Ухвала суду № 67983062, 27.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8975/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.

справа №755/7388/17-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Вербової І.М.

за участю секретаря Горбачової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» про стягнення коштів за нікчемним правочином,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Порше лізинг Україна» 1 900 000 грн., переданих на виконання нікчемного правочину.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2017 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відкриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі посилається на те, що підстави залишення позовної заяви без руху не відповідають вимогам закону.

В судове засідання сторони не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовної заяви не відповідає вимогам пунктів 3, 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, оскільки в підтвердження доводів позовної заяви не надано доказів на існування між сторонами договірних відносин, зокрема і обставин щодо заявленої вимоги та її розміру. Судом також вказано на відсутність посилання у позові на відповідні норми права.

У відповідь на ухвалу суду ОСОБА_2 зазначено, що позовна заява відповідає установленим законом вимогам.

Ухвалою від 21 червня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до частини 1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до п. 7 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за

змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Позовна заява, як форма звернення до суду, повинна відповідати встановленим законом вимогам. Дотримання вимог до форми позовної заяви повинно забезпечувати повне ознайомлення з її змістом, установлення питань, які потребуватимуть вирішення в ході розгляду справи та ухвалення судового рішення у справі.

Таким саме вимогам повинні відповідати інші документи, що подаються до суду.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З позовної заяви убачається, що позивачем викладено підстави звернення до суду, вказано про право, яке він уважає порушеним, а також викладено зміст позовних вимог, які кореспондуються з підставами позову.

Позовні вимоги - це визначений позивачем спосіб захисту його інтересів. Позивач на власний розсуд та ризик визначає їхній зміст та зазначає докази на їх підтвердження. В залежності від підтвердження цих вимог та переконливості доказів, суд ухвалює відповідне рішення. Суд не вправі вказувати на коректність чи некоректність змісту позовних вимог, обов»язок подати докази, оскільки це порушує принцип диспозитивності, безсторонності суду та змагальності сторін.

Посилання на конкретні норми матеріального права цивільним процесуальним законом не вимагається, суд відповідно до обставин справи сам визначає коло законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішення справи.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 21 червня 2017 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

І.М.Вербова