Рішення № 67995686, 21.07.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2017 рокуСправа № 921/310/17-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства Агропромислове підприємство Агро-Дружба , с. Н. Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Озерна Товариства з обмеженою відповідальністю Розтоцьке, с. Озерна, Зборівський район, Тернопільська область

про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження в п.8.2 ОСОБА_2 купівлі - продажу від 09.07.2014

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_3 уповноваженого, довіреність № 3 від 10.01.2017

Відповідача: ОСОБА_4 уповноваженої, довіреність б/н від 19.05.2017

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Документообіг господарського суду. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 9212 171 МЕ 22210.

В судових засіданнях представникам сторін розяснювались процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Суть справи:

Приватне підприємство Агропромислове підприємство Агро-Дружба, с. Н. Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства Озерна Товариства з обмеженою відповідальністю Розтоцьке, с. Озерна, Зборівський район, Тернопільська область, надалі - відповідач, про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження в п.8.2 ОСОБА_2 купівлі - продажу від 09.07.2014 (з врахуванням прийнятих судом заяв від 05.07.2017 та від 17.07.2017).

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням директором ПП Агропромислове підприємство Агро-Дружба ОСОБА_5 наданих йому повноважень в частині одноосібного прийняття рішення про укладення та підписання з відповідачем ОСОБА_2 купівлі - продажу від 09.07.2014, п.8.2 якого містить третейське застереження.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: ОСОБА_2 купівлі - продажу б/н від 09.07.2014; статуту Приватного підприємства Агропромислове підприємство Агро-Дружба, а також інші документи.

Ухвалою суду від 17.05.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09:30 год. 07.06.2017; витребувано у сторін додаткові документи. Ухвалою суду від 27.06.2017, у звязку із перебуванням судді Гирили І. М., в період з 09.06.2017 по 26.06.2017, на лікарняному, розгляд справи було призначено на 09:40 год. 05.07.2017, який, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 17.07.2017 з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. В судовому засіданні 17.07.2017, в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 11:00 год. 17.07.2017, до 15:30 год. 17.07.2017, до 16:00 год. 17.07.2017 та, відповідно, до 10:00 год. 21.07.2017 з підстав, викладених у відповідних формулярах (протоколах) судових засідань.

За клопотання позивача строк вирішення спору було продовжено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 17.07.2017.

Окрім того, в судовому засіданні 17.07.2017, зважаючи на подану позивачем та прийняту судом заяву б/н від 05.07.2017 (з врахуванням заяви від 17.07.2017) про зміну предмету позову, судом відхилено клопотання відповідача б/н від 26.06.2017 (вх. №13154) про припинення провадження справі 921/310/17-г/8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.07.2014 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судове засідання 21.07.2017 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги, з врахуванням заяв від 05.07.2017 та від 17.07.2017, підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи. Стверджує, що положеннями Статуту Товариства в редакції станом на момент укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014, який містить оспорюваний позивачем пункт, передбачено право директора на укладення угод на суму більше 100 тис. грн тільки за письмовою заявою засновника. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014, який був наданий позивачем в судове засідання 17.07.2017, обмежено право директора Товариства на укладення господарських договорів з третейським застереженням та сума яких перевищує 100 тис. грн. Просить суд врахувати, що присутній в судовому засіданні 17.07.2017 головний бухгалтер ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" повідомив, що ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014, разом із іншими документами підприємства, були доведені до відома відповідача перед підписанням ОСОБА_2. В підтвердження факту надіслання на адресу відповідача зазначених вище документів, згідно супровідного листа б/н від 20.07.2017, надав суду належним чином засвідчену копію опису вкладення до цінного листа б/н від 01.07.2014. Окрім того, долучив до матеріалів справи та, відповідно, просив взяти до уваги пояснення головного бухгалтера ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" б/н від 18.07.2017, згідно яких останній зазначає, що: "хоча зі сторони позивача ОСОБА_7 купівлі-продажу від 09.07.2014 був підписаний директором ОСОБА_5 Водночас, усі платежі протягом терміну дії вказаного договору (за вказівкою директора) проводились виключно ним через електронну систему "Банк-клієнт", з використанням електронного цифрового підпису директора ОСОБА_5 З 23.02.2015 по 25.05.2015 директором підприємства був призначений ОСОБА_8, проте фактично все керівництво фінансово-господарською діяльністю і надалі продовжував здійснювати ОСОБА_5 Платежі за ОСОБА_2 від 09.07.2014 за період з 23.02.2015 по 25.05.2015 здійснювались без відома директора ОСОБА_8, останній про існування вказаного ОСОБА_2 нічого не знав". Зважаючи на усе наведене вище, позовні вимоги вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 21.07.2017 прибув, в задоволенні позову просить відмовити. Згідно письмових пояснень б/н від 13.07.2017 та б/н від 20.07.2017, підтриманих ним в даному судовому засіданні, просить суд врахувати, що третейська угода, викладена у вигляді третейського застереження в п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014, не обмежена ніякою сумою і взагалі не містить в собі грошового виразу, а відтак наявне у Статуті обмеження повноважень директора певною сумою при укладенні угод жодним чином не стосуються третейської угоди. Факт отримання від позивача ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014 заперечує. Стверджує, що останній на адресу Товариства не надсилався, інформація про обмеження повноважень директора на укладення угод з третейським застереженням жодним іншим чином до нього не доводилась. Долучений ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" в судове засідання 21.07.2017 опис вкладення у цінний лист від 04.01.2014, за відсутності інших документів, які підтверджують саме факт надіслання останнього на адресу відповідача, вважає неналежним доказом, який підтверджує доводи позивача щодо обізнаності ДП "Озерна" ТзОВ "Розтоцьке" на час укладення ОСОБА_2 від 09.07.2014 про існування ОСОБА_6 від 01.07.2014. Також, зауважує, що ні станом на дату укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу, який містить оспорюване позивачем третейське застереження, ні станом на дату здійснення часткових оплат за таким правочином, інформація про обмеження повноважень директора на укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу з третейським застереженням жодним чином не вказана у ЄДРЮО ФОП та ГФ. Наголошує на тому, що в преамбулі ОСОБА_2 купівлі-продажу б/н від 09.07.2014 зазначено, що Директор Покупця ПП АП "Агро-Дружба" ОСОБА_5 діє на підставі Статуту. У звязку із наведеним вважає, що оскільки Статут відповідача не містить в собі обмежень повноважень директора на підписання договорів із третейським застереженням, то останній, як і сама третейська угода, викладена у вигляді третейського застереження у п. 8.2 ОСОБА_2, є дійсними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

09.07.2014 між Дочірнім підприємством "Озерна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке", - Продавець, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба", - Покупець, з іншої сторони, укладено ОСОБА_7 купівлі продажу (надалі - ОСОБА_7), за умовами якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити зерно кукурудзи врожаю 2013 року загальною кількістю 628, 957 тн (п.1.1 ОСОБА_2).

Положеннями вказаного правочину сторони передбачили умови передачі товару, його ціну, порядок розрахунків тощо (р. 4-6 ОСОБА_2).

П. 8.2 р. 8 ОСОБА_2 сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього ОСОБА_2 або у звязку із ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в постійно діючому Третейському суді при Сумській міжрегіональній товарній універсальний біржі (поштова адреса: індекс 40000, м. Суми, а/с 36; місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 109, кімната 48) відповідно до регламенту зазначеного суду. Склад Третейського суду 1 суддя. На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між Сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту ОСОБА_2, але є наслідком визнання цього ОСОБА_2 недійсним, або таким, що не був укладеним. Про місце проведення третейського розгляду Сторони повідомляються ухвалою суду. Мова третейського розгляду українська. Сторони не вважають за необхідне ведення протоколу засідання Третейського суду. Сторони дійшли згоди, що у випадку неявки Сторін або однієї Сторони на засіданні Третейського суду суддя може розглянути справу без участі Сторони (Сторін) за наявними у справі документами (доказами). У разі неявки відповідача до суду він має право подати до суду відзив. Рішення Третейського суду є остаточним та обовязковим для сторін. Сторони зобовязуються добровільно виконувати рішення Третейського суду, без будь - яких зволікань чи застережень. Сторони дійшли згоди, що у разі заміни кредитора або боржника у зобовязанні за згодою Сторін, останній повинен повідомити нового кредитора або боржника про існування даного Третейського застереження.

Ця угода укладена сторонами на підставі та у відповідності зі статтями 1, 5, 6, 12, Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV, статей 212, 626-628 Цивільного кодексу України (п.п.8.1-8.2 ОСОБА_2).

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження в п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі - продажу від 09.07.2014. В обґрунтування підстав для звернення до суду із даною вимогою позивач посилається на перевищення директором ПП Агропромислове підприємство Агро-Дружба ОСОБА_5 наданих йому повноважень в частині одноосібного прийняття рішення на укладення та підписання з відповідачем договору, який містить оспорюваний пункт, не зважаючи на обмеження, визначені ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014 та Статутом товариства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими цивільним кожексом України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, заявляючи позов про визнання недійсним договору чи його окремих положень, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що, з огляду на приписи ст. 237 ЦК України, утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.

Ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 купівлі-продажу від 09.07.2014, який містить оспорюваний позивачем пункт, від імені ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" (позивача у справі) підписано директором ОСОБА_5, який діяв на підставі Статуту.

Статутом ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" (р. 6), затвердженим рішенням засновника від 22.11.2011 та зареєстрованим державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації 24.11.2011, номер запису 16377020000000843, в чинній на момент укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014 редакції, органами управління підприємства є: засновник; директор.

П. 6.2 Статуту ПП "Агропромислове підприємством "Агро-Дружба" передбачено, що засновник має право затверджувати Статут, призначати та звільняти директора, визначати основні напрямки діяльності підприємства, розподіляти прибутки та ін. У пунктах 6.3 6.4 Статуту позивача передбачено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом директором. Директор вирішує всі питання підприємства і несе за це повну відповідальність. Зокрема: керівництво підприємством здійснює директор. Він самостійно вирішує питання соціального розвитку, виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства. Директор організовує роботу підприємства і несе за це повну відповідальність. Представляє підприємство без доручення у всіх установах, організаціях, розпоряджається майном та фінансовими засобами, заключає господарські договори, фінансові угоди, договори, контракти. Видає доручення, відкриває в банку рахунки, затверджує штати, видає накази та вказівки обовязкові для виконання всіма працівниками підприємства. Звільняє та приймає працівників. Має всі права, передбачені Статутом за винятком права: призначення та звільнення головних спеціалістів та керівників виробничих підрозділів, затвердження та внесення змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку, визначення та змін основних напрямків діяльності підприємства, затвердження планів та звітів про їх виконання. Укладення угод на суму більше 100 тис. грн тільки за письмовою заявою засновника.

Таким чином, згідно положень Статуту директор підприємства ОСОБА_5 наділений правом на укладення угод (договорів) на суму більше 100 тис. грн лише за письмовою згодою засновника.

Враховуючи те, що оспорюваний позивачем пункт ОСОБА_2, який містить третейське застереження, не підлягає вартісній оцінці, доводи позивача, з посиланням на положення Статуту, які містять обмеження повноважень директора на укладення угод на суму більше 100 тис. грн, про відсутність у директора повноважень на укладення третейської угоди у вигляді третейського застереження, яке міститься в ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2017 (п. 8.2), на думку суду, є безпідставними.

В абз. 6 п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013, з наступними змінами та доповненнями, судам розяснено: припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут. У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: - такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); - про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

В судовому засіданні встановлено та вже зазначено вище, що положення діючого на час укладення оспорюваного позивачем третейського застереження, яке міститься в п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014, Статуту ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" жодних обмежень повноважень директора на укладення третейських угод не містили.

Відсутність обмежень у директора Позивача повноважень на укладення третейських угод вбачається в тому числі і з публічної інформації, розміщеної в ЄДР, де стосовно ПП Агропромислове підприємство Агро- Дружба за кодом ЄДРПОУ 37625037, в графі Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи внесено лише інформацію про керівника підприємства, підписанта - ОСОБА_5; жодних обмежень щодо права останнього на укладення третейських угод або правочинів, які містять третейське застереження не вказано (сформований судом 17.07.2017 Витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ, станом на 09.07.2014 день укладення оспорюваної позивачем третейської угоди, викладеної у п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014 у вигляді третейського застереження в матеріалах справи).

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;

В силу приписів ст. 10 зазначеного вище Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Зі змісту долученого позивачем до матеріалів справи ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014 вбачається, що за наслідками проведених зборів було прийнято рішення про обмеження директора у праві на укладення договорів з третейським застереженням та доручено останньому у даній частині провести державну реєстрацію змін до установчих документів.

Поряд із цим, наявні в матеріалах справи документи (Статут Товариства в редакції, яка діяла на момент укладення оспорюваної позивачем третейської угоди, Статут Товариства в редакції з 27.05.2015, витяги з ЄДРЮОФОП та ГФ, як станом на день укладення оспорюваної позивачем третейської угоди, так і станом на день звернення позивача з даним позовом до суду) не містять інформації про наявність у директора ПП Агропромислове підприємство Агро-Дружба обмежень на укладення третейських угод.

В судовому засіданні 17.07.2017 директор підприємства ОСОБА_5 підтвердив свою присутність на зборах учасників ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба", які відбулись 04.01.2014, та обізнаність про рішення засновника щодо обмеження його повноважень на укладення господарських договорів з третейським застереженням. Поряд із цим, зазначив, що, укладаючи ОСОБА_7 купівлі-продажу від 09.07.2014, який містить третейське застереження, забув про існування даного обмеження та, відповідно, до відома відповідача дану інформацію не довів. Присутній в судовому засіданні 21.07.2017 повноважний представник позивача також підтвердив факт невиконання директором вказаної у ОСОБА_6 №04/01/2014 вимоги щодо внесення змін до установчих документів в частині обмеження повноважень директора на укладення договорів із третейським застереженням.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014, який містить оспорюване позивачем третейське застереження, ні Статут підприємства, ні розміщена в ЄДРЮО ФОП та ГФ інформація не містили жодних обмежень щодо права директора підприємства укладати договори із третейським застереженням.

Щодо доводів повноважного представника позивача про обізнаність відповідача із ОСОБА_6 №04/01/2014 загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" від 04.01.2014 та, відповідно, і із наявністю обмежень директора на укладення договорів із третейським застереженням, з посиланням на надані в судовому засіданні 17.07.2017 пояснення головного бухгалтера підприємства та долучений до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 01.07.2014, суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та врегулювання відносин між ними визначаються Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою КМ України №270 від 05.03.2009 р., з наступними змінами та доповненнями (надалі - Правила).

П. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно п. 2 Правил, підтвердженням наданняпослуг поштового зв'язку є документ (розрахунковий документ) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Поряд із цим, Інструкцією про порядок застосування, виготовлення, забезпечення та обліку розрахункових книжок оператором поштового звязку, затвердженою Наказом міністерства інфраструктури України №6 від 13.01.2014 та зареєстрованої в міністерстві юстиції України 27.01.2014 за №165/24942, надалі Інструкція, визначено, що для забезпечення обліку розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) операторами поштового звязку відповідно до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1618/24150, в органах доходів і зборів реєструються книги обліку розрахункових операцій на реєстратори розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій на господарські одиниці та розрахункові книжки.

