Вирок № 67969158, 28.07.2017, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/518/17

1-кп/544/89/2017

Номер рядка звіту 34

В И Р О К

іменем України

28 липня 2017 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого: судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Ралець О.С.,

прокурора Ярмак М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000147 від 27.03.2017, за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, фізична особа-підприємець, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27 березня 2017 року близько 14 години 30 хвилин, в світлий час доби керував транспортним засобом - легковим автомобілем ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, та рухався по проїзній частині автошляху Київ - Харків - Довжанський в напрямку м. Київ. Проїжджаючи 140 кілометр вказаного автошляху в Пирятинському районі Полтавської області водій ОСОБА_1 допустив неуважність, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, хоча мав змогу та повинен був це зробити, втратив керування автомобілем і допустив його виїзд за межі проїзної частини та наїзд на металеве огородження з подальшим перекиданням, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у мякі мозкові оболонки головного мозку та мозочку і речовину мозку, саден та кровопідтіків голови, які згідно висновку експерта № 031 від 27.04.2017 року по ступеню тяжкості відносно живої особи відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала від крововиливів у мяку мозкову оболонку головного мозку та мозочку і речовину мозку.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою грудної клітки справа та правої нирки, закритого перелому нижньої третини правої ліктьової кістки зі зміщенням, лактостазу, множинних саден тіла, які згідно висновку експерта № 051 від 21.04.2017 по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

У відповідності до висновку експерта № 209 від 25.04.2017 в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України. Порушення цих вимог водієм ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходиться в причинному звязку з виникненням вищевказаної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками. В умовах даної події водій ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю. Суду пояснив, що 27 березня 2017 року він їхав з м.Харкова до м.Києва на автомобілі ОСОБА_3 з дружиною та дитиною. На 140км його автомобіль похитнуло, він втратив керування автомобілем, у результаті чого автомобіль врізався в огородження та перевернувся. У результаті ДТП син загинув, а дружина отримала тілесні ушкодження. В скоєному щиро кається, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Потерпіла ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи, підтвердила вчинення її чоловіком 27.03.2017 дорожньо-транспортної пригоди, та у судовому засідання просила суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі.

Враховуючи те, що обвинувачений та потерпіла не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 та потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом'якшувальні та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, та враховуючи ступінь небезпеки вчиненого злочину, ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При прийнятті судового рішення про міру покарання обвинуваченому суд враховує висновок досудової доповіді, згідно якого можливе виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути право слухняної поведінки без застосування покарань, не повязаних з позбавленням волі. При цьому висновок органу пробації щодо необхідності покладення на обвинуваченого обовязків відвідування психолога для подальшої роботи по переорієнтації симптомів тривожності суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до норм кримінального законодавства положення п.4 ч.2 ст.76 КК України в частині застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року.

Враховуючи викладене суд уважає, що обвинувачений загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обовязків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне з набранням вироку законної сили речовий доказ: автомобіль ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області повернути власнику.

Суд вважає за необхідне згідно ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, а саме: автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, що накладений ухвалою слідчого судді Октябрьського районного суду м.Полтави від 20.04.2017.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені експертизи.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, обраний ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Октябрьського районного суду м.Полтави від 18.05.2017 строком на 60 днів, закінчився. Клопотань про продовження або обрання нового запобіжного заходу не надходило, тому суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити за даним законом покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: автомобіль ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області повернути власнику.

Скасувати арешт майна - автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, що накладений ухвалою слідчого судді Октябрьського районного суду м.Полтави від 20.04.2017.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, р/р №31118115700379, витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12017170000000147 в сумі 2371 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 44 копійки.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В.Нагорна