Ухвала суду № 67961567, 24.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

24 липня 2017 р. К/800/25196/17

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 р. у справі № 816/592/17 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної агрофірми "Подоляка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. На відповідача покладено обов'язок лише створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судами встановлено, що у 2016 році Приватною агрофірмою "Подоляка" до Диканського районного центру зайнятості щомісячно подавалася звітність форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням 12 вакансій для інвалідів, а саме: за професією (посадою) "сторож" (6 вакансій для інвалідів) та за професією (посадою) "робітник з комплексного обслуговування с/г виробництва" (6 вакансій для інвалідів), що підтверджується листами Диканського районного центру зайнятості вих. № 04-11/371 від 27.04.2017 та вих. № 04-11/361 від 18.04.2017, а також копією звітності форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ПАФ "Подоляка".

Таким чином, протягом 2016 року Диканський районний центр зайнятості був проінформований про наявність вакансій для інвалідів на ПАФ "Подоляка" та мав можливість у 2016 році направляти відповідних осіб для працевлаштування до ПАФ "Подоляка".

Листом Диканського районного центру зайнятості за вих. № 04-11/361 від 18.04.2017 повідомлено, що протягом 2016 року Диканським районним центром зайнятості в ПАФ "Подоляка" на заявлені вакансії "робітника з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва" направлено 5 осіб з інвалідністю, з них 4 особи - працевлаштовані, 1 особа - відмовилась від працевлаштування. Через відсутність на обліку в центрі зайнятості осіб даної категорії, що проживають в межах транспортної доступності на інші вакансії направлення інвалідів для працевлаштування у вказане підприємство не відбувалося.

З огляду на це, суди дійшли висновку, що оскільки відповідачем здійснено всі залежні від нього заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, то на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Т. Черпіцька