОСОБА_2) хватка послабилась, ОСОБА_1 побіг до будинку. Сторона обвинувачення не довела в суді яким чином було перевищено межі необхідної оборони і докази перевищення необхідної оборони ОСОБА_1 в матеріалах досудового розслідування відсутні.

Зі змісту ч.5 ст. 36 КК України вбачається, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Суд не виявив в діях ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, що свідчить про перевищення меж необхідної оборони і притягувати його до кримінальної відповідальності нема підстав.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає виправданню за обвинувачення на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Також ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 21.09.2014 в ході проведення огляду місця події за місцем мешкання останього, за адресою: АДРЕСА_3, на столі в приміщенні будинку, працівниками міліції було виявлено предмет зовні схожий на ручну гранату, яку ОСОБА_1 зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.

Підсудний ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді свою вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав повністю та пояснив, що влітку 2014 року вивозив сміття зі своєї дачної ділянки. Побачив взривпакет, подумав що це навчальна граната, та відніс її до своєї дачної ділянки. До нього в гості приїхав його знайомий ОСОБА_12, який сказав, що граната бойова. В той же день ОСОБА_1 зустрів працівників міліції Загарія та начальника карного розшуку, та розповів їм про гранату, сказав, щоб забрали. ОСОБА_1 написав заяву на здачу боєприпасів. Вказані працівники міліції викликали опергрупу та поїхали по власним справам. ОСОБА_1 написав ще одну заяву на дозвіл огляду місця події. Опергрупа забрала гранату та поїхала. Також, ОСОБА_1 пояснив, що вказану гранату знайшов днів за 10 до вилучення працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що працює оперуповноваженим карного розшуку Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області. 21.09.2014 за ініціативою начальника карного розшуку Миколаївського РВ ОСОБА_14 вони приїхали до ОСОБА_1, оскільки надійшла оперативна інформація, що в останнього є граната. По приїзду ОСОБА_14 розмовляв з ОСОБА_1, після чого він з ОСОБА_14 викликали слідчо-оперативну групу. Будь-які документи ОСОБА_1 при ньому не писав. По приїзду слідчо-оперативної групи він з ОСОБА_14 поїхали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що працює начальником карного розшуку Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області. Восени 2014 року було отримано інформацію про те, що ОСОБА_1 вдома в АДРЕСА_3, зберігає гранату. ОСОБА_15 разом з ОСОБА_13 приїхали до ОСОБА_1 ОСОБА_1 написав заяву про дозвіл на огляд домоволодіння. В будинку вони побачили гранату РГД-5. ОСОБА_15 зателефонував до ЧЧ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області та викликав слідчо-оперативну групу. Будь-які заяви, крім дозволу на огляд місця події, ОСОБА_1 не писав. Він з ОСОБА_13 вказану гранату не вилучали, гранату вилучала слідчо-оперативна група.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що гранату в чоловіка вона бачила. Він сказав, що викликав міліцію та видав їм цю гранату.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що був присутнім, коли ОСОБА_1 видавав працівникам міліції гранату. Цю гранату вони з ОСОБА_1 знайшли. Вона була ржава. ОСОБА_1 її почистив. Знайомий ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_12 сказав, що ця граната бойова. Приїхали працівники міліції Загарій з колегою. ОСОБА_1 сказав Загарію забрати гранату, на що Загарій відповів, що не має права та викликав слідчо-оперативну групу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що в кінці вересня 2014 року він приїхав до ОСОБА_1, при спілкуванні з ним побачив гранату. Він сказав ОСОБА_1 здати гранату в міліцію. Гранату він зачистив за деякий час до цього. ОСОБА_1 повідомив що гранату знайшов. ОСОБА_1 хтось зателефонував. Після чого приїхав співробітник міліції, ОСОБА_1 повідомив йому, що в нього є граната. Співробітник міліції викликав слідчо-оперативну групу. Слідчо-оперативна група вилучила гранату. ОСОБА_12 разом з ОСОБА_3 були понятими при цьому. Працівники міліції склали відповідний протокол вилучення гранати. Це була граната РГД-5 сріблястого кольору.

Відповідно до рапорту оперативного чергового Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області від 21.09.2014 року, ОСОБА_1 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, добровільно видав працівникам міліції гранату РГД-5 та предмет схожій на вибухівку, які він знайшов у балці с. Сливине.

Згідно висновку експерта №76 від 25.09.2014, відповідно до якого об'єкт № 1 є уніфікованим запалом ручних гранат модернізованим для спорядження стандартних зарядів вибухових речовин в корпусі гранати РГД - 5, який містить заряд ініціюючих (ТНРС + азис свинцю - 0.10+0.20 грам) і бризантної (ТЕН або гексоген - 1,0 грам) вибухових речовин, об'єкт № 2 є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини тротил вагою 100-115 г., розміщеним у стандартному корпусі ручної наступальної гранати РГД-5, об'єкт № 3 є піротехнічним виробом побутового призначення саморобного виготовлення, який споряджено піротехнічною сумішшю не більше 3,0 г., яка відноситься до вибухових речовин.

При конструктивному з'єднанні між собою об'єкти № 1, №2 є остаткові спорядженою наступальною осколковою гранатою РГД-5, яка відноситься до категорії боєприпасів (вибухових пристроїв промислового виготовлення).

Своїми діями, ОСОБА_1 вичинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Однак як встановлено в судовому засіданні, що підтверджується вище наведеними доказами, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції гранату РГД-5 та предмет схожій на вибухівку.

