Вирок № 67989368, 25.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4002/17

н.п. 1-кп/415/588/17

ВИРОК

Іменем України

25 липня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Полякова Д.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000984 від 15.05.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, інвалідом не являється, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку червня 2017 року, більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_2, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, яка розташована на лівому березі річки Сіверський Донець, в районі Водної станції «Шахтар» по вул. Береговій міста Лисичанська Луганської області, побачив кущі дикоростучої рослини схожої на коноплю та у останнього виник раптовий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для власного вживання.

ОСОБА_2, реалізуючи свій протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, знаючи як виглядає дикоростуча конопля та усвідомлюючи протиправність своїх дій, зірвав кущі дикоростучої рослини схожої на коноплю та почав відривати листя та верхівкові частини від стебла, які переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом висушування та подрібнення, привів листя зазначеної рослини у придатний до вживання шляхом куріння стан. Зазначену речовину ОСОБА_2 зберігав з початку червня 2017 року до 22 червня 2017 року у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1.

22 червня 2017 року в період часу з 18 годині 35 хвилин до 20 годин 25 хвилин, у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції виявлено та вилучено зазначену подрібнену речовину сіро-зеленого кольору.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/602е від 30.06.2017 року, вилучена в ході обшуку речовина є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого, у перерахунку на суху речовину складає 11,82 грама.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

07.07.2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017130240000984 від 15.05.2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Поляков Д.В. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У силу положення ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч. 1 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом зясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 07 липня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з урахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого щире каяття, визнання вини, а також той факт, що обвинувачений має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відсутністю обставин, що його обтяжують. Очевидної неможливості виконання обвинуваченого взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/602е від 30.06.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 989 (девятсот вісімдесят девять) гривень 60 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, р/р 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 11,82 грамів (після проведення експертизи представленої речовини канабіс, залишився масою в перерахунку на суху речовину 10,82 грама),

- насіння рослин роду коноплі,

- пляшка з етикеткою «Січ»,

- ковпачок,

які упаковані в стандартний пакувальний пакет Експертної служби МВС України № 0812438 з пояснювальним надписом, підписом експерта, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 липня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000984 від 15.05.2017 року відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/602е від 30.06.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 989 (девятсот вісімдесят девять) гривень 60 копійок в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичанськ 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р31117115700051).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 11,82 грамів (після проведення експертизи представленої речовини канабіс, залишився масою в перерахунку на суху речовину 10,82 грама),

- насіння рослин роду коноплі,

- пляшка з етикеткою «Січ»,

- ковпачок,

які упаковані в стандартний пакувальний пакет Експертної служби МВС України № 0812438 з пояснювальним надписом, підписом експерта, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко