Ухвала суду № 67987431, 25.07.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4069/17

Провадження № 2/204/1442/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

11 липня 2017 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

24 липня 2017 року надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Разом із позовною заявою представником позивача було подано заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій просить відстрочити сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Розясненнями, викладеними у п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилання представника позивача на незадовільний фінансовий стан не підтверджене жодним доказом, отже, останнім не доведені визначені законом фактичні обставини для відстрочення сплати судового збору.

Також представником позивача не обґрунтовано та не зазначено відповідних доказів стосовно того, яким чином він зможе сплатити судовий збір до ухвалення рішення у справі.

З огляду на вищевикладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Із матеріалів позовної заяви випливає, що вона не відповідає вимогам, викладеним у ст.ст.119-120 ЦПК України, а саме:

-позивачем не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

Згідно з вимогами ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, необхідно зазначити, що п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, яка подана юридичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 1600грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати).

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви представника позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків один день із дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя І.В. Тітова