Постанова № 67958775, 26.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року

Справа № 917/1500/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Комбінату комунальних підприємств м. Глобине

на ухвалу

Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017

у справі

Господарського суду

№ 917/1500/16

Полтавської області

за позовом

Державної екологічної інспекції у Полтавській області

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Комбінату комунальних підприємств м. Глобине

1) Глобинська міська рада,

2) Управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації

про

стягнення 4 254 454,20 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

третьої особи-1: не з'явились;

третьої особи-2: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі – Інспекція) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, у якій просила стягнути з Комбінату комунальних підприємств м. Глобине (далі – Комбінат) 4 254 454,20 грн. збитків, завданих державі самовільним використанням надр (підземні води).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 позовні вимоги Інспекції задоволено частково, стягнуто з Комбінату суму збитків, завданих державі самовільним використанням надр (підземні води) у розмірі 1 025 331,77 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комбінату на користь Інспекції 15 379,98 грн. витрат зі сплати судового збору.

У лютому 2017 Комбінат звернувся з заявою про надання розстрочки виконання рішення, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 строком на 120 місяців (до квітня 2027 року) в рівних частинах згідно з доданим графіком шляхом щомісячної сплати (т. 2, а.с. 152-157) на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 (колегія суддів: Безрук Т.М., Іванко Л.А., Киричук О.А.) заяву Комбінату про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2017 у справі № 917/1500/16 наступним чином: в частині присудженої до стягнення суми відшкодування витрат зі сплати судового збору: до 30.03.2017 – 7 689,99 грн., до 30.04.2017 – 7 689,99 грн.; в частині присудженої до стягнення суми збитків, завданих державі самовільним користуванням надр (підземні води) на 12 місяців шляхом сплати належних до стягнення сум помісячно: до 30.05.2017 – 85 444,00 грн., до 30.06.2017 – 85 444,00 грн., до 30.07.2017 – 85 444,00 грн., до 30.08.2017 – 85 444,00 грн., до 30.09.2017 – 85 444,00 грн., до 30.10.2017 – 85 444,00 грн., до 30.11.2017 – 85 444,00 грн., до 30.12.2017 – 85 444,00 грн., до 30.01.2018 – 85 444,00 грн., до 28.02.2018 – 85 444,00 грн., до 30.03.2018 – 170 891,77 грн.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017, Комбінат звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 (колегія суддів: Пилипенко Н.М., Гетьман Р.А., Тихий П.В.) апеляційну скаргу Комбінату на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), у зв’язку з несплатою скаржником судового збору за її подання.

Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та передати апеляційну скаргу Комбінату на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Викладені у касаційній скарзі вимоги Комбінат обґрунтовує тим, що в силу положень п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду – не справляється.

Інспекція не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Комбінату до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акта, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Комбінату не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

У поданій касаційній скарзі Комбінат посилається на п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Заявник касаційної скарги зазначає, що оскільки він оскаржує ухвалу місцевого господарського суду, прийняту за результатами розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення, то він звільняється також і від сплати судового збору за її апеляційний перегляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковими посилання заявника на те, що законом не встановлений обов'язок сплати судового збору за подання відповідної апеляційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 ГПК України про розстрочку виконання рішення виноситься ухвала.

За приписами п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду про розстрочку виконання рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Разом з тим, в силу приписів частини першої ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 94 ГПК України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведені вище законодавчі положення, підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, у тому числі і за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про розстрочку виконання рішення.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 відповідач мав сплатити судовий збір у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що Комбінатом при поданні апеляційної скарги не було долучено доказів сплати судового збору за її подання.

В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення апеляційної скарги є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Враховуючи викладене, підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комбінату комунальних підприємств м. Глобине залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 917/1500/16 Господарського суду Полтавської області – без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя Г.М. Мачульський