Рішення № 67995330, 26.07.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р.Справа № 922/2076/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського міського центру зайнятості, м. Харків до Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Харків про стягнення 1021,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №ХМЦЗ-02-05 26/16 від 01.08.2016р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківський міський центр зайнятості (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про стягнення з останнього на користь позивача 1021,55 грн. виплаченого матеріального забезпечення.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 13.07.2017р. заяву про застосування позовної давності та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки запит від позивача з проханням повідомити дату поновлення ОСОБА_2 надійшов лише 06.03.2017р., проте виплата вказаній особі коштів у розмірі 1021,55 грн. та поновлення на роботі в органах внутрішніх справ з дати його звільнення відбувалося у 2009 році. Також, представник відповідача просив справу розглядати без участі представника відповідача у встановлений законодавством строк.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача визнав за необхідне його задовольнити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно абзацу 1 частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

24.02.2009 ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського районного центру зайнятості та був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки №200106009021700002.

Відповідно до поданої заяви, наказом директора Харківського міського районного центру зайнятості від 24.02.2009р. №НТ090224 з 24.02.2009р. йому було надано статус безробітного. На підставі поданої заяви про призначення виплати допомоги по безробіттю від 24.02.2009 року, відповідно до п.1,3,4 ст.22, п.1,п.2.1 ст.23 Закону №1533 "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена допомога по безробіттю з 25.05.2009 по 18.09.2009.

Згідно Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріальну забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №60/62 від 13.02.2009р., Постановою правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за №232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документ поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом період перебування на обліку як безробітної.

В результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №67 від 23.03.2017 встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2009 адміністративний справі №2-а-39437/09/2070 за позовом ОСОБА_2 до Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання звільнення неправомірним, скасування запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди - позов було задоволено частково. Визнано недійсним наказ №48 від 26.01.2009р. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, та поновлено останнього на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого інспектора-чергового Чергової частини Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в званні капітана міліції.

Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.03.2017 (на адресу Харківського міського центру зайнятості надійшов 21.03.2017) ОСОБА_2 було поновлено на посаді за рішенням суду з 29.09.2009 (наказ від 29.09.2009 № 115 о/с).

Виконуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду Головне управління Національної МВС України у Харківській області поновив безробітного на посаді з дати його звільнення, таким чином ОСОБА_2 з 29.09.2009 вважається зайнятою особою, та відноситься до категорії зайнятого населення.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку, як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 Закону 1533-III передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

В п.3 ст. З Закону України "Про зайнятість населення", передбачається що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Ст.4 Закону України "Про зайнятість населення", визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до вищезазначеного, директором Харківського міського центру зайнятості був прийнятий наказ від 23.03.2017 №443 "Про організацію роботи щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2" за період з 25.05.2009 по 18.09.2009 в сумі 1021 грн. 55 коп.

Згідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним. Відповідачу був направлений наказ Харківського міського центру зайнятості разом з актом № 67-інш. від 23.03.2017 та листом-претензією від 18.04.2017 № ХМЦЗ-02-4882 з пропозицією у добровільному порядку повернути кошти, виплачені як матеріальне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2017 даний лист - претензію з додатками було отримано Головою ліквідаційної комісії ХМУ ГУМВСУ у Харківській області, про що свідчить підпис довіреної особи в корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На момент подання позовної заяви сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю на рахунок Харківського міського районного центру зайнятості не повернута.

Невиконання відповідачем встановлених законодавством зобов'язань призвело до безпідставної виплати допомоги по безробіттю за період з 25.05.2009 року по 18.09.2009 року в сумі 1021,55 грн.

Таким чином, на підставі встановлених судом обставин справи позовні вимоги про стягнення коштів у сумі 1021,55 грн., виплачених як допомога по безробіттю за період з 25.05.2009р. по 18.09.2009р. ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що відповідачем у справі надано до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи позивач довідався про поновлення на роботі ОСОБА_2 під час проведенні перевірки страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, а саме з моменту отримання листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.03.2017р., тобто у березні 2017р., а отже й перебіг позовної давності починається з даного часу, відповідно до цього суд вважає, що позивачем строк позовної давності на подання даного позову до суду не пропущено, а отже у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно підпункту 18 пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Пунктом 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи вищевикладене витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського міського управління Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії ХМУ ГУМВС України в Харківській області (61200, м. Харків, вул. Ярославська, будинок 1/29, код ЄДРПОУ 35244307) на користь Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011,ОКПО 36224721) суму в розмірі 1021,55 грн.

3. Стягнути з Харківського міського управління Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії ХМУ ГУМВС України в Харківській області (61200, м. Харків, вул. Ярославська, будинок 1/29, код ЄДРПОУ 35244307) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_3