Рішення № 67959797, 24.07.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.2017 Справа № 920/576/17

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго,

м. Суми,

до відповідачаОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми,

про стягнення 22489 грн. 34 коп.,

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_3 (довіреність № 18 від 21.02.2017);

Від відповідача не зявився;

У засіданні брав участь секретар судового засідання Сидорук А.І.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 22489 грн. 34 коп., в тому числі: 20938 грн. 69 коп. основного боргу відповідно до договору № 1410-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2016, 121 грн. 92 коп. 3% річних, 1069 грн. 93 коп. пені, 358 грн. 80 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1, 40032.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання судом ухвал про порушення провадження у справі № 920/576/17 від 23.06.2017 та про відкладення розгляду справи № 920/576/17 від 11.07.2017 за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач у судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 1410-Т від 01.10.2016 позивач зобовязується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, споживач, в тому числі зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Характеристика обєкта (обєктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження договірні навантаження теплової енергії вказані у додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Умови обліку споживання послуг, вказані у додатку № 2, який є невідємною частиною договору.

Пунктами 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт прийому-передачі послуг. Відповідач протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг, зобовязаний направити позивачу підписаний зі свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання (п. 9 додатку № 2 до договору).

Якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатку, не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими у обсязі, вказаному в акті (п. 10 додатку № 2 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобовязань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20 938 грн. 69 коп. за період з лютого по квітень 2017 року.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що вручені позивачем відповідачу акти прийому-передачі теплової енергії за період з лютого по квітень 2017 року не підписані з боку останнього. Разом з цим, з урахуванням пунктів 9, 10 Умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, послуги вважаються наданими у обсязі, вказаному у актах, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання останніх.

Враховуючи викладені обставини, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання актів прийому-передачі теплової енергії, доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти вимог позивача в частині основного боргу, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20938 грн. 69 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з лютого по квітень 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.1.5 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 1069 грн. 93 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за лютий квітень 2017 року з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві 3 % річних в загальній сумі 121 грн. 92 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 358 грн. 80 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за лютий квітень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1069 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 121 грн. 92 коп., інфляційних збитків в сумі 358 грн. 80 коп. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40032, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 33698892) 20 938 грн. 69 коп. основного боргу, 1069 грн. 93 коп. пені, 121 грн. 92 коп. 3% річних, 358 грн. 80 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.07.2017.

Суддя О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО