Постанова № 67985324, 26.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 711/3427/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шипович В.В.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) визнати: протиправним рішення про відмову ГУНП у Черкаській області, оформлене листом від 29.12.2016 року №29/К-175, у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги; зобов'язати відповідача скласти висновок та прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 290 000 гривень..

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 з 15.08.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. 07.11.2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію, а саме до ГУНП в Черкаській області.

Відповідно до Свідоцтва №332 про хворобу від 26.09.2016 року, складеного Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області», ОСОБА_3 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, внаслідок захворювань, пов'язаних із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В подальшому, Наказом ГУНП в Черкаській області №167 о/с від 30.09.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції з посади за п.2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Висновком МСЕК від 15.11.2016 року йому з 14.11.2016 року безстроково встановлена ІІ (друга) група інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних із проходженням служби в ОВС. Ступінь втрати професійної працездатності становить 80%.

09.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, проте, ГУНП в Черкаській області листом від 29.12.2016 року №29/К-175 в цьому відмовив, посилаючись на те, статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом МВС №4 від 11.01.2016 року не передбачена можливість виплати поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

30.12.2016 року заступником начальника ГУНП затверджено Висновок про відсутність підстав для виплати позивачеві одноразової грошової допомоги.

Вказана відмова стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відмова в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не повною мірою погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Згідно із п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку № 850).

Відповідно до п. 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).

Згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до п. 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до п. 1 Розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 Розділу IV Порядку № 4).

Положеннями Порядку №850 та Порядку №4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, тобто з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію». Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 167 о/с від 30.09.2016 ОСОБА_3 звільнено зі служби в Національній поліції.

Останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Враховуючи викладене, органом, до якого позивач повинен звертатись із заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є, саме, Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Наведене свідчить про дотримання позивачем порядку звернення із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Аналогічна правова позицій викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.02.2017 у справі №357/8433/16-а (К/800/2898/17).

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність права позивача на отримання вказаної одноразової допомоги є вірним.

Разом з тим, заява позивача щодо вирішення питання про надання йому одноразової грошової допомоги по суті не розглядалась, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося. Так, позивачу фактично відмовлено не з підстав наявності чи відсутності права на одноразову грошову допомогу, а лише з тих підстав, що відповідач вважав, що він не є суб'єктом розгляду вказаної заяви.

Оскільки, відповідного рішення відповідач по суті заяви не приймав, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у встановлений законодавством порядок та строки не розглянута, відтак, при розгляді цієї заяви відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.

Отже, зобов»завши відповідача скласти висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції втрутився в його дискреційні повноваження.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

В цей же час колегія суддів зазначає, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.

Частиною 2 ст. 162 КАС України передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняття в цій частині нового рішення про зобов'язання відповідача з дотриманням процедури розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14), в якій зазначено, що, оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен був зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, тому постанова суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2017 року в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто в сумі 290 000 (двісті дев'яносто тисяч) гривень у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - скасувати.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 як інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення за його заявою.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.