Для оформлення розрахунків за надані послуги поштового звязку без застосування реєстраторів розрахункових операцій використовуються квитанції форм № 1, № 5, № 47, № П-2. Дані у квитанціях ф. 1, ф. 5, ф. 47, ф. П-2 записуються під копіювальний папір з метою одержання копій. Квитанція видається користувачу послуг, а копія залишається у розрахунковій книжці (п. п. 2.1, 2.6 р. 2 Інструкції).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що підтвердженням факту надання послуг поштового зв'язку можуть бути лише відповідні розрахункові документи, які оформляються працівником поштового відділення, не залежно від наявності реєстраторів розрахункових операцій. Відтак, твердження повноважного представника позивача про те, що відділення звязку, яким було направлено вказану в описі від 01.07.2014 кореспонденцію на адресу відповідача, не мало реєстраторів розрахункових операцій, а тому фіскальний чек/квитанція, як доказ на підтвердження факту надання послуг поштового звязку, не видавався поштовим відділенням і, як наслідок, на підприємстві відсутні, на думку суду, є безпідставними.

Таким чином, долучений позивачем до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист б/н від 01.07.2014, за відсутності відповідного розрахункового документу, не може бути прийнятий судом як належний доказ, який підтверджує факт направлення на адресу відповідача у справі та, відповідно, отримання останнім переліченої у ньому кореспонденції.

З огляду на наведене, доводи позивача про обізнаність ДП "Озерна" ТзОВ "Розтоцьке" на час укладення ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014, який містить оспорюване третейське застереження, із встановленими згідно ОСОБА_6 №04/01/2014 від 04.01.2014 для директора обмеженнями, зокрема, щодо підписання договорів із третейським застереженням, на думку суду, є безпідставними.

Окрім того, в абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013, з наступними змінами та доповненнями, господарським судам звернуто увагу на те, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, на дату укладення спірної третейської угоди 09.07.2014), третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

В силу приписів ст. 12 згаданого Закону (в редакції на дату укладення спірної третейської угоди 09.07.2014), третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оспорювана позивачем третейська угода: укладена у письмовій формі у вигляді третейського застереження в п. 8.2 р. 8 ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014; містить вказівку на конкретний постійно діючий третейський суд постійно діючий Третейський суд при Сумській міжрегіональній товарній універсальний біржі, а також на регламент зазначеного суду, тобто, сторони могли бути ознайомлені із чинним на момент укладення третейської угоди регламентом, який і є істотною умовою третейської угоди; Сторонами третейської угоди є Позивач та Відповідач, які згадуються у тексті угоди як "Сторони", що за обраною у ОСОБА_2 купівлі-продажу абревіатурою є посиланням на зазначені у договорі їхні повні найменування, ідентифікаційні коди та адреси місцезнаходження; умовами укладеного третейського застереження передбачено, що у третейському суді підлягають розгляду усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з ОСОБА_2 або у звязку із ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення, а також будь-які інші суперечки між Сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці пункту ОСОБА_2, але є наслідком визнання цього ОСОБА_2 недійсним, або таким, що був укладений.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі-продажу від 09.07.2014 відповідає положенням чинного законодавства; при укладенні третейської угоди, яка міститься в п. 8.2 ОСОБА_2 купівлі - продажу, відповідач не знав та не міг знати про встановлені протоколом № 04/01/2014 від 04.01.2014 обмеження повноважень директора щодо укладення угод з третейським застереженням; сторонами дотримано передбачених ст. 12 Закону "Про третейські суди" вимог; обставин, з якими закон пов'язує визнання угод чи їх окремих положень недійсними судом не встановлено, а відповідно позов є таким, що задоволенню не підлягає.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн, суд покладає на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складене 28.07.2017

СуддяІ.М. Гирила