Рішення № 67994988, 24.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017Справа №910/9999/17Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до про Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» стягнення заборгованості у розмірі 2 283 грн. 92 коп. Представники:

від Позивача: Городиська Є.Ю. (представник за Довіреністю);

Шишкін П.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Гарбузова Т.О. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 2 283 грн. 92 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Орендодавець) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Орендодавець передав Відповідачу приміщення, проте Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період грудень 2014 року - листопад 2015 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 1 797 грн. 12 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 3% річних у розмірі 95 грн. 31 коп., інфляційні у розмірі 391 грн. 49 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9999/17, судове засідання призначено на 12.07.2017 року.

06.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 21.06.2017 року.

12.07.2017 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року відкладено розгляд справи на 24.07.2017 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

24.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 21.06.2017 року.

24.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про відсутність необхідності участі у розгляді справи посадових осіб; письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 24 липня 2017 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 липня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Орендодавець) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання.

Передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту приймання - передачі майна, вказаного в п.1.1 цього Договору. (п.2.1 Договору)

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 187 грн. з ПДВ за 1 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 кв.м. всієї орендованої площі становить 187 грн. та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п.3.6 Договору орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Цей Договір укладено на період 2 роки 11 місяців з 01.10.2011 р. до 01.09.2014 р. (п.12.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.10.2011 року.

31.01.2016 року на виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв з оренди частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 31.01.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період грудень 2014 року - листопад 2015 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 1 797 грн. 12 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 3% річних у розмірі 95 грн. 31 коп., інфляційні у розмірі 391 грн. 49 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.10.2011 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Крім того, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року Орендодавець за період грудень 2014 року - листопада 2015 року виставив орендарю - Ново - кіндрашівській ДСЗ ДП «Донецька залізниця» рахунки на оплату разом з актами, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженій особі підприємства.

31.01.2016 року на виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв з оренди частину технологічного приміщення, розташоване в смт. Станічно - Луганське Луганської області, на 2 поверсі 2-поверхового будинку №33 по вул. 1-го Травня, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розташування комутаційного обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 31.01.2016 року.

Як зазначає Позивач, за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року у Відповідача утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» по орендній платі за грудень 2014 року - листопада 2015 року у розмірі 1 797 грн. 12 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим Позивачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Відповідач зазначав, що не є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства «Донецька залізниця».

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена згідно із Законом України "Про особливості утворення публічно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Серед таких підприємств є й Державне підприємство "Донецька залізниця", яке є стороною в договорі.

Як вбачається із положень вищенаведеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200, всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" реорганізовуються шляхом злиття.

Законом N 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство).

Зазначений Закон містить такі положення.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону N 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом N 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Відповідно до Закону N 4442-VI та на виконання його вимог Постановою N 200 утворено ПАТ "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Пунктом 2 Постанови N 200 встановлено, що статутний капітал ПАТ "Українська залізниця" формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання згідно із Законом N 4442-VI, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

За змістом п. 5 Постанови N 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

У межах своїх повноважень та на часткову зміну п. 5 Постанови N 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв Постанову N 604, згідно з якою майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.

Згідно з п. 2 Постанови N 604 комісії з утворення ПАТ "Українська залізниця" разом із Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" згідно із законодавством.

У подальшому Постановою N 735 затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з п. п. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону N 4442-VI, Постанови N 200; Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п. п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п. п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Реєстрі.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755-IV) у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації ПАТ "Українська залізниця", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону N 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 10 Закону N 755-IV в чинній редакції.

Господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку (пп.4.7 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, розміщеної на веб - сайті Міністерства юстиції України, станом на час розгляду даної справи Державне підприємство "Донецька залізниця" є діючою юридичною особою та свою господарську діяльність не припинила, а тому може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.

Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДП "Донецька залізниця". Водночас у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема, відомості про те, що правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" щодо ДП "Донецька залізниця" настає згідно з Постановою N 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Із комплексного аналізу зазначених норм права можна дійти висновку, що спеціальним Законом N 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ "Українська залізниця", на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка на підставі цього Закону від імені держави здійснює функції вищого органу управління Товариством.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, Суд зазначає, що сама по собі вказівка в Законі та у постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200, а також Статуті про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничне транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств.

Крім того, пунктами 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 визначено, що проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Разом з тим, у зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України і пункті 5 встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, і відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014 року № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року №604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Вищенаведені нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України прямо вказують, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі й Державного підприємства «Донецька залізниця»), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не ввійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». При цьому в балансі Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання в балансі не відображаються і до ПАТ "Укрзаліниця" не переходять).

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 року визначено районами проведення антитерористичної операції, а Державне підприємство «Донецька залізниця» зареєстровано у м. Донецьку.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДП "Донецька залізниця" визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами N 200 та N 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 червня 2017 року по справі № 3-512гс17, від 15 березня 2017 року по справі №3-1590гс16, постанові Вищого господарського суду України від 17.01.2017 року по справі № 910/11386/16.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» не стало правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця», оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції. Крім того, передавальний акт між вказаними підприємствами не складався, що свідчить про те, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань Державного підприємства «Донецька залізниця».

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача щодо здійснення оплати за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року й підписання Акту саме Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», оскільки підставою позову визначено саме Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року, укладений з Державним підприємством «Донецька залізниця» як Орендарем, а вказані дії не свідчать про заміну сторони у договірному зобов'язанні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №448107-771 від 01.10.2011 року, укладеним з Державним підприємством «Донецька залізниця» у розмірі 1 797 грн. 12 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 3% річних у розмірі 95 грн. 31 коп., інфляційних у розмірі 391 грн. 49 коп., як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмовлено.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості у розмірі 2 283 грн. 92 коп. - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 липня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин