Постанова № 67992796, 20.07.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1711/17

Провадження № 3/163/1108/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., розглянувши, направлені Любомльським відділом поліції ГУНП у Волинській області, матеріали справи за протоколом серії АП2 №536510 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України серії АЮ №282860, виданий Луцьким МВ УДМС України у Волинській області 04.03.2016 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 07 липня 2017 року о 04 годині 15 хвилин керував автомобілем марки «Renault Kangoo», реєстраційний номерний знак LBI43LT, по автодорозі Т 03-02, в с. Куснища Любомльського району, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. (а) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 06.07.2017 року, приблизно о 20 годині вечора, перебуваючи в с. Куснища Любомльського району, на трьох вони випили 250 гр. горілки та по пляшці пива алкогольного, після чого він ліг спати в автомобілі. Прокинувшись біля 3-ї години ночі та від'їхавши орієнтовно 100 м., він побачив на дорозі чоловіка, з яким напередодні - 06.07.2017 року у нього виникла словесна суперечка, поруч з яким стояли працівники поліції. Тоді він зупинився та, підійшовши до даного чоловіка, щоб з останнім порозмовляти, працівники поліції запропонували йому поїхати на освідування в ТМО Любомльського і Шацького районів з метою перевірки стану його алкогольного сп'яніння, на що він погодився, при цьому факту вживання алкоголю не заперечував. За результатами проведеного відносно нього медичного освідування, працівниками поліції було складено протокол. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд врахувати те, що він вперше притягується до відповідальності, ніде не працює, як і не працює його дружина, яка, окрім цього, хворіє, а на його утриманні перебуває малолітня дитина, та провадження у справі закрити і не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки наявність такого права є єдиним заробітком та джерелом доходів його сім'ї.

Окрім особистого зізнання ОСОБА_1 в суді, його винуватість у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного спяніння також підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №536510 від 07.07.2017 року (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07.07.2017 року, відповідно до якого 07.07.2017 року о 04 год. 45 хв. громадянин ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння (а.с.3); письмовими поясненнями очевидця ОСОБА_2 від 07.07.2017 року (а.с.4).

Таким чином, вищенаведеними доказами в повному обсязі доводиться вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №536510 у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії ВАА №385179.

Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1 та одночасно розглядаючи клопотання останнього про застосування відносно нього положень ст.22 КУпАП, суд, у відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП,керується тим, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення, судом враховується характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, зокрема, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, ніде не працює, а на його утриманні перебуває малолітня дитина, враховує ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому, його щире розкаяння, як обставину, що помякшує відповідальність, і в той же час відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Такі обставини в своїй сукупності є такими, що суттєво пом'якшують його відповідальність.

За змістом ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, наведена сукупність обставин поряд з фактичними обставинами справи та характером вчиненого правопорушення, яке, за своєю субєктивною стороною є умисним, суд вважає, недостатньою для застосування відносно правопорушника положень ст.22 КУпАП та може враховуватись судом лише при визначенні виду та міри стягнення.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин та даних про особу винного в їх сукупності, доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, враховуючи вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи останнього про непрацевлаштованість його дружини та хворобливий стан останньої, а також те, що право керування є єдиним заробітком та джерелом доходів його сімї, оскільки такі твердження жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

Згідно ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст. 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень підлягає стягненню на рахунок 31112149700001 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38009371, одержувач ГУК у Волинській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу «адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_3