Ухвала суду № 67960572, 26.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року справа №805/4496/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в справі № 805/4496/16-а за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, третя особа Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ Державної фіскальної служби України від 05.10.2016 № 143-ДС про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірний наказ.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що одним з найважливіших завдань, які поставлені перед податковими органами, є виконання індикативних показників надходжень до бюджету та залучення до оподаткування наявних резервів. Індикативні показники на І та ІІ квартал 2016 року були затверджені відповідними наказами. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобовязаний, зокрема, виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Апелянт наголошує, що як виконуючий обовязків начальника СДПІ ОВП у м. Донецьку ОСОБА_4 відповідав за діяльність податкового органу в цілому. Тому позивача правомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно з п. 5 ст. 65 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання службових обовязків, організацію роботи і контролю по виконанню індикативних показників за січень-березень 2016 року з ПДВ, рентної плати за спеціальне використання води та незабезпечення виконання індикативних показників державного бюджету, у т. ч. з ПДВ за квітень 2016 року; не виконання індикативного показника по передачі на реалізацію заставного майна в квітні 2016 року; неналежну організацію роботи в частині погашення податкового боргу.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної фіскальної служби № 1267-о від 28.04.2015 ОСОБА_4 (далі позивач) було призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі СДПІ). Тим самим наказом на позивача покладено виконання обовязків начальника цього податкового органу.

Наказом СДПІ № 44 від 14.08.2015 був установлений розподіл обовязків по керівництву роботою структурних підрозділів СДПІ, відповідно до якого в. о. начальника інспекції ОСОБА_4 координував роботу відділу персоналу, організаційно-розпорядчого відділу, юридичного відділу та сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації.

Наказом Державної фіскальної служби України від 14 грудня 2015 року № 146-до за результатами розгляду подання Центрального офісу від 19 листопада 2015 року № 6167/8/28-10-14-18 позивачу було оголошено догану.

Наказом СДПІ № 40 від 16.03.2016 був установлений розподіл обовязків по керівництву роботою структурних підрозділів СДПІ, відповідно до якого в. о. начальника інспекції ОСОБА_4 координував роботу сектору по роботі з персоналом, відділу організаційної роботи, юридичного відділу, сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації та відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури.

28 липня 2015 року Державною фіскальною службою України (далі відповідач, ДФС) був виданий наказ № 543 (далі Наказ № 543), п. 1 якого затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість.

Пунктом 2 цього Наказу встановлена персональна відповідальність:

керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих субєктів («податкових ям») та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі субєкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі;

керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі («податкові ями»), вигодотранспортуючі субєкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:

- своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі субєкти («транзитери») та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

- встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності субєктів господарювання;

- визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

- своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових субєктів господарювання;

керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі субєкти («податкові ями»), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобовязань;

начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих субєктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів.

18 січня 2016 року Центральний офіс видав наказ № 31 «Про індикативні показники доходів на І квартал 2016 року», а 12 квітня 2016 року - № 245 «Про індикативні показники доходів на ІІ квартал 2016 року».

Наведеними наказами затверджені індикативні показники доходів загального фонду Державного бюджету України по Центральному офісу, СДПІ у містах Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Львові, Одесі та Харкові МГУ ДФС та індикативні показники доходів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів на відповідний період; індикативний показник надходження сум єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування; індикативні показники із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду Державного бюджету України по Центральному офісу та підпорядкованих СДПІ; індикативні показники із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу державного бюджету; очікуваний показник ефективності реалізації остаточних рішень суду, вирішених на користь держави за грудень 2015 року та березень 2016 року тощо.

Також наведеними наказами першому заступнику начальника, заступниками начальника Центрального офісу та начальникам (в.о. начальників) підпорядкованих СДПІ доручено: проаналізувати причини невиконання індикативних показників зі збору до загального фонду державного бюджету в грудні 2015 року та січні-березні 2016 року з метою врахування при виконанні затверджених індикативних показників; забезпечити виконання індикативних показників надходження платежів до державного та місцевих бюджетів у відповідний період та за основними напрямками роботи, визначеними цими наказами; сформувати та довести до структурних підрозділів рівно напружені (з урахуванням залучення наявних резервів) індикативні показники за напрямками роботи в областях, не менших ніж передбачено наказами. Окрім цього, визначено обовязки першого заступника начальника, заступників начальника Центрального офісу та начальників (в.о. начальників) підпорядкованих СДПІ, а також заходи, реалізацію яких вони мають забезпечити.

14 квітня 2016 року Центральний офіс видав наказ № 253 «Про уточнення індикативних показників на І квартал 2016 року».

30 червня 2016 року Центральний офіс звернувся до Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_5 з поданням № 1470/8/28-10-01-01-12 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. начальника (першого заступника начальника) СДПІ ОСОБА_4

Підставою звернення із поданням стали наступні обставини.

15 квітня 2016 року за результатами роботи за І квартал 2016 року була проведена колегія Центрального офісу, рішенням якої роботу СДПІ визнано незадовільною. Зокрема, зазначено, що за січень-березень 2016 року в.о. начальника (першим заступником начальника) СДПІ ОСОБА_4 не організовано роботу та не забезпечено виконання індикативних показників з ПДВ, чим порушено вимоги Наказу № 31, не забезпечено виконання індикативних показників рентної плати за спеціальне використання води.

Центральний офіс вказував на те, що організація прогнозно-аналітичної роботи у СДПІ потребує покращення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (декларації за січень-лютий 2015 року) по СДПІ мало місце неадекватне декларування ПДВ.

У ході проведеного аналізу повноти вжитих заходів з погашення податкового боргу Центральним офісом виявлені такі недоліки: несвоєчасно звертались до суду для отримання дозволу на стягнення коштів з рахунків; не проводилися або проводилися несвоєчасно заходи щодо опису майна по всім підприємствам, що мають податковий борг; майно не описано в податкову заставу; не проводились перевірки збереження майна по всім підприємствам, майно яких перебуває у податковій заставі більше трьох місяців, чим порушені вимоги ст. ст. 89, 91, 95 Податкового кодексу України.

Обставини, викладені в поданні, ґрунтуються на інформації, наведеній у службових записках Управління погашення податкового боргу від 17 червня 2016 року № 6738/28-10-17-2-10, Управління комплексного аналізу від 17 червня 2016 року № 6666/28-10-45-3-15 та Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем від 17 квітня 2016 року № 94/28-10-07-01-38.

З огляду на викладене Центральний офіс дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

20 липня 2016 року Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС звернувся до голови ДФС ОСОБА_5 з доповідною запискою № 2657/99-99-07-01-03-18 про порушення дисциплінарного провадження стосовно в.о. начальника СДПІ ОСОБА_4

09 вересня 2016 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС, відповідно до протоколу якого прийнято рішення підготувати подання про застосування до першого заступника начальника СДПІ ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

16 вересня 2016 року на адресу ДФС надійшла заява ОСОБА_4 від 12.09.2016, яку було зареєстровано за № 4454/Інше. Відповідно до цієї заяви позивач просив надати йому можливість ознайомитися із матеріалами дисциплінарного провадження.

Листом від 05 жовтня 2016 року № 10535/0/99-99-01-01-14 ОСОБА_4 було повідомлено, що стосовно нього ініційовано відкриття двох дисциплінарних проваджень, а для ознайомлення з матеріалами дисциплінарних справ, він може звернутися за адресою ДФС або за відповідними номерами телефону.

05 жовтня 2016 року наказом Державної фіскальної служби України № 143-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» за неналежне виконання службових обовязків, контроль та організацію роботи підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання у січні-березні, квітні 2016 року індикативних показників доходів з ПДВ, інших податків, не відпрацювання доведених ризикових субєктів господарювання, першому заступнику начальника СДПІ ОСОБА_4 було оголошено догану.

Разом з листом від 11 листопада 2016 року № 36324/7/99-99-04-02-17 дисциплінарна справа була направлена з ДФС до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби для долучення до особової справи ОСОБА_4

Також позивач звертався до Державної фіскальної служби України із заявами від 04.11.2016 та від 25.11.2016, в яких просив надати йому для ознайомлення матеріали відкритих стосовно нього дисциплінарних проваджень та розяснень щодо наявності заборон та обмежень у реалізації цього права.

Докази надання відповідачем відповідей на ці звернення суду не надані.

Окрім цього, у період з 19 вересня 2016 року до 10 жовтня 2016 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні, до роботи мав стати 11 жовтня 2016 року, про що свідчить листок непрацездатності серії АГТ № 418788. 19 вересня 2016 року СДПІ листом за № 380/7/28-03-03 повідомила Центральний офіс про відсутність позивача на службі у звязку з тимчасовою непрацездатністю.

Вважаючи, що під час розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Державною фіскальною службою України не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури її проведення, чим порушено його права, ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоровя, освітнім рівнем та віком громадян України, що повязана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 342.4 ст. 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

За приписами п. 342.6. ст. 342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обовязки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Пунктом 342.8 ст. 342 ПК України покладення на посадових осіб контролюючих органів обовязків, не передбачених законом, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Підпунктами 1-2, 6-8 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобовязаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обовязки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обовязки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону № 889-VIII державному службовцю гарантовано право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 889-VIII визначено, що службова дисципліна неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обовязків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобовязаний виконувати обовязки, визначені ст. 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обовязків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст. 65 Закону № 889-VIII до дисциплінарних проступків віднесено: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного спяніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обовязків.

Частиною другою та третьою ст. 67 Закону № 889-VIII передбачені обставини, що помякшують відповідальність державного службовця, а саме: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що помякшують відповідальність державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються субєктом призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії А: зауваження - субєктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - субєктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В: зауваження - субєктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - субєктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, яка утворюється для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

За приписами ч. 10 ст. 69, ч. 3 ст. 73 Закону № 889-VIII визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії, яке має рекомендаційний характер для субєкта призначення.

Частиною 11 ст. 69 Закону № 889-VIII регламентовано, що субєкт призначення протягом 10 календарних днів зобовязаний прийняти рішення на підставі подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Положеннями частини 2 ст. 73 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону № 889-VIII установлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає субєкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом субєкта призначення.

Колегія суддів спростовує посилання апелянта щодо зазначення статей 65 та 66 Закону № 889-VIII як конкретної норми Закону, що є підставою застосування дисциплінарного стягнення, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, у частині другій ст. 65 Закону № 889-VIII наведено низку видів дисциплінарних проступків. Тому за відсутності в наказі № 143-дс конкретизації цього проступку неможливо встановити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та перевірити правильність застосування певного виду стягнення.

Догана ОСОБА_4 оголошена за неналежне виконання службових обовязків, контроль та організацію роботи підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання у січні-березні, квітні 2016 року індикативних показників доходів з ПДВ, інших податків, не відпрацювання доведених ризикових субєктів господарювання. Також в оскаржуваному рішенні відповідач посилається на невиконання позивачем наказу ДФС № 543 та наказів Центрального офісу № 31 та № 245.

За приписами Закону № 889-VIII, ПК України та Положення про СДПІ виконання наказів ДФС і Центрального офісу для позивача є обовязковим, окрім цього, як керівник він відповідає за діяльність СДПІ в цілому.

Водночас п.п. 2.1.-2.4. п. 2 наказу ДФС № 543 визначено коло керівників територіальних органів ДФС, які несуть персональну відповідальність за реалізацію, вказаних в них заходів.

Ні в наказі ДФС від 05 жовтня 2016 року № 143-дс, ні в матеріалах дисциплінарної справи не зазначено, який саме підпункт і якого пункту наказу ДФС № 543, чи затвердженого ним Рекомендованого порядку не виконав (виконав неналежним чином) ОСОБА_4, або на якому етапі відпрацювання допущено порушення та в чому саме воно полягало.

Апелянт посилається, що неналежне виконання ОСОБА_4 службових обовязків, контроль та організацію роботи підпорядкованих підрозділів призвело до невиконання у січні-квітні 2016 року індикативних показників доходів з ПДВ, інших податків, чим порушені накази Центрального офісу № 31 та № 245.

