Ухвала суду № 67964752, 27.07.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/113/17 Провадження № 1-кп/613/67/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Макушинській О.В.

за участю прокурора Мирошниченка Д.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000581 від 10 липня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянина, громадянина ОСОБА_4 Федерації, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

04 листопада 2002 року Гуляйпольським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

31 травня 2007 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 с. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік;

13 квітня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання 23 червня 2014 року на підставі ухвали Вольнянського районного суду Запорізької області від 13 червня 2014 року, ст. 7 Закону України «Про амністію в 2014 році» не відбутий строк покарання 1 рік 17 днів,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Мирошниченко Д.О. заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, оскільки стосовно останнього обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 27 липня 2017 року. Крім того, враховуючи існування ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу та його продовження, наявні і на даний час, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що дає підстави вважати що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 а також обвинувачений ОСОБА_3 при розгляді заявленого прокурором клопотання поклались на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до слідуючого:

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України,незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 29 травня 2017 року було продовжено стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 липня 2017 року.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого ОСОБА_2 злочину, можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків, ухилення від явки до суду.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; може незаконно впливати та потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків розгляду, враховуючи, що на даний час суд продовжує розгляд кримінального провадження, судом не допитані потерпілі та свідки, не досліджені матеріали справи, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 331, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 вересня 2017 року включно, з подальшим його утриманням в Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя