Ухвала суду № 67960402, 25.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2017 року

справа № 808/42/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕВС” до Запорізької митниці ДФС , в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000087/2 від 27.12.2016, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00132 від 27.12.2016.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з’ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, між ТОВ “ЗЕВС” та METALSISTEM S.Р.А. (Італія) укладено контракт (угоду) №260635 від 01.12.2016. Відповідно до укладеного Контракту та комерційної пропозиції до контракту №260635 від 10.11.2016 METALSISTEM S.Р.А. взяло на себе зобов'язання продати, а ТОВ “ЗЕВС” прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами зазначеними в контракті. В контракті та додатку до контракту зазначаються назва товару, його кількість, умови поставки та оплати.

На підставі зазначеного Контракту №260635 від 01.12.2016 та інвойсу №002831 від 15.12.2016, виробником товару METALSISTEM S.Р.А. (Італія) на адресу ТОВ “ЗЕВС” було поставлено продукцію Торговельної марки METALSISTEM, країна виробництва - Італія, виробник: METALSISTEM S.Р.А., а саме комплектуючі до стелажного устаткування для складу.

Загалом було поставлено товару загальною вагою (брутто) 19633,66 кг. на загальну вартість згідно Контракту та Інвойсу - 26 257,77 ЄВРО

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті №107 від 12.12.2016 позивачем було сплачено на рахунок METALSISTEM S.Р.А. (Італія) 26 257,77 ЄВРО.

Згідно довідки № DТ1309 від 20.12.2016 виданої ПП “ЮНІС-ТЕП” витрати по доставці вантажу по маршруту Роверетто (Італія) - Запоріжжя склали 88 296 грн. 00 коп., у тому числі транспортні витрати до кордону - транспортні витрати 53 296 грн. 00 коп.

Для здійснення митного оформлення товару 21.12.2016 позивачем по електронній системі “MD Office™. MDDeclaration” було подано митну декларацію №112050000/2016/024063, митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 МКУ, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з МД позивачем були надані наступні документи: Договір №1873-02 від 04.04.2013, Договір №3082-02 від 16.02.2015, заявка на перевезення ДТ 1309 від 29.11.2016.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності та неточності.

21 грудня 2016 року декларанту була пред’явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Дана вимога передбачала подання декларантом наступних додаткових документів: виписки з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

23 грудня 2016 року позивач на виконання вимоги митного органу надав відповідачу витребувані додаткові документи, а саме: експортна декларація виробника ІТ01088300320 від 16.12.2016; лист про бухгалтерську документацію б/н від 15.12.2016; прайс-лист виробника ED.E16 від 07.11.2016; комерційна пропозиція 260635 від 10.11.2016; проформа-рахунок на попередню оплату №260635 від 01.12.2016.

Після надання і додаткових документів митний орган, у листі, звернув увагу на те, що ціни на товар заявлені в інвойсі №002831 від 15.12.2016 не відповідають цінам вказаним в Прайс-листі ЕD.Е16 від 07.11.2016; контрактом №260635 від 01.12.2016 та Додатком №1 від 01.12.2016 до нього не обумовлено застосування знижок, що зазначені в додатково наданій комерційній пропозиції №260635 від 10.11.2016 (врозмірі 45%, 16%, 7%), в додатково наданому листі б/н від 28.10.2016 міститься посилання на прайс-лист (Е15), що є відмінним від того, що додатково надано (ED.Е16 від 07.11.2016). Також в вищезазначеному листі вказано, що знижки надаються при поставці від 20т на місяць. При цьому до митного оформлення заявлена партія товару вагою 19640 кг. Вищезазначене підтверджує порушення умови застосування визначеної знижки; в додатково наданій експортній декларації країни відправлення №ІТ0188300320 від 16.12.2016 в адресі продавця зазначено індекс відмінний від індексу, що зазначений в інших товаросупровідних документах. Копія митної декларації країни відправлення не завірена відповідними уповноваженими органами країни відправлення; в Комерційній пропозиції №260635 від 10.11.2016 зазначена дата доставки 02.12.2016 р., але згідно СМR №578974 від 15.12.2016 товар було завантажено до відправки тільки 15.12.2016. Тобто умови комерційної пропозиції не виконані. Додатково надані Комерційна пропозиція №260635 від 10.11.2016 та Прайс-лист ЕИ.Е16 від 07.11.2016. Не завірені уповноваженими особами продавця (штампи, підпис, печатка).

27 грудня 2016 року митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112050000/2016/00604 відповідно до графи 31 якого відповідач визначив митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом.

Також, 27 грудня 2016 року в оформлені МД № 112050000/2016/024063 від 21 грудня 2015 року було відмовлено, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/000087/2.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

23 грудня 2015 року на підставі рішення митниці декларант оформив нові ВМД від 28.12.16 за № 112050000/2016/024560, від 17.01.2017 ВМД № 112050000/2017/000543, від 25.01.2017 ВМД № 112050000/2017/001063, від 03.02.2017 ВМД № 112050000/2017/001859, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, про що зазначено в графі 47 ВМД.

Коригування проводилося відповідачем за резервним методом, за наявної у митного органу інформації, виходячи з цін прайс-листа постачальника ЕD.Е16 від 07.11.2016 у розмірі митної вартості товару на рівні 3,37 USD та 99,39 USD за кг для товару.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи положення статей 53, 54 Митного кодексу України можна дійти висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції , декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару №112050000/2016/024063 від 21.12.2016 були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Так, у своїх поясненнях позивач вказав, що Комерційна пропозиція є лише одним з документів, який сторони використовують при листуванні для узгодження умов поставки. Конкретні умови поставки, строки, ціна товару узгоджується лише у Контракті. Тому у цьому випадку комерційну пропозицію можна розглядати як ділове листування Сторін з метою укладення майбутнього Контракту.

Комерційна пропозиція від METALSISTEM S.Р.А. (Італія) з зазначеними знижками для ТОВ “ЗЕВС” - є офертою яку METALSISTEM S.Р.А. адресовала для ТОВ “ЗЕВС”. Наслідком цієї оферти є укладання контракту (угоди) №260635 від 01.12.2016, де сторони узгодили кількість товару та вартість партії товару з урахуванням запропонованої знижки. ТОВ “ЗЕВС”.

Крім того, згідно платіжного доручення в іноземній валюті №107 від 12.12.2016 позивачем було сплачено на рахунок METALSISTEM S.Р.А. (Італія) вартість товару узгоджену у контракті з урахуванням знижки - 26 257,77 ЄВРО до моменту поставки та оформлення інвойсу.

Посилання Запорізької митниці, на те, що в додатково наданій експортній декларації країни відправлення №ІТ0188300320 від 16.12.2016 в адресі продавця зазначено індекс відмінний від індексу, що зазначений в інших товаросупровідних документах та копія митної декларації країни відправлення не завірена відповідними уповноваженими органами країни відправлення, суд вважає необгрунтованими, оскільки дана розбіжність не стосується визначення самої митної вартості. Крім того, декларація країни відправлення не є обов’язковим документом для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст.. 53 Митного кодексу України

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 р. залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова