Ухвала суду № 67985048, 25.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

"25" липня 2017 р. справа № 804/5461/16Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №804/5461/16 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

24.04.2017 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 року вказану апеляційну скаргу було повернутоскаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (а.с.72)

17 липня 2017 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

До повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги ст.186,187 КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.186,187 КАС України.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія постанови суду від 30.11.2016 року отримана відповідачем 12.04.2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.62).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на постанову суду від 30.11.2016 року подано з пропуском встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана тільки 17.07.2017 року, а встановлений законом десятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначену постанову, який обліковується з дня отримання копії оскаржуваної постанови, сплинув 24.04.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначено про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення, у звязку з несплатою судового збору. Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги було отримано 05.07.2017 року, а тому повторну апеляційну подано в десятиденний строк.

Проте, ст.186 КАС України визначено десятиденний строк для подання апеляційної скарги на постанову суду, який обліковується з дати отримання оскарженої постанови, а не з дати отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, а тому такі доводи відповідача, є безпідставними.

Тобто, заявлене клопотання не містить поважних причин пропуску строку, у зв'язку з чим слід запропонувати відповідачу у тридцятиденний строк надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати поважні причини пропуску строку.

2. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У повторній апеляційній скарзі знову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору , у зв'язку з відсутністю коштів для його сплати.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Проте, слід зазначити, що майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обовязок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обовязків, передбачених законами України, у звязку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобовязані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подано позов про скасування податкового повідомлення рішення. Тобто, подано позов майнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, в редакції чинній на час подання позовної заяви (26.08.2016р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову (1% х 25000,0 = 250,0грн.) , але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (0,4 х 1378,0 = 551,2грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (5 х 1378,0 = 6890,0грн.).

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 551,2грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 606,32грн. (551,20грн. х 110%).

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в:

Визнати неповажними причини пропуску строку, які вказані в апеляційній скарзі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при обґрунтуванні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №804/5461/16 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги; а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку

- надати оригінал документу про сплату судового збору в належному розмірі та за належними реквізитами:

отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; код ЄДРПОУ: 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; код банку отримувача (МФО): 805012. Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за апеляційною скаргою ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Суддя:В.А. Шальєва