Постанова № 67995465, 25.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2017 справа №905/78/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 cекретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача від ДВС розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не зявився ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_7 акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м.Краматорськ Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької областівід06.06.2017 за скаргою про у справі ОСОБА_7 акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м.Краматорськ Донецької області визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8; скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника від 24.01.2017р. у межах виконавчого провадження ВП № 53276693 по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/78/16 від 06.12.2016р. № 905/78/16 (головуючий суддя: Ніколаєва Л.В., судді: Попов О.В., Чорненька І.К.)за позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Високовольтні мережі, м.Маріуполь Донецької області ОСОБА_7 акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м.Краматорськ Донецької області про стягнення 26 205 563,46 грн.В С Т А Н О В И В:

ПАТ Енергомашспецсталь звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою № 17/368-627 від 03.04.2017р. в порядку статті 121-2 ГПК України, згідно з якою просив суд визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8; скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника від 24.01.2017р. у межах виконавчого провадження ВП № 53276693 по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/78/16 від 06.12.2016р.

В обґрунтування вимог скарги з врахуванням доповнення до скарги, скаржник посилався на порушення органом ВДВС ч. 1 ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження щодо не надіслання боржнику постанови про накладення арешту на майно боржника від 24.01.2017р., ч. 5 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження щодо накладення арешту на майно боржника, а не кошти, які містяться на рахунках боржника. Зазначав, що ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2017р., що залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2017р., боржнику надано відстрочку виконання рішення на 1 рік та в період дії відстрочки виконання рішення боржником здійснено часткову оплату боргу в розмірі 10 500 000 грн. Вважає, що державним виконавцем порушено порядок накладення арешту на майно з огляду на те, що в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем не зазначено конкретне майно боржника, на яке повинно бути накладено арешт.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» в порядку 121-2 ГПК України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецького області від 06.06.2017р. у справі № 905/78/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_8

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що винесена господарським судом з порушенням норм ст. 13, ч.7 ст. 26, ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2017р.

У звязку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Агапова О.Л., протоколом автоматичної зміни складу судової колегії, сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Склярук О.І.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві від 24.02.2017р. на апеляційну скаргу. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. залишити без змін.

Представник органу виконання в судовому засіданні просив ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» без задоволення.

Апелянт не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2016р. по справі № 905/78/16, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039300386747/980 у Філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482: 24 947 417, 23 грн. боргу за активну електроенергію.

Стягнуто з ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на поточний рахунок № 26006300386747/980 у Філії ДО УАТ «Ощадбанк», МФО 305482: 929 933,85 грн. пені; 63 404,58грн. 3% річних; 180 853,81грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016р. рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2016р. у справі №905/78/16 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» залишено без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2016р. у справі №905/78/16, видано відповідні накази від 06.12.2016р.

27.12.2016р. позивач (стягувач) звернувся до ВПВР ДДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за вих. № 08-18/2838, в якій просив відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 905/78/16 від 06.12.2016р. на суму 24 947 417,23 грн., накласти арешт на майно та кошти ПАТ Енергомашспецсталь, та оголосити заборону на його відчуження.

Постановою від 24.01.2017р. головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_9, відкрито виконавче провадження № 53276693 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 905/78/16 від 06.12.2016р. про стягнення 24 947 417,23 грн. боргу за активну електроенергію. Також вказаною постановою з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 2 494 741,72 грн.

Постановою від 24.01.2017р. про арешт майна боржника ВП № 53276693, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_7 акціонерному товариству «Енергомашспецсталь» у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 27 442 158,95 грн.

Постановами ВП № 53276693 від 24.01.2017р., 26.01.2017р., 07.02.2017р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника в банківських установах у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 27 442 158,95 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_9 від 20.02.2017р., у зв»язку з тим, що ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2017р. у справі № 905/78/16, відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2016р. у справі № 905/78/16 строком на 1 рік до 30.01.2018р., керуючись п.6 ч.1 ст.34, ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження», зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 905/78/16 від 06.12.2016р. про стягнення 24 947 417,23 грн. боргу за активну електроенергію до закінчення строку дії відстрочки.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України ( ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

За положеннями ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з приписами ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Оскільки статті 48,52 Закону України «Про виконавче провадження» регулюють порядок звернення стягнення на майно боржника, посилання скаржника на наведені в них норми права, в якості підстав для задоволення скарги на дії ДВС, є помилковим.

Посилання скаржника на те, що постанову про арешт майна боржника від 24.01.2017р. не надіслано скаржнику не відповідають дійсності та вірно відхилені господарським судом, оскільки вказана постанова одержана скаржником 03.02.2017р. за вх. № 9/308, про що свідчить відповідна відмітка останнього на супровідному листі ВПВР ДДВС від 24.01.2017р. № 53276693/20.1/4.

Стосовно покладання в підставу неправомірності дій державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 24.01.2017р. факту надання відстрочки виконання судового рішення на 1 рік, судом першої інстанції вірно встановлено, що відстрочка надана судом ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2017р., що залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2017р., тобто після прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника від 24.01.2017р., що не свідчить про неправомірність дій виконавця.

Як зазначено в ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Посилання скаржника на те, що останнім здійснено часткове погашення боргу не є підставою для задоволення скарги на дії ДВС, оскільки з наданих до суду платіжних доручень № 5293 від 20.02.2017р., № 126 від 22.02.2017р., № 136 від 23.02.2017р., № 6026 від 28.02.2017р., № 4738 від 22.03.2017р. вбачається, що таке погашення заборгованості здійснено скаржником після прийняття постанови про арешт майна від 24.01.2017р. та постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.02.2017р.

Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі Півень проти України судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні від 05.07.2012 у справі Глоба проти України (no. 15729/07) Європейський суд з прав людини також вказує, що п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

З огляду на вищенаведене, обовязковість виконання судових рішень, конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача і боржника, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про законність дій органу виконання щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/78/16, та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника від 24.01.2017р. в межах виконавчого провадження № 53276696, які спрямовані на реальне виконання рішення суду, у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. у справі № 905/78/16.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі № 905/78/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м. Краматорськ Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. у справі № 905/78/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. у справі № 905/78/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.

1-позивачу

1-відповідачу

1-ДВС

1-ГСЗО