Відповідно до ч.3 ст. 263 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» № 3 від 26 квітня 2002 року, під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно з ч. 3 ст. 263 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів, за власним бажанням передає його відповідному державному органу.

Таким чином, правовими підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами є вчинення такою особою злочину, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 263 КК України та добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.

З урахуванням наведеного, суд вважає наявними правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України.

В ході судового слідства встановлено, що 10.10.2014 в період часу з 09:45 годин по 11:10 годин, в ході проведення санкціонованого слідчим суддею Миколаївського районного суду Миколаївської області обшуку, за адресою: АДРЕСА_3, в приміщенні дачного будинку виявлено та вилучено рослинну речовину сіро - зеленого кольору зовні схожу на коноплю, яка була розфасована по паперовим згорткам та поліетиленовим пакункам, яку ОСОБА_1 зберігав за місцем свого мешкання.

Крім того, 10.10.2014 в період часу з 11:40 годин по 12:15 годин, в ході проведення обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні якої виявлено та вилучено рослинну речовину сіро - зеленого кольору зовні схожу на коноплю, яка була розфасована по паперовим згорткам та поліетиленовим пакункам, яку ОСОБА_1 зберігав за місцем свого мешкання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, винним себе не визнав та пояснив про те, що він перебуває на обліку в Миколаївській ЦРЛ на отримання "Методону", вживав коноплю разом з дружиною. Мети збуту не було. Вживає коноплю з 19 років. Вказує, що розфасовував коноплю він сам, тому що вона була різної якості.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який йому інкримінується повністю підтверджується наступними доказами по справі:

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є дружиною ОСОБА_1, чоловік вживає наркотичні засоби, метадон та курить коноплю. Нікому її не продавав. На дачі ОСОБА_1 вирощував коноплю, яку потім курили разом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_1 вживає коноплю шляхом куріння. Чи збуває він коноплю йому не відомо.

Згідно протоколу обшуку від 10.10.2014, в ході якого в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, виявлено та вилучено дрібні поліетиленові пакети та паперові згортки з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору;

Згідно протоколу обшуку від 10.10.2014, в ході якого в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено дрібні поліетиленові пакети та паперові згортки з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта №2030 від 10.10.2014, надана на експертизу речовина та речовина в суміші, в двох пакетах, вилучена в ході обшуку у ОСОБА_1, від 10.10.2014, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Загальна маса наданого на експертизу канабісу (в перерахунку на висушену речовину) складає - 785,914 г.

Що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 вiд 01.08.2000p. "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливовеликих розмiрiв наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, якi знаходяться у незаконному обігу", відноситься до великих розмірів .

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинено злочин пов'язаний із збутом наркотичних засобів є голослівними. Більш того, диспозиція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає не лише незаконний збут наркотичних засобів, але і їх незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, у чому і висунуте обвинувачення ОСОБА_1

Крім того, та обставина, що ОСОБА_1 визнав факт свого вживання наркотичних засобів та перебуває на лікуванні за методоновою програмою, на думку суду, не доводить про відсутність в його діях умислу на збут виготовлених ним наркотичних речовин. Навпаки, враховуючи, великий розмір вилученої наркотичної речовини, спосіб упакування та розфасування наркотичних засобів, а також поведінка ОСОБА_1 свідчить саме про наявність у нього умислу на збут наркотичних речовин.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує: за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, якій є тяжким, особу обвинуваченого, який засуджений 23.04.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.263, ст.348, ч.2 ст.15, п.п. 1,5,13 ч.2 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за довідкою МОНД знаходиться на обліку з 2001 року з діагнозом «Синдром залежності від опіоїдів».

Обставин, що помякшують покарання судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому беру до уваги передбачені ст. 177 КПК України мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також ризики у поведінці обвинуваченого, які слід попередити, стосовно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 548,64 грн.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.263 КК України, ст. 177, 368, 370-371, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

- за ст.124 КК України - виправдати;

- за ч.1 ст. 263 КК України звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст. 263 КК України.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.04.2017 року шляхом поглинання менш суворого більш суворим остаточно призначити покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_1 відбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва з 19.08.2016 по 21.07.2017 року.

До строку відбування покарання на підставі ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 11.10.2014 по 05.06.2015 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу відносно ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню застосувати тримання під вартою, строк покарання за даним вироком обчислювати з 21.07.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 548 грн. 64 коп.

Речові докази:

шкіряні ботинки (берці) чорного кольору; майку з плямами бурого кольору; светр світло коричневого кольору з плямами бурого кольору; штани камуфляжні з плямами бурого кольору, розрізані, які також мають пошкодження; камуфляжну куртку з капюшоном з плямами бурого кольору; два поліетиленові пакети з канабісом вагою 782,914 г., вилучені при обшуку 10.10.2014 року, упаковані у поліетиленовий прозорий пакет №1; спеціальний пакет №1745535 з светром; спеціальний пакет №1745536 з гольфом; пакети №4, №5, №6, №7 зі слідами темно-бурого кольору вилучені 07.10.2013 року під час проведення ОМП території дачної ділянки АДРЕСА_3; спеціальний пакет НДЄКЦ №0936052 з 3-ма гільзами вилучені 07.10.2013 року під час проведення ОМП території дачної ділянки АДРЕСА_3; пакет з ножем розкладним виданий 07.10.2013 року ОСОБА_1, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Миколаївського РВ УМВС в Миколаївській області - знищити;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївській районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В. Терентьєв

21.07.2017