Рішення № 67970130, 28.07.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 698/894/15

Р І Ш Е Н Н Я

19 липня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 18 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №367-018/ФКВ-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 35000 доларів США, з розрахунку 12.10% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 18 вересня 2018 року. Мета кредитування придбання нерухомості. Банк свої зобовязання повністю виконав, надавши відповідачеві грошові кошти у розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та НБУ укладений договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором «Укрпромбанк» передає (відступає) «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед НБУ, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а також внаслідок передачі «Укрпромбанком» «Дельта Банку» прав вимоги до боржників, «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість «Укрпромбанку») від боржників повного належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року.

Виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 367-018/Zфпор-08 від 18 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_2 (боржник), згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобовязань за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання ) боржником зобовязань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 28 липня 2015р. мається заборгованість в сумі 315831 грн., з яких: 295434 грн. 86 коп.- сума заборгованості за кредитом; 20396 грн. 13 коп.- сума заборгованості по відсоткам; 5641 грн. 15 коп.- пеня.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року в сумі 315831 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення з відповідною вимогою до поручителя.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася з невідомих суду причин, хоча про часі і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

18 вересня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №367-018/ФКВ-08, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 35000 доларів США на строк до 18 вересня 2018 року на придбання нерухомості. Процентна ставка становить 12.10% річних, а комісія за управління кредитом 0,10% від суми кредиту щомісячно протягом 120 місяців користування (п.п.1.1-1.7 договору). Процентна ставка не змінювалась. Додатком №1 до кредитного договору є Графік платежів за договором, який є невідємною частиною договору.

Факт отримання грошових коштів у вказаному розмірі та укладення кредитного договору від 18 вересня 2018 року сторонами не оспорюється.

Розділ 2 договору визначає умови надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів та комісій. Так, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 291,67 доларів США до 20-го числа (включно) кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місцем отримання кредиту (п.2.4 договору).

Відповідно до п.4.2 договору, позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором у передбачені договором строки. Пунктом 4.2.2 кредитного договору передбачено черговість сплати коштів за зобовязанням.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконання позичальником зобовязань за цим договором забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_1

18 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», як кредитором, ОСОБА_1, як поручителем та ОСОБА_2, як боржником укладено договір поруки № 367-018/Zфпор-08. Згідно вказаного договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобовязань за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року, за яким останній зобовязаний до 18 вересня 2018 року повернути кредит в розмірі 35000 доларів США, сплатити проценти за користування ним у розмірі 12,10% річних та комісію за управління кредитом в розмірі 0,1% від суми наданого кредиту щомісячно протягом 120 місяців користування кредитом та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором.

Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання ) боржником зобовязань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та НБУ укладений договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором «Укрпромбанк» передає (відступає) «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед НБУ, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях, а також внаслідок передачі «Укрпромбанком» «Дельта Банку» прав вимоги до боржників, «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість «Укрпромбанку») від боржників повного належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року, як до боржника так і до поручителя, що підтверджується додатком №2 до договору про передачу активів.

Під час розгляду справи позивачем надано до суду довідку-розрахунок заборгованості, який містить відомості про дату, розміри сплати коштів боржником на погашення заборгованості, в т.ч. по тілу кредиту, процентам, пені.

Встановлено, що з березня 2015р. ОСОБА_2 грошові кошти на виконання зобовязання за кредитним договором не вносились. Останній платіж було внесено 28 лютого 2015 року у розмірі меншим ніж фіксований розмір ануїтетного платежу. Крім того, слід звернути увагу, що відповідач знала про нового кредитора ПАТ «Дельта Банк», оскільки з 31 липня 2010 року сплачувала кошти на погашення боргу по тілу кредиту та процентах саме до ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 порушує умови кредитного договору - не в повному обсязі та несвоєчасно погашає виниклу заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого, станом на 28 липня 2015року в сумі 315831 грн., з яких: 295434 грн. 86 коп.- сума заборгованості за кредитом; 20396 грн. 13 коп.- сума заборгованості по відсоткам; 5641 грн. 15 коп.- пеня.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобовязується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

В правовій позиції ВСУ від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, вказано на те, що з огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобовязання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «предявлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання як умови чинності поруки слід розуміти як предявлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості предявити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобовязання за договором поруки слід предявити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Як встановлено в судовому засіданні останній платіж боржником було здійснено 28 лютого 2015 року. Наступний платіж за кредитним договором повинен був бути здійснений 20 березня 2015 року, чого зроблено не було. Отже, починаючи з 21 березня 2017 року у позивача виникло право звернутися протягом шести місяців до поручителя з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 7 вересня 2015, тобто в межах шестимісячного строку, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Катеринопільського районного суду Черкаської області №2537/15-вх.

А тому твердження представник відповідача про те, що позивачем пропущений шестимісячний термін для звернення з відповідною вимогою до поручителя є безпідставним.

Крім цього слід зазначити, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 березня 2016 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року в розмірі 467577грн. 02коп. перед ПАТ «Дельта Банк», - звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, - нерухоме майно: квартиру №75, що по вул. Сєдова, будинок №50 в м. Черкаси, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність. Визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на нерухоме майно квартиру №75, що по вул. Сєдова, будинок №50 в м. Черкаси.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви, його у відповідності до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 3158 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 543, 553,554, 629, 1054 ЦК України, ст.11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №367-018/ФКВ-08 від 18 вересня 2008 року в сумі 315831 грн., яка виникла станом на 28 липня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь держави судовий збір в сумі 3158 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуючий:

Повний текст рішення суду виготовлено 24 липня 2017 року.

Головуючий: ОСОБА_3