Постанова № 67971873, 08.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8536/17

Провадження № 2-а/761/313/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України (далі - Комісія з ліквідації ДПтСУ), в якому просив зобов'язати Комісію з ліквідації ДПтСУ підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - ГУПФУ в м.Києві) необхідні для призначення пенсії за вислугу років документи щодо нього.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2016 року він був звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв'язку зі скороченням штатів. Разом з тим, 23.01.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до ГУПФУ в м.Києві необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років. Однак, листом від 24.01.2017 року відповідачем фактично відмовлено позивачу у задоволенні його заяви. Таким чином позивач вважає, що вказаними діями відповідача порушуються його права, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 30.09.2016 року позивач, який перебував на посаді заступника начальника управління-начальника відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої безпеки апарату Державної пенітенціарної служби України, був звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із скороченням штату, відповідно до наказу ДПтСУ від 30.09.2016 року № 243/ос-16.

23.01.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до ГУПФУ в м.Києві необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років

Разом з тим, листом Комісії з ліквідації ДПтСУ в м.Києві від 24.01.2017 року позивачу фактично було відмовлено у задоволенні його заяви, при цьому зазначено, що станом на 30.09.2016 року, тобто на день звільнення зі служби, його вислуга років становить 20 років 11 місяців 21 день. Також одночасно надано грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Види пенсій і допомоги, які призначаються військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям, порядок їх призначення і виплати, а також перерахунку раніше призначених пенсій і обчислення вислуги років установлені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

За змістом пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається, зокрема особам начальницького та рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно зі ст. 17-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Як вбачається із витягу з наказу від 30.09.2016 № 243/ОС-16, вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у календарному обчисленні становить 20 років 11 місяців 21 день, у пільговому обчисленні складає 26 років 00 місяців 20 днів. Також вислуга років позивача підтверджується відповідним розрахунком.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що календарна вислуга років позивача, якого було звільнено зі служби 30.09.2016 року (20 років 11 місяців 21 день) є меншою від встановленого законом розміру календарної вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема 22 календарних роки та 6 місяців і більше, суд вважає, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу у підготовці та поданні до ГУПФУ в м.Києві документів для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач під час відмови позивачу у підготовці та поданні до ГУПФУ в м.Києві документів для призначення пенсії за вислугу років, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону та є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про зобов'язання вчинити дії.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.

Суддя: