Рішення № 679593, 25.05.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2007 р.

Справа № 18/5004

За позовом Приватного підприємства "Переробний комплекс м'ясомолочної продукції "М'ясомолпром" м. Київ

до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці

про стягнення 77,21 грн. та розірвання договору № 191 від 06.09.2005 р.

Суддя

Представники сторін:

Від позивача - Стороженко Ю.В. а дорученням від 13.02.2007 р.

Від відповідача - не з’явився

З оголошенням перерви.

Суть спору: Позивач у позові просить винести рішення про розірвання договору № 191 від 06.09.2005 р. про поставку борошна та стягнути з відповідача 71,10 грн. попередньої оплати за договором.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 30,03 грн.

Відповідач у відзиві на позов, повноважний представник відповідача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнали, вважають їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно договору № 191 відповідач наголошує, що у вересні 2005 р. позивачу було надано проект договору для підписання та скріплення печаткою. Однак підписаний та скріплений печаткою позивача вказаний договір так і не був повернутий. Враховуючи специфіку роботи підприємства із зерном, поставки якого мають сезонний характер та як наслідок суттєву різницю в ціні, господарські договори щодо реалізації зерна та продукції виробленої із зерна укладаються підприємством на строк, що не перевищує календарного року. В даному випадку, з позивачем не міг укладатися договір на термін більший ніж до 31 грудня 2005 року.

Наголошується також, що відпуск продукції здійснюється тільки після повної попередньої оплати, при цьому, обов'язку відповідача надавати будь-яке додаткове письмове підтвердження про можливість відвантаження продукції договором не передбачено. Відповідач вважає, що перерахування позивачем 16 серпня 2006 року на рахунок підприємства 71,10 грн. з посиланням на договір № 191 є помилковим, оскільки після закінчення терміну дії договору, ДП "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" не мало правових підстав на зарахування цих коштів і є неналежним отримувачем.

Також відповідач зазначає, що позивачу повернуто кошти в сумі 71,10 грн., що підтверджується квитанцією від 09.10.2006 р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №191 згідно до якого відповідач зобов’язувався реалізувати борошно ГОСТ 46004-99 на загальну суму 1646280,00 грн.

Відповідно до укладеного договору позивач уклав угоди на реалізацію даної продукції борошна ГОСТ 46004-99 з іншими підприємствами з метою виконання бізнес –плану і отримання прибутку. Після укладення угоди відповідач не виконував своїх договірних зобов’язань.

Так, приватне підприємство „Переробний комплекс м”ясомолочної продукції „М”ясомолпром” з листом №30-09/1 від 30.09.2005 року звернулось до відповідача з проханням підтвердити письмово можливість відвантаження продукції, однак позитивної відповіді позивач не отримав.

Повторно з того ж питання позивач звернувся до відповідача з телеграмою поданою по квитанції 103236/10 і яка була вручена відповідачу 06.10.2005 року, однак згоди на виконання договору не було надано відповідачем.

20.01.2006 року позивач листом №8 знову звернувся до відповідача з проханням підтвердити можливість виконання умов договору, однак позитивної відповіді позивач від відповідача не отримав.

З метою отримання продукції і виконання умов договору приватне підприємство „Переробний комплекс м’ясомолочної продукції „М”ясомолпром” м. Київ оплатило згідно квитанції №43/84 від 16.08.2006 року 71,10 грн. однак продукції отримано не було, а кошти не повертались.

Відповідно до квитанції відповідача від 09.10.2006 року кошти в сумі 71,00 грн. повернуто позивачу.

На підставі п. 6.1. договору № 191 від 06. 09. 2005 р. та у відповідності з п. 2 ч. 2. ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В даному випадку відповідач - державне підприємство, тому дана стаття ГК України регламентує розмір штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми збільшення позовних вимог в частині сплати штрафу та пені останнім правомірно нараховано до стягнення 7,11 грн. суми штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем в заявах про збільшення позовних вимог від 16.01.2007 року та 06.02.2007 року було описано розрахунок суми завданих збитків у вигляді втраченої вигоди, якої зазнав позивач внаслідок односторонньої відмови відповідача виконати умови договору №191 від 06.09.2005 року.

Згідно розрахунку представленого позивачем останнім правомірно нараховано 17,37 грн. завданих збитків у вигляді втраченої вигоди.

Внаслідок неправомірних дій відповідача від виконання умов договору № 191 від 06. 09. 2005 р. з причини подорожчання борошна або заборони його реалізації постановами Кабінету Міністрів України та Держкомрезерву позивач зазнав збитків від невиконання умов договорів з продажу борошна перед іншими юридичними особами.

Крім цього позивачем також правомірно нараховано 5,55 грн. завданих збитків від невиконання умов договорів з продажу борошна перед іншими юридичними особами.

Відповідно позивачем правомірно нараховано до стягнення 30,03 грн. з яких 7,11 грн. пеня та штрафні ссанкції, 17,37 грн. неодержаний прибуток (упущена вигода) та 5,55 грн. витрат які позивач зазнав внаслідок відшкодування збитків іншій юридичній особі. З вини відповідача внаслідок односторонньої відмови виконати умови договору №191 від 06.09.2005 року.

Згідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В частині розірвання договору № 191 від 06.09.2005 року, провадження у справі належить припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, оскільки термін дії договору закінчився 06.09.2006 року.

В решті вимоги позивача заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд документами і підлягають частковому задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача.

Крім цього під час розгляду даної справи в судовому засіданні встановлено, що позивачем при подачі позову до суду не доплачено державне мито в сумі 35,00 грн.(вимога майнового і немайнового характеру), а тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету дану суму.

Керуючись ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, 193 ГК України, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Переробний комплекс м'ясомолочної продукції "М'ясомолпром", м. Київ до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", смт. Дунаївці про стягнення 30,03 грн. та розірвання договору № 191 від 06.09.2005 р. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємста „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів” селище станція Дунаївці вул. Лермонтова,1 (код 00952485) на користь приватного підприємства "Переробний комплекс м'ясомолочної продукції "М'ясомолпром", м. Київ вул. Набережно-Корчувацька,136 (р/р 2600100750032 МФО 321983 в АКБ „Правекс Банк” 30,03 (тридцять грн. 03 коп.) заборгованості, 102, 00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по оплаті державного мита, та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову провадження у справі припинити.

Стягнути з приватного підприємства "Переробний комплекс м'ясомолочної продукції "М'ясомолпром", м. Київ вул. Набережно-Корчувацька,136 (р/р 2600100750032 МФО 321983 в АКБ „Правекс Банк”) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, на рахунок ВДК у м. Хмельницькому №31115095600002, МФО 815013, код ЗКПО 23565225 державне мито в розмірі 35,00 грн. (тридцять п’ять грн. 00 коп.).

Суддя

Віддруковано 3 примірники.

1. В справу.

2. Позивачу.

3. Відповідачу