Ухвала суду № 67985416, 28.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/7031/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду - Мікула О.І., перевіривши апеляційну скаргу Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 21 липня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21 липня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись із цією постановою, Сокальське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній поважних причин пропуску цього строку та надання доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (за адресою вказаною апелянтом для кореспонденції), апелянт копію вказаної вище ухвали отримав 22 червня 2017 року.

Апелянт на виконання вимог ухвали про усунення недоліків подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що у звязку з відсутністю фінансування апелянт не мав змоги сплатити судовий збір, і, як наслідок, був позбавлений права на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 21 липня 2016 року. Лише з 01 січня 2017 року Сокальське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів від 06 грудня 2016 року №1774-VIII наділене можливістю реалізувати своє право на апеляційне оскарження та фактичний розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, покликається на те, що ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року про повернення первинно поданої апеляційної скарги оскаржував у касаційному порядку, разом з тим, касаційна скарга була повернута 22 лютого 2017 року. Тому 23 травня 2017 року повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Суд не вважає наведені в заяві причини пропуску строку на звернення до суду поважними, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції прийнята 21 липня 2016 року, апеляційна скарга, яка вперше подавалася на постанову суду першої інстанції, повернута ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, касаційна скарга на цю ухвалу повернута 22 лютого 2017 року, від сплати судового збору апелянт звільнений з 01 січня 2017 року, повторно з апеляційною скаргою звернувся лише 23 травня 2017 року.

Суд звертає увагу на те, що з прецедентного права Європейського Суду вбачається, що "право на суд", з яких право на доступ є одним з аспектів, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, суд наголошує на тому, що своєчасність фінансування органів державної влади та їх видатків є безпосереднім обовязком держави. При цьому, суд не визнає відсутність коштів для сплати судового збору як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, у рішенні Європейського суду з справ людини у справі Пономарьов проти України Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апелянту було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги під час первинного оскарження судового рішення, однак такий недоліків не усунув.

Крім того, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не надав доказів на підтвердження поважності причин строку на апеляційне оскарження.

Суд звертає увагу на значний розрив у часі між постановленням рішення суду першої інстанції та поданням апеляційної скарги, а відновлення провадження через значний проміжок часу у зв'язку із поновленням строку на апеляційне оскарження може порушувати принцип юридичної визначеності.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що відповідно до вимог абз.2 ч. 4 ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, оскільки наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження на виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги причини пропуску такого строку не є поважними.

Керуючись абз.1,2 ч.4 ст.189 КАС України, суддя

у х в а л и в:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 21 липня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Суддя О.І. Мікула