Ухвала суду № 67970375, 26.07.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1568/17Головуючий по 1 інстанціїОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

26 липня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Рацівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом, яким просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний (індивідуальний) житловий будинок з надвірними спорудами, який належав померлій 14.11.2009 ОСОБА_8, та знаходиться за адресою с. Вітове Чигиринського району, вул. Гагаріна, 78, та складається з такого: житловий будинок (літера А-1), погріб з шийкою (літера В), прибудова (літера а), навіс (літера Б), сарай (літера Г), ворота з хвірткою №1, огорожа №2, огорожа №3, колонка питна №4, трубопровід №4а.

В обґрунтування вказано на те, що ОСОБА_8 була власником вказаного майна, на яке відсутні правовстановлюючі документи. 14.11.2009 ОСОБА_8 померла. Згідно заповіту від 02.03.1992, посвідченого секретарем Рацівської сільської ради, позивач є єдиним спадкоємцем даного житлового будинку і господарських споруд. Після смерті матері він фактично прийняв спадщину, так як був зареєстрований та проживав разом з нею по день її смерті. У нотаріальному порядку оформити спадщину у нього не вийшло, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 17.11.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6, як особа, яка не брала участі у справі, однак питання про права та обовязки якої вирішено судом, подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушено питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вказано на те, що апелянт не була залучена до участі у справі попри те, що вона є рідною донькою спадкодавця та на її імя складено 14.08.2008 заповіт. Спадщину, яка складається у тому числі із домоволодіння на яке судом у даній справі визнано право власності за позивачем, апелянт прийняла, фактично вступивши в управління спадковим майном, у звязку з чим рішенням суду порушено майнові права апелянта. Позивач пропустив строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що судом враховано не було.

У даному випадку колегія суддів враховує таке.

Згідно ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Тобто, особи, які не брали участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обовязки цих осіб.

Колегія суддів виходить з того, що, оскільки апелянт не брав участі у справі в суді першої інстанції, відповідно, при розгляді його апеляційної скарги, першочерговим є вирішення питання про те, чи порушені цивільні права чи інтереси ОСОБА_6 як потенційного спадкоємця майна право власності в порядку спадкування за заповітом на яке визнавалося вказаним рішенням суду першої інстанції.

При розгляді справи встановлено, що згідно довідки №2459 від 01.10.2015, виданій Рацівською сільською радою Чигиринського району, ОСОБА_8 мала на праві власності жилий будинок з надвірними спорудами за адресою: с. Вітове Чигиринського району, вул. Гагаріна, 78, однак правовстановлюючі документи на нього оформлені не були.

14.11.2009 ОСОБА_8 померла і після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на вказане домоволодіння.

Спадкоємцем домоволодіння після смерті ОСОБА_8 відповідно до заповіту від 02.03.1992, посвідченого секретарем Рацівської сільської ради Чигиринського району, стосовно вказаного домоволодіння є позивач у справі.

Згідно довідки №2175 від 28.08.2015, виданої Рацівською сільською радою, позивач на день смерті ОСОБА_8 проживав разом з останньою.

Крім того, заповітом від 14.08.2008, посвідченого секретарем Рацівської сільської ради Чигиринського району, ОСОБА_8 заповіла свою земельну ділянку, площею 2,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_6

Актом від 24.05.2017, складеним мешканцями с. Вітове Чигиринського району, та посвідченим головою сільської ради, встановлено, що спадкодавець на момент смерті проживала не за місцем своєї реєстрації у власному домоволодінні, а саме із апелянтом.

З цих підстав апелянт і стверджує, що саме вона вступила в управління спадковим майном та прийняла усю спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, оскільки позивач, як інший спадкоємець, пропустив встановлені законодавством строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; ч.1 ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; ч.1 ст.1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; ч.1 ст.1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів даної справи та пояснень сторін у судовому засіданні достовірно вбачається, що ОСОБА_6 до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 не зверталася, належних та допустимих доказів того, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину суду не надала, на відміну від позивача ОСОБА_7, водночас, сторони пояснили суду, що наразі судом першої інстанції лише розглядається питання про встановлення факту постійного проживання її разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Більш того, колегія суддів також звертає свою увагу на те, що апелянт претендує на спадкове майно, визнання права власності на яке було предметом розгляду суду першої інстанції у даній справі, яке не охоплюється заповітом, виданим спадкодавцем на її імя, а претендує на нього як спадкоємець за законом. В підтвердження своїх родинних стосунків з померлою ОСОБА_8, ОСОБА_6 надала суду апеляційної інстанції копію свідоцтва про народження в якому її матірю зазначено ОСОБА_9, на той час як імя померлої спадкодавці, згідно до свідоцтва про смерть, було ОСОБА_8. При цьому, жодних доказів в підтвердження її родинних звязків з цією особою апелянтом суду також не надано.

Відповідно до п.8 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

На підставі вищевикладених норм законодавства та розяснень пленуму ВСУ, враховуючи, що апелянт не є стороною у справі та судом було не вирішено питання про його права та обовязки, так як на момент розгляду справи суду не було надано жодних належних та допустимх доказів щодо наявності порушеного вказаним рішенням суду цивільних прав, свобод чи інтересів апелянта , як особи, яка фактично прийняла спадщину, як зазначалося нею в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст. 292, 304, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

закрити апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Рацівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :