Постанова № 67984278, 25.07.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 липня 2017 року Справа № 814/845/17

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля", вул. 2 Поперечна, 50, м. Миколаїв, 54029

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 проскасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.2017р. №0005341408,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.04.2017 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що висновки акта перевірки є упередженими, необґрунтованими, зробленими з неправильним застосуванням законодавства, в звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу та нереальність угод, укладених з його контрагентами ТОВ «М-Стар» та ТОВ «Міськснаб», тому податкове повідомлення-рішення є законним й обґрунтованим.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом №54/14-29-14-08/37991922 від 20.03.2017 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Міськснаб» та ТОВ «М-Стар» встановлено порушення позивачем п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст.198,п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 135680 грн. за травень 2016 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005341408 від 06.04.2017, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 135 680 грн. та 67 840 грн. штрафні санкції.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано договір поставки № 31-угл від 01.03.2016, укладений з ТОВ «М-Стар», за умовами якого поставляється вугільна продукція, специфікація № 1 до договору від 01.03.2016, акт № 1 приймання -передачі від 22.03.2016, який свідчить, що позивач прийняв антрацит марки АМ(13-25), залізничну накладну, рахунок на оплату, податкову накладну № 3 від 23.05.2016, платіжні доручення про оплату товару.

У посвідченні № 29 про якість вугілля не зазначено походження товару та невідомо, хто отримав даний товару. Акт приймання-передачі та специфікація по взаємовідносинах з ТОВ «М-Стар» оформлені з порушенням встановленого порядку, а саме не вказано місце їх виконання.

Позивач також надав до перевірки договір поставки № 1 від 20.03.2016, укладений з ТОВ «Міськснаб», за умовами якого предметом поставки є вугільна продукція, специфікацію № 1 від 20.03.2016, акт приймання-передачі від 25.03.2016, залізничну накладну, рахунок на оплату, податкову накладну № 1 від 19.05.2016.

У посвідченні про якість вугілля № 1103 не зазначено власник вугілля, посадові особи позивача, відповідальні за прийняття товару. Платіжні доручення № 910,915,922,916,924 свідчать про оплату товару .

Відповідач дійшов висновку, що в звязку з тим, що у ТОВ «Міськснаб» та ТОВ «М-Стар» відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості в значних обсягах задекларованих господарських операцій, кількість працюючих недостатньо для здійснення господарської діяльності, незначні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ, відсутність законного (легального) джерела походження вугілля, тому неможливо підтвердити факт реальності придбання та фактичність використання у межах господарської діяльності товару невідомого походження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про

господарську операцію.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльність відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання зобовязаний заперечувати проти доводів субєкта владних повноважень.

Позивач надав суду документи по контрагентах ТОВ «Міськснаб» , ТОВ «М-Стар», зазначених в акті перевірки: специфікації, рахунки на оплату, акти приймання-передачі від 22.03.2016, залізничні накладні, податкові накладні, договір про складування вантажів в смузі відведення ДП «Одеська залізниця» від 01.02.2015, схема розташування площадок, наданих в тимчасове користування, акт приймання-передачі послуг з надання майданчику на території вантажного подвіря для складування вантажів в смузі відведення ДП «Одеська залізниця», додаткова угода № 1 від 01.06.2016, накопичувальна картка № 25030310 зборів за роботи(послуги) та штрафів, повязаних з перевезенням вантажів від 25.03.2016, відомість плати за користування вагонами, договір № 20/2015 від 20.05.2015 про надання послуг з організації перевезення вантажів у напіввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, повязані з цими перевезеннями, укладений з ТОВ «Глорія Трей», акт здачі-прийняття робіт послуги з організації залізничних перевезень.

В акті перевірки зазначено, що позивач у період, який перевірявся здійснював придбання та подальшу реалізацію твердого палива (вугілля).

Відповідач не зазначив, як ті недоліки, на які він посилається в акті перевірки, а саме: не зазначення місце складання договору, не зазначення власника товару у посвідченнях про якість товару, відсутність у контрагента складських приміщень, не зазначення в актах виконаних робіт місце їх виконання можуть вплинути на реальність угод, укладених позивачем з його контрагентами, які норми права порушив саме позивач, що унеможливлює формування ним податкового кредиту по вищезазначених угодах.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «Міськснаб» , ТОВ «М-Стар» спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар - вугілля, який придбавав позивач притаманний його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, є правомірним.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.04.2017 року належить скасувати, як протиправне.

Судові витрати належить повернути позивачу відповідно до ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.04.2017 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля" судовий збір у сумі 3052,81 грн. (три тисячі п'ятдесят дві гривні 81 коп.), сплачений платіжним дорученням № 2048 від 25.04.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко