Ухвала суду № 67964731, 26.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9655/17

н/п 1-кп/640/680/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р.

Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

судді: Бородіна Н.М., Невядомський Д.В.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Моцевого А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників обвинуваченого: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представник потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

представник потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2015 року за №12015220490002849 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Харків, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Харківської області обвинувальний акт затверджений прокурором Мацевим А.С. за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні вказаного злочину.

Суд розглядає питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, обвинувачений може вчиняти тиск на потерпілих та свідків, які ще не допитувались, за для впливу на їх показання, обвинувачений перебував у міжнародному розшуку.

Обвинувачений проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечував, зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені просив зміни йому запобіжний захід на домашній арешт, перебував за кордоном на лікуванні. На теперішній час потребує в кваліфікованій медичній допомозі, оскільки він не може перебувати в СІЗО. Його дружина не має можливості влаштуватися на роботу, а його сину тяжко без нього.

Захисники обвинуваченого заперечували, зазначили про недоведеність наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стан здоровя не дозволяє перебувати під вартою.

Представник потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_8 підтримав думку прокурора, представник потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_9 поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників справи, зазначає наступне.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими інкримінованого злочину; враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у скоєні інкримінованого злочину (від 5 до 12 років позбавлення волі), беручи до уваги факт перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку з 13.11.2015 року та його затримання компетентними органами іншої держави, який залишив своє постійне місце проживання, тривалий час переховувався від органів досудового слідства на території іншої держави; суд проходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів час неможливе, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 3456 000 грн., яку встановлено Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2017 року, при внесенні якої обвинувачений підлягає звільненню з під варти.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш мяких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Посилання обвинуваченого та захисників на стан здоровя обвинуваченого, який не дозволяє тримання його під вартою, суд до уваги не приймає, оскільки таких відомостей не надано, як і не надано відомостей щодо неможливості надання обвинуваченому необхідної допомоги в Установі тримання під вартою. При цьому, у медичній довідці зазначено про лікування, яке надавалось йому 27.06.2017 року, однак відомості щодо необхідності надання йому лікування лише в умовах стаціонару не містяться.

Посилання на неможливість дружини влаштуватися на роботу через тримання його під вартою, є необґрунтованим та безпідставним.

Суд враховує наявність обвинуваченого дитини, однак це не зменшує наявність вказаних ризиків.

Посиланню обвинуваченого на невинуватість у вчиненні злочину суд надасть оцінку при ухваленні вироку, а на теперішній час наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що і враховується судом згідно з вимогами ст. 178 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 23 вересня 2017 року включно.

Визначити заставу у розмірі 3 456 000 (три мільйони чотириста пятдесят шість тисяч) гривень, встановлені Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2017 року, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа №640/9655/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у випадку наявності).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку належно повідомленого обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова

Судді: Н.М. Бородіна

ОСОБА_10