Ухвала суду № 67960912, 25.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/10419/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ладиченко С.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,-

У С Т А Н О В И В:

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Голосіївського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного виконавця Бялого Максима Глібовича щодо застосування штрафу та скасування постанови державного виконавця Бялого Максима Глібовича ВП № 53534083 від 03.05.2017 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.6 ч. 3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві в своєму адміністративному позові просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 03.05.2017 року ВП № 53534083 за невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року відповідно до виконавчого листа № 752/10153/16-а.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Таким чином, рішення про застосування штрафу державний виконавець приймає у процесі здійснення виконавчого провадження, тобто під час примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Статтею 18 КАС України визначена предметна підсудність адміністративних справ.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Аналогічне положення містить частина шоста статті 181 цього Кодексу

Отже, справи про оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішень, ухвалених у справах, що визначені у пункті 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам як справи з приводу рішень державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених цими судами.

Зважаючи на те, що предметом даної справи є оскарження дій відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу від 03.05.2017 року ВП № 53534083 за невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року відповідно до виконавчого листа № 752/10153/16-а про перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає, що справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 05.06.2014 року по справі № К/800/19032/14.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 12 вересня 2014 року № 10 «Про внесення доповнення до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року N 5, від 14 вересня 2012 року N 10 та від 30 вересня 2013 року N 14» доповнено пунктом 9, відповідно до якого, місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України)".

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що даний адміністративний позов предметно підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва, а не Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 199, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 199, 204, 212 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року скасувати, а справу за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу направити до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню у подальшому не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 26 липня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.