Рішення № 67958940, 25.07.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 р. Справа № 909/490/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", вул. Рубчака, 3, м.Львів,49053

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс" вул. Шевченка, буд. 5 б, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701

про стягнення заборгованості в сумі 590 400,00 грн.

за участю:

від позивача: Франків Л-О. І. ( довіреність №2-544 від 08.12.16)-представник;

від відповідача: ОСОБА_1 ( довіреність б/н від 13.06.17) - представник;

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз"яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

ВСТАНОВИВ

на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс" про стягнення 590 400,00грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 13.06.2017року. В порядку ст.77 ГПК України, судом розгляд справи був відкладений на 27.07.2017року, ухвалою суду від 27.06.2017року розгляд справи було відкладено на 11.07.2017року. У судовому засіданні 11.07.2017року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

25.07.2017 р. представник позивача у судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання умов договору у розмірі 180 400,00грн., 10 % штрафу в розмірі 410 000,00грн. Представник позивача подав у судовому засіданні клопотання про долучення до матеріалів справи в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, додаткових доказів, а саме - Декларацію про початок виконання будівельних робіт ( вх. 11668/17 від 25.07.2017року).

25.07.2017року відповідач у судове засідання з"явивися, щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 25/07-17/1 від 25.07.2017року (вх.11675/17 від 265.07.2017року), поясненнях, наданих у судовому засіданні, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відлік початку строку виконання робіт за договором настає з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт, що зі сторони позивача не було здійснено, отже, враховуючи відсутність дозволу, підстави для проведення нарахування за порушення зобов"язання відсутні.

Крім того, представник відповідача подав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій № 25/07-17/2 від 25.07.2017року ( вх.11674/17 від 25.07.2017року) до 19600грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ», від імені якого діє філія «Управління магістральних газопроводів «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» (далі - Позивач, Замовник за Договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧИНА ЛЮКС» (далі - Відповідач, Підрядник за Договором) за результатами процедури закупівлі укладено Договір будівельного підряду лот № 1 від 24.10.2016 № НОМЕР_1 (далі - Договір) по об'єкту - будівництво під'їзних доріг до 27-ми свердловин Більче-Волицько- Угерського підземного сховища газу (1-ий пусковий комплекс: пучок № 1 із свердловинами №№ 49, 51, 57, 64, 205, 211, 215, 216, 319).

Відповідно до п. 2.1. Договору Підрядник бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, здати об'єкт Замовнику в експлуатацію в обумовлений цим Договором строк.

Згідно з п. 2.2. Договору Замовник зобов'язується на умовах цього Договору, у встановлені цим Договором порядку і строки: передати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

Строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 120 календарних днів з моменту надання Замовником Підряднику дозволу на виконання робіт до підписання Замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію. Строки виконання окремих видів робіт передбачені графіком їх виконання (Додаток № 3), що є невід'ємною частиною Договору.

За умовами даного Договору Відповідач зобов'язувався виконати роботи по будівництву підвізних доріг до 27-ми свердловин Більче-Болицько-Угерського підземного сховища газу (1-ий пусковий комплекс: пучок № 1 із свердловинами № 49, 51,57,64,205,211,215,319).

Договірна ціна робіт, що доручені Підряднику до виконання, складала 4 100 000,00грн.

Відповідно до Графіка виконання робіт Відповідач зобов'язувався виконати роботи у строк 120 календарних днів з моменту надання Замовником Підряднику дозволу на виконання робіт.

Згідно з Актом від 01.12.2016 передачі декларації про початок виконання робіт на виконання п. 4.1. Договору Замовник передав Підряднику декларацію від 11.11.2016 № JIB 082163621062 про початок виконання робіт на об'єкті «Будівництво під'їзних доріг до 27- ми свердловин Більче-Волицько-Угерського підземного сховища газу (пучок № 1, № 3).

Право на виконання будівельних робіт врегульовано ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У відповідності до ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на обєктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1), обєктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Отже, з 01.12.2016 розпочався 120-денний строк для виконання робіт Підрядником, який закінчився 31.03.2017. Відповідач не виконав передбачені Договором роботи, чим порушив Графік виконання робіт та допустив невиконання Договору на суму 4 100 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, закінчення строків, які передбачені Графіком виконання робіт та п. 4.1. Договору, Відповідач порушив умови виконання зобов'язань за Договором та виконав роботи не в повному об'ємі.

Згідно з п. 18.7. Договору за порушення Підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), він виплачує Замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз.З п.2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми Договору.

Враховуючи вищезазначене, у Відповідача виник обов'язок виконати роботи з будівництва під'їзних доріг до 27-ми свердловин Більче-Волицько- Угерського підземного сховища газу (1-ий пусковий комплекс: пучок № 1 із свердловинами №№ 49,51,57,64,205,211,215,216,319) у строк, передбачений Графіком виконання робіт.

Проте, вказаний обов'язок Відповідачем до цього часу не виконаний, що є свідченням прострочення виконання зобов'язання та порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичина Люкс» умов Договору, а також положень чинного законодавства України.

Враховуючи невиконання Відповідачем зобов'язання, Позивачем нараховано до стягнення суму пені від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, яка, станом на 16.05.2017, складає 180 400,00 грн.

Крім цього, на підставі п. 18.7. Договору нараховано 10% штрафу від суми Договору, що становить 410 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних мотивів:

Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України). За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов"язанні має одночасно і права, і обов"язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов"язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 24.10.2016року між сторонами процесу укладено Договір будівельного підряду лот № 1 від 24.10.2016 № НОМЕР_1 по об'єкту - будівництво під'їзних доріг до 27-ми свердловин Більче-Волицько- Угерського підземного сховища газу (1-ий пусковий комплекс: пучок № 1 із свердловинами №№ 49, 51, 57, 64, 205, 211, 215, 216, 319), відповідно до умов якого, виконавець зобов"язувався за завданням замовника виконати роботи, а замовник зобов"язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступні послуги.

Укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 61 ЦК України.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору встановлено, що строки виконання робіт при будівництві об"єкта складають 120 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт.

З урахуванням сутності зобов'язання за договором будівельного підряду і відсутності у цивільному законодавстві вказівки на форму, зміст та порядок для складання дозволу на виконання робіт, суд приходить до висновку про те, що декларація про початок виконання будівельних робіт за своїм змістом є дозволом на виконання робіт. Згідно з Актом від 01.12.2016 передачі декларації про початок виконання робіт на виконання п. 4.1. Договору Замовник передав Підряднику декларацію від 11.11.2016 № JIB 082163621062 про початок виконання робіт на об'єкті «Будівництво під'їзних доріг до 27- ми свердловин Більче-Волицько-Угерського підземного сховища газу (пучок № 1, № 3).

Моментом початку виконання будівельних робіт є надання виконавцем замовнику належним чином оформленого акту прийняття об"єктів (п.4.1). Вказаний документ (акт), виходячи з визначеного ч. 2 ст. 34 ГПК України принципу допустимості доказів, засвідчить про факт виконання робіт та початок процедури їх прийняття.

Відповідач будь-яких доказів щодо початку робіт, часткового виконання чи виконання зобов"язання передбаченого договором суду не надав.

Приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Виходячи із змісту вказаної норми штраф і пеня є різновидом неустойки.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з п. 18.7 договору за порушення виконавцем строків виконання зобов"язання за цим договором, він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Згідно з ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання не грошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року в справі № 3-4гс10, від 20 грудня 2010 року у справі № 3-41гс10, від 28 лютого 2011 року у справі № 3-11гс11).

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Підставою, яка породжує обов"язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов"язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобо"вязань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 р. у справі № 42/252, від 09.04.2012 р. у справі № 20/246-08, від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011).

Отже, суд приходить до висновку про правомірне нарахування 10% штрафу у розмірі 410000,00грн. у період вказаний позивачем у розрахунку.

Щодо стягнення пені на підставі ч.2 ст. 231 ГК України в сумі 180400,00грн. суд дійшов висновку про її підставність, оскільки позивач належить до суб"єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки, інший розмір пені договором не передбачений, має місце прострочення виконання негрошового обов"язку у вигляді невиконання робіт.

В ході розгляду цієї справи відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 19600 грн.

Розглянувши вказане клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, з'ясувавши правову позицію позивача з вказаного питання (який заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій ), суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 (із відповідними змінами) визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на викладене, враховуючи, відсутність підстав вважати даний випадок винятковим, умови договору щодо порядку розрахунку (між сторонами укладався додаток до угоди від 30.12.2016року), а також майнові інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

У зв'язку з викладеним, у задоволенні вищенаведеного клопотання судом відмовлено.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме до стягнення належить пеню за прострочення виконання умов договору у розмірі 18 0400,00грн., 10 % штрафу в розмірі 410 000,00грн.

Судові витрати покласти в порядку ст.49 ГПК України на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 612 ЦК України, абз.1 ч.І ст. 193 ГК України, ст. ст. 1, 2, 12, 22,49 ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", вул. Рубчака, 3, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс" вул. Шевченка, буд. 5 б, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості в сумі 590 400,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс" вул. Шевченка, буд. 5 б, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область ( код 37837690) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", вул. Рубчака, 3, м.Львів ( код ЄДРПОУ) - пеню у розмірі 18 0400,00грн., 10 % штрафу в розмірі 410 000,00грн. та 8856,00грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.17

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.