Ухвала суду № 67973616, 27.07.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17353/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1233/2017

Головуючий в І інстанції Літовка В.В. Єдиний унікальний номер 234/17353/16-ц

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1233/2017

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 р. м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Жданової В.С.

суддів : Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Молдованова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемсіль» про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Артемсіль» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та затримку видачі трудової книжки. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він працював у ДП «Артемсіль» з 03 березня 2014 року та був звільнений на підставі наказу № 282к від 18 серпня 2014 року з посади фінансового директора з 02 червня 2014 року по ст.40 п.4 КЗпП України, але рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 вересня 2015 року та додатковим рішенням суду від 11 грудня 2015 року з ДП «Артемсіль» його поновлено на роботі, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. 02.11.2015 року він був звільнений з підприємства за п.1 ст.36 КЗпП України , але на час звільнення за угодою сторін йому не була виплачена заборгованість, яка утворилась за період до 15.09.2015 року у розмірі 56751,56 грн. Просив стягнути заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з дати звільнення 02.11.2015 року із заробітку 847,37 грн. З урахуванням уточненого позову у червні 2017 року позивач просив суд стягнути з відповідача лише середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки - з 03 листопада 2015 року по день постановлення рішення у цій справі.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемсіль» про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення попереднє рішення суду першої інстанції від 15.09.2015 року щодо видачі йому трудової книжки не виконане, трудову книжку не видано при звільненні 02.11.2015 року. Невидача трудової книжки робітнику в день звільнення є грубим порушення трудового законодавства. Згоди на пересилання йому трудової книжки поштою він не давав. Встановлено, що його трудова книжка була втрачена відповідачем, але запропонований дублікат трудової книжки не відповідав п. 5 Інструкції №58 Про порядок ведення трудових книжок, оскільки не містив записів про загальний стаж його роботи. Відповідач розпочав оформлювати дублікат лише після поданої ним заяви від 3.11.2015 року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач був звільнений з посади фінансового директора 02.11.2015 року на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України ( за угодою сторін). Встановлено і не оспорюється сторонами, що трудова книжка ОСОБА_1 була втрачена ще на час попереднього звільнення позивача у квітні 2014 року. При звільненні 02.11.2015 року позивачу запропоновано отримати дублікат трудової книжки, в якому містились записи за останнім місцем роботи на підставі раніше виданих наказів, що відповідає п.5.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Від отримання дублікату трудової книжки позивач відмовився та 03.11.2015 року подав заяву про відновлення всіх записів у його трудовій книжці за весь період трудової діяльності. Після отримання довідок від підприємств та архівних довідок, підтверджуючих попередній стаж роботи, були внесені записи у дублікат трудової книжки про попередній стаж роботи позивача, проте, позивач дублікат трудової книжки із всіма відновленими записами не отримує, згоди на направлення дубліката поштою не дає.

Відмовляючи в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки, суд першої інстанції виходив з того, що оригінал трудової книжки позивача був втрачений, а від отримання дублікату трудової книжки позивач відмовився, тому вина ДП «Артемсіль» у затримці видачі трудової книжки при звільненні позивача відсутня.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року № 131 (далі Інструкція) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу можливе лише за заявою працівника.

Наказом №413 від 02.11.2015 року ОСОБА_1 був звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін ( а.с.88). У день звільнення 02.11.2015 року позивач був відсутній на роботі, що підтверджено актом від 02.11.2015 року №1, складеним працівникам ДП «Артемсіль» (а.с.89).

03.11.2015 року позивач відмовився від отримання дублікату трудової книжки, в якій містились відомості про роботу на ДП «Артемсуль», що зафіксовано відповідним актом від 03.11.2015 року №2 ( а.с. 47). Вказані факти позивачем не заперечуються.

У той же день 03.11.2015 року позивач надав керівнику ДП «Артемсіль» заяву із проханням поновити всі записи у його трудовій книжці про роботу на попередніх підприємствах та видати належним чином оформлений дублікат трудової книжки ( а.с. 48).

Встановлено, що відповідач проводив заходи щодо відновлення записів у трудовій книжці шляхом направлення відповідних запитів за попередніми місцями роботи позивача і в період з 17.11.2015 року по 08.12.2015 року відповідачем були отримані відповіді для відновлення записів у трудовій книжці позивача за весь період його роботи, які внесені в дублікат трудової книжки позивача. (а.с.32-44).

З пояснень відповідача вбачається, що 3.11.2015 року він відмовився від отримання дублікату трудової книжки, оскільки наполягав на внесенні у дублікат всіх записів про його попередню роботу. Такі вимоги позивача суперечать діючій Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до п. 5.1 та 5.3 Інструкції особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Вбачається, що на час видачі дубліката 3.11.2015 року ДП «Артемсіль» не мало документів, які підтверджували попередній стаж роботи, а внесення таких відомостей на підставі пояснень працівника є недопустимим.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Таким чином, Інструкцією встановлено обовязок підприємства вносити до дублікату трудової книжки запис про загальний стаж роботи працівника до влаштування на підприємство, та не встановлено обовязку відновлювати кожен запис окремо, але відповідач фактично відновив втрачену трудову книжку позивача та виготовив дублікат. Дублікат трудової книжки позивач не отримує, на підприємство не зявляється, згоди на відправлення дубліката поштою не дає.

Пропозиції отримати дублікат трудової книжки також надходили позивачу протягом всього часу розгляду справи у суді, проте, позивач за отриманням дублікату трудової книжки на підприємство не зявляється.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що невидача дублікату трудової книжки позивачу ОСОБА_1 має місце не з вини відповідача ДП «Артемсіль», дії якого перебувають у відповідності до п.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яким врегульовано питання про видачу дубліката трудової книжки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: