Постанова № 67960439, 27.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р.Справа № 915/1855/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи не зявився, повідомлений належним чином,

від ДВС: не зявився, повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.05.2017р.

у справі № 915/1855/15

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3)

в особі ВП Южно-Українська АЕС (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, а/с №20),

До відповідача: Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 8),

ОСОБА_1 особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 19),

про стягнення 12179720,92 грн. основного боргу, 480169,31 грн. збитків від інфляції, 146681,74 грн. 3% річних, 880844,35 грн. штрафу та 1784627,93 грн. пені,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 по справі №915/1855/15 стягнуто з Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі ВП Южно-Українська АЕС 12179720,92 грн. основного боргу, 480169,31 грн. збитків від інфляції, 146681,74 грн. 3% річних, 535388,38 грн. пені, 264253,32 грн. штрафу та 178059,42 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення, 17.03.2016 Господарським судом Миколаївської області було видано відповідний наказ.

Комунальне підприємство Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою №03/378 від 23.02.2017 на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу суду від 17.03.2016 у справі №915/1855/15, в якій, просило:

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні № 50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн., що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн. на рахунок № 26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182.

- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження №50663862 у зв'язку з повним виконанням наказу господарського суду Миколаївської області, виданого 17.03.2016 року по справі № 915/1855/15.

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні №50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство , що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 яке відбулося 01.02.2017 року.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 стягнуті 01.02.2017 року кошти в сумі 9057 919,18 грн.

В судовому засіданні 11.05.2017 представником скаржника (боржника) подано суду заяву про відмову від частини вимог по скарзі, викладених у п. 4 та 6 прохальної частини скарги від 23.02.2017.

За вказаним клопотанням скаржника, ухвалою суду від 12.05.2017 провадження з розгляду скарги №03/378 від 23.02.2017 було припинено в частині:

-зобов'язання відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження №50663862 у зв'язку з повним виконанням наказу господарського суду Миколаївської області, виданого 17.03.2016 по справі №915/1855/15;

-зобов'язання відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 стягнуті 01.02.2017 року кошти в сумі 9057919,18 грн.

В обґрунтування решти своїх вимог заявник (боржник) посилався на те, що станом на 31.01.2017 борг перед стягувачем в рамках виконавчого провадження №50663862 становив 4099723,42 грн., що зафіксовано в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 у справі №915/1327/16 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника КП ТВКГ.

Про розмір залишку заборгованості божник неодноразово повідомляв орган ДВС.

Станом 31.01.2017 на розрахунковому рахунку в ПАТ ОСОБА_4 Аваль обліковувались кошти в розмірі 15 949 484,19 грн., тобто сума більша ніж заявлена до примусового стягнення.

Органом ДВС було виставлено платіжну вимогу на суму 9057919,18 грн. та після їх списання 01.02.2017 здійснено зарахування коштів в на відповідний рахунок органу ДВС з призначенням платежу згідно наказу від 17.03.2016 №915/1855/15.

Отже, стягнення за наказом суду від 17.03.2016 було здійснено у більшому розмірі, ніж мало місце по даному виконавчому провадженню і розмір безпідставно стягнутих з рахунку боржника коштів становив 4548223,42 грн.

Постанову про закінчення виконавчого провадження в установлені законом строки органом ДВС не було винесено, незважаючи на неодноразові заяви направлені боржником.

Крім того, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 у справі №915/1327/16 порушено провадження у справі про банкрутство боржника КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, боржник вважає, що держаний виконавець взагалі не мав права виставляти банку вимогу на списання грошових коштів у звязку з порушенням справи про банкрутство боржника.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2017р. у справі № 915/1855/15 (суддя Мавродієва М.В.) скаргу Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство задоволено частково.

Визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо примусового звернення стягнення на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство, що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182, яке відбулося 01.02.2017 у межах виконавчого провадження №50663862 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2016 року у справі №915/1855/15.

Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862 до 24.02.2017.

В решті скарги відмовлено.

При винесенні ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено, що органом ДВС стягнуто суму в більшому розмірі, ніж залишилось за виконавчим провадженням №50663862. Так, безпідставно стягнута за даним виконавчим провадженням сума складає 4548223,42 грн. (9057919,18грн.- 4099723,42 грн. -409972,34 грн.).

Крім того, суд вважає безпідставним перерахування коштів, стягнутих при виконанні рішення у справі №915/1855/15 в рахунок погашення заборгованості по іншому виконавчому провадженню у справі №915/548/16, відповідно до розпорядження державного виконавця №52449685/20.

Окрім вищевказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій державного виконавця з примусового звернення стягнення на грошові кошти КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство з 31.01.2017 - з дня винесення господарським судом Миколаївської області ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, та просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, та відмовити в задоволенні скарги КП «ТВКГ» у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження з виконання наказу №915/1855/15, під час здійснення якого звернуто стягнення на кошти боржника, відкриті в банківських установах.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження з виконання наказу №915/1855/15 інформації про повне або часткове погашення боржником заборгованості згідно виконавчого документа та з урахуванням заяви боржника від 26.12.2016 про наявність на розрахунковому рахунку №26008415985 в ПАТ «ОСОБА_4 банк Аваль», МФО 326182 грошових коштів, 31.01.2017 Відділом направлено до банківської установи платіжну вимогу для списання коштів.

01.02.2017 на рахунок Відділу з обліку депозитних сум надійшли кошти в загальній сумі 9057919,18грн, які в подальшому перераховано державним виконавцем Відділу з урахуванням положень ст. ст. 45, 46, 47 Закону (платіжні доручення від 10.02.2017 за №№555, 556, 557).

Разом з тим, ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звертає увагу, що інформацію про порушення відносно боржника Комунального підприємства «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» справи про банкрутство безпосередньо Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стало відомо лише 24.02.2017, про що свідчить рєестраційно-контрольна картка Міністерства юстиції України за №5066-0-33-17 з відповідною візою керівника Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Державний виконавець фізично офіційно не міг бути обізнаний раніше про таке рішення.

З урахуванням вищевикладеного, скаржник вважає, що державним виконавцем Відділу під час здійснення виконавчого провадження №50663862 вжито заходів в межах та порядку, визначеному Законом.

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував заперечення відповідача ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому висновки не відповідають обставинам справи, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення.

В судове засідання 27.07.2017 року не зявились представники ДВС та третьої особи, хоча зазначені особи повідомлялись належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, установлений ст.106 ГПК України, а також те, що явка сторін не визнавалась обовязковою, оскільки розгляд справи вже відкладався, а ДВС неодноразово повідомлявся про розгляд справи, однак не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників Державної виконавчої служби та третьої особи.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом ВП Южно-Українська АЕС підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.05.2017 року по даній справі, посилаючись на відсутність порушень в діях державного виконавця при виконанні рішення.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, звертаючись до суду зі скаргою на дії ДВС КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство просило в остаточній редакції:

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні № 50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн., що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн. на рахунок № 26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182.

- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862,

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні №50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство , що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 яке відбулося 01.02.2017 року.

17.03.2016 Господарським судом Миколаївської області було видано відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 по справі №915/1855/15.

Загальна сума заборгованості, стягнута вказаним рішенням складає 13 784 273,09 грн.

Судом встановлено, що 30.03.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 ДВС МЮУ ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50663862 за наказом №915/1855/15.

Постановою державного виконавця від 19.04.2016 року накладено арешт на кошти боржника у межах суми 9 057 919,18 грн.

25.04.2016 року боржником повідомлено відділ примусового виконання рішень ОСОБА_3 ДВС МЮУ про часткове погашення заборгованості у розмірі 7 460 453,80 грн.

Отже, сума заборгованості боржника складала станом на 25.04.16 року 6 323 819, 29 грн.

Відповідно до листа ДП НАЕК «Енергоатом» від 02.02.2017 року, стягувач повідомив, що станом на 02.02.2017 року залишок заборгованості, що підлягає стягненню в межах виконавчого провадження ВП №506638862 складає 4 006 802,32 грн., залишок боргу, що підлягає стягненню в межах виконавчого провадження ВП №52449585 складає 13 112633,02 грн.

