Ухвала суду № 67984934, 14.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання податкового органу

14 липня 2017 року м. Київ № 826/8817/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович П.О., розглянувши подання і додані до нього матеріали

за позовом

Головного управління ДФС у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення"

про

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2017 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Головне управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – заявник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення" (далі по тексту – відповідач), в якому просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача.

Пункт 2 частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов’язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв’язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, на думку суду, спір про право має місце в усіх випадках, коли вбачається, що платник податків, до якого заявлені вимоги подання, заперечує правомірність дій та рішень органів державної податкової служби, які слугують підставою для звернення до суду.

Так, у поданні Головне управління ДФС у місті Києві зазначає, що обставинами, які зумовили звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є не допуск посадових осіб до перевірки відповідача на підставі наказу від 11 липня 2017 № 6260 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП "Енергорішення" (код 21540309)".

У свою чергу рішення про проведення перевірки відповідача прийняте у зв’язку із не наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу.

Разом з тим, із доданих заявником до подання документів вбачається, що відповідач заперечує правомірність дій Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення перевірки, оскільки відповіді на письмові запити були надані платником податків вчасно та в належній формі.

Крім того, з КП "ДСС" суд встановив, що відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом №826/8810/17 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у місті Києві від 11.07.2017 №6260 про проведення перевірки.

Наведене безперечно свідчить, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість суду розглянути подання Головного управління ДФС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року №К/800/43763/14.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті подання Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись статтями 165, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті подання Головного управління ДФС у місті Києві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович