Рішення № 67995359, 20.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017

Справа № 910/8670/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі Виробничої одиниці “Дружківкатепломережа”

до Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування”

про стягнення 17 632, 15 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” в особі Виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” (далі – ОКП “Донецьктеплокомуненерго”) до Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування” (далі – ПАТ “Банк професійного фінансування”) про стягнення 17 632, 15 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором № 446 від 01.10.2010 р. в частині своєчасної оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії

У позові ОКП “Донецьктеплокомуненерго” просить стягнути з ПАТ “Банк професійного фінансування” основну заборгованість у сумі 15 912,58 грн., пеню у сумі 1 363,76 грн., інфляційну складову боргу у сумі 210,03 грн. та 3 % річних у сумі 145,78 грн., а всього – 17 632, 15 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. У минулому судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що ПАТ “Банк професійного фінансування” віднесено до категорії неплатоспроможних та в ньому розпочато процедуру ліквідації, а тому підстав для задоволення заявленої до стягнення заборгованості за послуги з теплової енергії немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

01.10.2010 р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі Виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” (теплопостачальна організація) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством “Банк професійного фінансування” (споживач) був укладений договір № 446 на постачання теплової енергії.

Згідно з п 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору на такі потреби – опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону, гаряче водопосачання, технологічні потреби та кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).

Сторони погодили, що споживач зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які передбачені договором (п. 3.2.2), теплопостачальна організація зобов’язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно договору (п. 4.2.1).

Відповідно до п. 6.5 договору у редакції додаткової угоди № 4 кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Об'єкт теплопостачання, якому надаються послуги за договором знаходиться за адресою: м. Дружівка, вул. Соборності, 24, опалювальна площа якого становить 113,00 кв.м.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 15 912,58 грн., що підтверджується актом про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення від 15.10.2016 р., актами прийому-передачі теплової енергії № 520/10 за жовтень 2016 р., № 520/11 за листопад 2016 р., рахунками на оплату послуг № 520 від 21.10.2016 р., № 520 від 11.11.2016 р., № 520 від 08.12.2016 р., № 520 від 19.01.2017 р. та № 520 від 23.02.2017 р., які були направлені на адресу відповідача.

Однак, відповідач зі свого боку зобов'язання з оплати послуг за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 15 912,58 грн.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як вже було зазначено, пунктом 6.5 договору, в редакції додаткової угоди № 4, кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав свого зобов'язання та у визначений сторонами строк не сплатив передбачені договором платежі, заборгованість у сумі 15 912,58 грн. за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. підлягає стягненню, а позов в цій частині - задоволенню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на ту обставину, що банк віднесено його до категорії неплатоспроможних та в ньому введено процедуру ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 258 від 15.04.2015 р. було відкликано банківську ліцензію відповідача. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 78 від 20.04.2015 р. про початок здійснення процедури ліквідації відповідача до 19.04.2016 р. та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію банку. У подальшому, вказана процедура ліквідації була продовжена рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 412 від 24.03.2016 р. до 19.04.2018 р. Відтак, станом на час спірних правовідносин та на час розгляду справи ПАТ “Банк професійного фінансування” перебуває у процедурі ліквідації.

Проте, необхідно зазначити, що таке становище банку не звільняє його від обов'язку оплачувати послуги з теплопостачання (опалення) у приміщенні, яке належить відповідачу, оскільки договір про постачання теплової енергії є договором, що забезпечує діяльність банку в процедурі ліквідації.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наслідком початку процедури ліквідації є відсутність додаткових зобов'язань банку, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, під час здійснення ліквідації банку існують зобов'язання останнього, безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, до яких можуть відноситись видатки із виплати заробітної плати працівникам банку, утримання банком належних йому приміщень, тощо.

Таким чином, оскільки доказів належної сплати наданих послуг за договором про постачання теплової енергії № 446 від 01.10.2010 р. за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. відповідач суду не надав, позовні вимоги про стягнення 15 912,58 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача пеню у сумі 1 363,76 за період з 21.11.2016 р. по 10.05.2017 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 1 % від суми за кожен день прострочення.

З наявного у матеріалах справи розрахунку суми пені, заявленої до стягнення, вбачається, що позивач взяв до уваги подвійну облікову ставку НБУ, а не розмір пені, визначений у п. 7.2.3 договору, що є правом позивача.

Суд, перевіривши позовні вимоги в цій частині, прийшов до висновку, що вони є обгрунтованими, та стягує пеню у сумі 1 363,76 грн., тобто у сумі, якій просить позивач.

Також провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 210,03 грн. та 3 % річних у сумі 145,78 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі Виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” до Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування” про стягнення 17 632, 15 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування” (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 69, ідентифікаційний код 09806437) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі Виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” (84307, м. Краматорськ, провул. Земляний, 2, ідентифікаційний код 03337119) осовну заборгованість у сумі 15 912 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 58 коп., пеню у сумі 1 363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 76 грн., інфляційні втрати у сумі 210 (двісті десять) грн. 03 коп. та 3 % річних у сумі 145 (сто сорок п'ять) грн. 78 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 липня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 26 липня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.