Постанова № 67984892, 28.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 липня 2017 року №826/15290/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна»

до

міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0001043903,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0001043903.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом не у спосіб та у порядок передбачений чинним законодавством, оскільки фактично штрафні санкції застосовано не за неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства, а за несвоєчасно «оприбутковані в КОРО» готівкові кошти. Також, позивачем наголошено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування всіх дійсних обставин справи, а саме: несправність друкованого пристрою, з огляду на що запис в КОРО на підставі «Z» звіту від 13.10.2014 №393 був зроблений 14.10.2014; щодо оприбуткування «Z» звіту від 14.10.2014 №394 в КОРО 15.10.2014 позивачем зазначено, що вказана помилка була виправлена, з урахуванням того, приписи Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, не містять строкових обмежень для внесення таких виправлень.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, оскільки, по-перше, із запису в КОРО про несправність реєстратора розрахункових операцій неможливо встановити точний час, протягом якого була така несправність, а, по-друге, виправлення запису в КОРО щодо «Z» звіту від 14.10.2014 №394 зроблено лише після проведення перевірки контролюючим органом з метою приховання вчиненого порушення.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби – центральним офісом з обслуговування великих платників проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазин «Спортмастер гіпер» за адресою місто Київ, проспект Оболонський, 1-Б, суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна».

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (зі змінами та доповненнями), які полягають у такому:

- суб’єкт господарювання не забезпечив своєчасне оприбуткування грошових коштів у КОРО, а саме: готівкових коштів, які надійшли 13.10.2014 у сумі 35 752,21 грн. та несвоєчасно оприбутковані 14.10.2014, шляхом обліку в КОРО №2810019309р/3 на підставі «Z» звіту №393;

- готівкові кошти, які надійшли 14.10.2014 у сумі 36 577,20 грн., оприбутковані у КОРО №2810019309р/3 на підставі фіскального чеку від 14.10.2014 №394 лише 15.10.2014.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про несвоєчасне оприбуткування позивачем грошових коштів на загальну суму 72 329.41 грн.

На підставі викладеного, Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби – центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт фактичної перевірки від 22.04.2015, зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання від 23.04.2015 №0059/28-10/39-30/34880125, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0001043903, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 361 647,05 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Вказане також підтверджується положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), у силу яких контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем своєчасності оприбуткування грошових коштів у КОРО за 13.10.2014 та 14.10.2014.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (надалі – Положення №637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

При цьому, положеннями пункту 1.2 Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, своєчасним та у повній мірі здійсненим оприбуткуванням готівки у касі (із застосуванням РРО) є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК), тобто зазначення таких грошових коштів у КОРО є частиною процесу оприбуткування готівки у касі. З огляду на вказане, твердження позивача про застосування контролюючим органом штрафних санкцій до позивача не у відповідності до вказаних положень законодавства, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки, за висновками останнього, не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства не включає у себе несвоєчасне оприбуткування в КОРО грошових коштів, є необґрунтованими.

У силу пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Приписами статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 9 розділу III «Порядок застосування РРО» Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

З аналізу наведених положень вбачається, що після встановлення відремонтованого РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки та виконати Z-звіт.

На підтвердження несправності РРО у книзі обліку розрахункових операцій №2810019309р/3 у розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій» сервісною службою здійснено записи про час виходу з ладу РРО та час відновлення його роботи, від 13.10.2014 до 14.10.2015».

Після виконання ремонтно-відновлювальних робіт РРО позивачем кошти у повній сумі їх фактичного надходження в розмірі 35 752,21 грн. були оприбутковані у КОРО №2810019309р/3 на підставі вклеєного Z-звіту від 14.10.2014 №393, роздрукованого о 08:40.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі №К/800/15817/16 (ЄДРСР №67582257).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про дотримання позивачем порядку оприбуткування готівки при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО та про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0001043903 в частині накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму несвоєчасно оприбуткованої готівки в касі у розмірі 35 752,21 грн., відтак, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у розмірі застосованих до товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 178 761,05 грн. (35 752,21 грн. * 5).

Щодо решти виявлених порушень суд зазначає про таке.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими встановлено факт оприбуткування готівкових коштів у КОРО №2810019309р/3, які надійшли 14.10.2014 у сумі 36 577,20 грн. на підставі фіскального чеку від 14.10.2014 №394, лише 15.10.2014, тобто несвоєчасно.

У той же час, позивачем під час судового розгляду справи наголошено, що вказана помилка була виправлена, з урахуванням того, приписи Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, не містять строкових обмежень для внесення таких виправлень.

Разом з тим, у відповідності до наданої відповідачем копії витягу з КОРО №2810019309р/3, станом на момент проведення досліджуваної перевірки грошові кошти у розмірі 36 577,20 грн. оприбутковано 15.10.2014, тобто несвоєчасно, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95.

При цьому, виправлення таких порушень вже після проведення досліджуваної перевірки не заперечує факт наявності вказаного порушення станом на момент її проведення.

Відтак, в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла станом на момент звернення позивача до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., а також розмір задоволених позовних вимог, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 1997,52 грн.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.05.2015 №0001043903 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 178 761,05 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» (ідентифікаційний код: 34880125, адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 28) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1997,52 грн. (однієї тисячі дев’ятисот дев’яноста семи грн. 52 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.