Відповідно до розпорядження старшого державного виконавці ОСОБА_5 №50663862/20 від 09.02.2017р., 01.02.2017 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу №915/1855/15 надійшли грошові кошти в сумі 9 057 919,18 грн.

Із зазначених коштів платіжним дорученням від 10.02.2017 року №555 перераховано 4 006 802,32 грн. на користь стягувача згідно наказу у справі №915/1855/15, 618 093,23 грн. виконавчого збору за проведення виконавчих дій (платіжне доручення №556 від 10.02.17), 301,19 грн. витрат виконавчого провадження (платіжне доручення №557 від 10.02.17).

Також відповідно до розпорядження державного виконавця №52449685/20, в рахунок погашення заборгованості по іншому виконавчому провадженню у справі №915/548/16 стягнуто з боржника грошові кошти у розмірі 4 150 091,38 грн., 288 228,29 грн. виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 24.02.2017 року закінчено виконавче провадження відповідно до п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у звязку з фактичним виконанням рішення суду.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем безпідставно перераховано грошові кошти, які надійшли при примусовому виконанні наказу №915/1855/15, в рахунок погашення заборгованості по виконавчому провадженню у справі №915/548/16.

Отже, судом першої інстанції правомірно визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні № 50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн., що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182.

Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що повернення коштів Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство в сумі 4548223,42 грн. на рахунок № 26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 наразі неможливе, оскільки вчинення будь-яких виконавчих дій з боку державного виконавця не можливе у звязку із закінченням на даний час виконавчого провадження №50663862.

Розглядаючи вимоги заявника КП «ТВКГ» щодо протиправної бездіяльності відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 ДВС МЮУ щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862, та протиправності дій ДВС щодо примусового звернення стягнення у виконавчому провадженні №50663862 на грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство, що знаходились на рахунку №26008415985 в ПАТ ОСОБА_4 Аваль, МФО 326182 яке відбулося 01.02.2017 року.

Заявник у скарзі зазначає, що державний виконавець взагалі не мав права виставляти банку вимогу на списання грошових коштів у звязку з порушенням 31.01.2017 року справи про банкрутство боржника, а повинен був зупинити виконавче провадження не пізніше наступного дня з моменту винесення ухвали та не здійснювати дії, направлені на стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 р. в іншій справі № 915/1327/16 порушено провадження про банкрутство боржника КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство та введено в порядку ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів. У цій ухвалі зазначено, що вона є підставою для зупинення виконавчого провадження.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що листом від 10.02.2017, який надійшов на адресу відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 ДВС МЮУ 23.02.2017 року, арбітражний керуючий ОСОБА_6 повідомила ДВС про порушення справи про банкрутство та просила зупинити усі відкриті виконавчі провадження стосовно боржника КП «ТВКГ».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" офіційним оприлюдненням є оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до п.п.9, 10, 13, 15 ст.16 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судовою колегією, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.01.2017 р. о 17 год. 54 хв. за № 39869.

Згідно положень статті 19 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

-забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

У відповідності до ст.34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що інформація щодо порушення справи про банкрутство КП «ТВКГ» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відображена на офіційних сайтах згідно чинного законодавства України, а тому є загальновідомою.

Таким чином, після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство відносно останнього процесуальні дії могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження по даній справі підлягало обовязковому зупиненню.

Це повязано з тим, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 « Про судову практику в справах про банкрутство).

Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, якими саме доказами боржник зобовязаний повідомляти державного виконавця про обставини обовязкового зупинення виконавчого провадження, так само це не передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 31 серпня 2016 року по справі № 904/5710/15.

Тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта про необізнаність державного виконавця з фактом порушення відносно боржника справи про банкрутство до 24.02.2017 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 ДВС МЮУ щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862, та протиправності дій ДВС щодо примусового звернення стягнення коштів боржника 01.02.2017 року у виконавчому провадженні №50663862 в період з 01.02.2017 року (наступний день після порушення справи про банкрутство боржника) по 24.02.2017 року (закінчення виконавчого провадження).

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування ухвали суду першої інстанції.

У звязку з викладеним, судова колегія відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.05.2017р. у справі № 915/1855/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяА.І. Ярош

СуддяВ.А. Лисенко

СуддяН.М. Принцевська