Ухвала суду № 67960868, 26.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року справа №805/1576/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 805/1576/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

07 квітня 2017 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність №1977-ХІІ від 13.12.1991 року і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за березень 2017 року у сумі 3 554,89 грн, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку просив стягнути у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 805/1576/17-а у задоволенні позову відмовлено.Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у справі, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, є суб`єктом владних повноважень, який виконує в даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством та у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (ЄДРПОУ 00191158, вул. Лепорського,1 м. Маріуполь, 87505,) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою, з 01.10.1996 року рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що підтверджується карткою страхувальника.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковому працівнику ОСОБА_2 в розмірі 3 554,89грн., за березень 2017 року.

Встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя відповідно до вимог Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації було надіслане відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у відношенні ОСОБА_2 № 8204/05 від 09.03.2017 року.

Станом на момент спірного періоду нарахування (березень 2017 року) дані правовідносини регулював Закон України Про науково та науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (набрав чинності з 01 січня 2016 року, далі по тексту Закон № 848).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 848 визначено, що науковий працівник - це науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.

Згідно з ч.6 ст. 37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною девятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Частина 17 статті 37 Закону № 848 встановлює, що дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно з цим Законом, недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, які знаходяться на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Дія цієї статті також поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників, які працюють у міжнародних наукових організаціях, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України, за умови добровільної сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" відповідно до договорів про добровільну участь, укладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані норми щодо відшкодування різниці пенсії не регулює спірні правовідносини, оскільки відповідач не відноситься до субєктів на яких розповсюджується дія Закону № 848.

Відповідач не є науковою установою, організацією, підприємством чи вищим навчальним закладом.

Відповідач не проходив відповідну атестацію згідно з вимогами Закону № 848, а тому на нього не може розповсюджуватись обовязок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник.

Згідно довідки № 00191158 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.1999, видами діяльності відповідача є: 27.10.0 чорна металургія; 27.52.0 стальне лиття; 27.35.0 виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань; 37.10.1 обробка металевих відходів та лому чорних металів; 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 29.14.2 виробництво механічних передач загального машинобудівельного призначення.

Відповідач не проходив атестацію у порядку ст. 11 вказаного закону. Доказів проведення такої атестації щодо відповідача позивачем суду не надано.

Крім того, вищезазначені обставини були встановлені постановами Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/480/17-а від 02 лютого 2017 року та по справі № 805/731/15-а від 24 березня 2015 року, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 808/5886/14 від 05 листопада 2014 року, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 805/731/15-а року від 17 червня 2015 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 805/1576/17-а - залишити без задоволення.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 805/1576/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3