Проте ані в наказі ДФС від 05 жовтня 2016 року № 143-дс, ані в матеріалах дисциплінарної справи не зазначено який службовий обовязок ОСОБА_4 виконав неналежним чином або реалізацію якого заходу підпорядкованими йому підрозділами він не організував або не проконтролював.

Аналіз матеріалів дисциплінарної справи та наказу ДФС від 05 жовтня 2016 року № 143-дс дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідач враховував наслідки роботи СДПІ. Усі обовязкові елементи складу вчиненого ОСОБА_4 дисциплінарного проступку встановлено не були, зокрема, не досліджено, чи є невиконання індикативних показників та не відпрацювання ризикових субєктів господарювання наслідком нехтування позивачем своїми службовими обовязками або це сталося через інші причини. Не надана оцінка впливу на виконання СДПІ індикативних показників та відпрацювання ризикових субєктів господарювання таких факторів як: проведення антитерористичної операції на території Донецької області; призупинення роботи СДПІ на тривалий період; переміщення СДПІ до м. Маріуполя; кадрове та матеріально-технічне забезпечення СПДІ після переміщення; зниження ділової активності та обсягів виробництва на території, де проводилася антитерористична операція; перехід на облік до СДПІ платників податків з інших інспекцій; недостатність коштів для сплати судового збору; зміни в податковому законодавстві та судовій практиці; знаходження субєктів господарювання, їх виробничих потужностей чи майна на тимчасово непідконтрольній органам державної влади території тощо.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ДФС не було реалізовано положення абз. 1 ч. 1 ст. 71 Закону № 889-VIII, відповідно до якого з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Висновки суду першої інстанції з приводу притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності під час перебування останнього на лікарняному апелянтом не оскаржуються.

У доводах апеляційної скарги ДФС звертає увагу, що перед накладенням дисциплінарного стягнення від позивача були отримані письмові пояснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII установлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення субєкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі, що визначено ч. 2 ст. 75 Закону № 889-VIII.

Проте попри зазначення цих пояснень в описі матеріалів дисциплінарної справи першого заступника начальники (в.о. начальника) СДПІ у м. Донецьку ОСОБА_4 до судів першої та апеляційної інстанції для огляду та долучення вони надані не були. Також відсутні будь-які докази отримання цих пояснень від позивача. Тому посилання апелянта з цього приводу підлягають спростуванню.

Також колегія суддів не приймає доводи апелянта, що надання позивачем пояснень підтверджено наявним у матеріалах справи листом в.о. начальника СДПІ ОСОБА_4 «Про надання пояснень щодо результатів роботи інспекції за січень-березень 2016 року». Оскільки цей документ адресований начальнику Центрального офісу (не тій особі, яка уповноважена притягати до дисциплінарної відповідальності), а тому не може вважатися поясненнями державного службовця, наданими на вимогу субєкта призначення, як то передбачено ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII.

Про відсутність пояснень ОСОБА_4 свідчить і той факти, що в наказі ДФС від 05 жовтня 2016 року № 143-дс та в матеріалах дисциплінарної справи не міститься відомостей, які доводи ОСОБА_4 враховані, а які відхилені та з яких причин.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі зясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15.

Враховуючи, що Державною фіскальною службою України було грубо порушено регламентований Законом України «Про державну службу» порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, як то нехтування положеннями ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII, не зясовано ступінь вини позивача у незадовільних результатах роботи очолюваного ним податкового органу та наявність обставин, що помякшують відповідальність державного службовця, не наведено які саме його дії кваліфікуються як дисциплінарний проступок, суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові щодо протиправності та необхідності скасування наказу відповідача № 143-дс від 05 жовтня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким першому заступнику начальника (в.о. начальника) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС ОСОБА_4 оголошено догану.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в справі № 805/4496/16-а за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, третя особа Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в справі № 805/4496/16-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 липня 2017 року. Повний текст ухвали складений 27 липня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддівМ. Г. Сухарьок

ОСОБА_6

ОСОБА_7