Постанова № 67957076, 24.07.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року Житомир справа № 806/892/17

категорія 2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Капинос О.В., суддів: Нагірняка М.Ф. , Токаревої М.С. ,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства охорони здоровя України, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоровя України, яка виразилася у ненаданні своєчасної обґрунтованої відповіді на його лист від 10.02.2017;

- зобов"язати МОЗ України протягом 15 днів надати, відповідно до законодавства, належну обгрунтовану відповідь на його лист від 10.02.2017;

- зобов"язати МОЗ України протягом 15 днів, відповідно до законодавства, надати рішення та протоколи засідань районної, міської, обласної МСЕК та Вінницького НДІ РІ;

- зобов"язати МОЗ України протягом 1 місяця провести незалежне медичне обстеження (незалежну МСЕ), по результатам якого або надати ефективне лікування і відновити працездатність, або надати групу інвалідності.

В обґрунтування позову зазначає, що його звернення по суті розглянуто не було та ні на одне з поставлених у ньому питань не надано чіткої відповіді. Отже, вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд зобов"язати відповідача вчинити відповідні дії.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проси їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, згідно поданих заперечень просив у позові відмовити, а справу розглянути без його участі. В обгрунування заперечень зазначив, що звернення позивача від 10.02.2017 було направлено листом від 03.03.2017 до Центру МСЕ Департаменту охорони здоров"я ЖОДА. Листом від 04.04.2017 ДОЗ ЖОДА проінформовано Міністерство, що позивач 05.01.2015 вперше був оглянутий на міській МСЕК №2, інвалідом не визнаний. За незгодою з рішенням міської МСЕК №2 був оглянутий на обласній МСЕК №2, де підтверджено рішення МСЕК №2, з висновками обласної МСЕК, позивач також не погодився. За незгодою з рішенням МСЕК позивачу було проведено додаткове стаціонарне обстеження в НДІ РІ, відповідно до заключення якого на даний час підстав для встановлення групи інвалідності немає. Обласний центр також повідомив, що інформація стосовно стану здоров"я ОСОБА_3, рішення МСЕК та НДІ РІ були надані заявнику управлінням охорони здоров"я від 15.12.2016. Крім того, вказує, що позивач помилково намагається застосувати загальне законодавство до відносин, що регулюються спеціальними нормативно-правовими актами. Тому, вважає, що МОЗ України діяло у межах повноважень, тому позов безпідставний.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні за безпідставністю. Пояснила, що до ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської обласної державної адміністрації з Міністерства охорони здоров"я надійшло звернення ОСОБА_3, яке було розглянуто та в межах повноважень ОСОБА_4 надано відповідь заявнику.

Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивачем на адресу Міністерства охорони здоров"я України направлено заяву від 10.02.2017, у якій останній просив:

- надати рішення та протоколи протоколи засідань районної, міської, обласної МСЕК та Вінницького НДІ РІ;

- провести засідання незалежної МСЕК, за результатами якої надати лікування з метою відновлення працездатності, а при необхідності надати інвалідність;

- надати направлення на консультацію до Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України;

- надати направлення на консультацію до Київського інституту нейрохірургії імені академіка ОСОБА_5 НАМН України;

- надати інформацію щодо наявності в України зареєстрованих випадків вилікуваних хворих від дисцикуляторної енцефалопатії, методів лікування та реквізитів медичних установ, де можна пройти лікування.

03.03.2017 листом №03-4-05-Д-2081 МОЗ України направило дане звернення до Департаменту охорони здоров"я Житомирської ОДА за належністю.

Позивач зазначає, що відповідач розглянув його звернення з порушенням строків та по суті поставлених питань не надав жодної обґрунтованої відповіді, тому звернувся до суду для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. (ст.2 Закону)

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст.15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Особливості розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров'я України, в тому числі щодо забезпечення особистого прийому громадян, регламентовано Наказом цього ж міністерства від 09.04.2014 р. № 253 "Про організацію виконання Закону України "Про звернення громадян" у Міністерстві охорони здоров'я України".

Вказаний Наказ розроблений відповідно до Закону України "Про звернення громадян", Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування", Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, та з метою забезпечення організації належного розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров'я України.

Відповідно до п.1 розділу 4 Наказу звернення громадян розглядаються у строки, передбачені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. (ст.20 Закону)

У пункті 4 Наказу вказано, якщо порушені у зверненні питання не входять до компетенції МОЗ України, відповідальний за розгляд структурний підрозділ МОЗ України у 5-денний строк надсилає його за належністю відповідному органу, установі чи посадовій особі, про що інформує громадянина, який подав звернення.

Дана норма кореспондується з ч.3 ст.7 зазначеного Закону України "Про звернення громадян", у якому вказано, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Отже, чинним законодавством закріплений прямий обов"язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об"єднань громадян надати належну та обґрунтовану відповідь на звернення громадян у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

При цьому, якщо питання порушені у зверненні не входять до повноважень того органу, якому воно адресоване, таке звернення в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав таке звернення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу Міністерства охорони здоров"я України направлено заяву від 10.02.2017.

Зі штампу вхідної кореспонденції на заяві вбачається, що ця заява до Міністерства охорони здоров"я надійшла 15.02.2017.(а.с.82)

Водночас, до Департаменту охорони здоров"я ЖОДА відповідачем звернення позивача направлено лише 03.03.2017. (а.с.48)

Таким чином, відповідачем при розгляді звернення позивача порушено ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян", оскільки за належністю таке звернення направлено зі спливом 5-ти денного терміну, визначеного Законом.

Крім того, позивач стверджує, що згідно поставлених у його зверненні питань, не надано жодної обґрунтованої відповіді.

Суд погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно ст.19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; інформувати населення про хід цієї роботи, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Отже, розгляд і вирішення звернень громадян передбачає вчинення відповідних дій щодо опрацювання та з'ясування змісту звернення, підготовку обґрунтованої та змістовної відповіді на нього, реєстрацію відповіді у відповідному журналі і безпосередньо надіслання відповіді адресату в межах строку, передбаченого законодавством.

Всупереч вказаним вимогам Закону № 393 жодне питання, зазначене позивачем в його зверненні залишилося без належного розгляду.

Так, як встановлено судом, позивач у своєму зверненні до МОЗ України просив:

- надати рішення та протоколи засідань районної, міської, обласної МСЕК та Вінницького НДІ РІ;

- провести засідання незалежної МСЕК, за результатами якої надати лікування з метою відновлення працездатності, а при необхідності надати інвалідність;

- надати направлення на консультацію до Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України;

- надати направлення на консультацію до Київського інституту нейрохірургії імені академіка ОСОБА_5 НАМН України;

- надати інформацію щодо наявності в України зареєстрованих випадків вилікуваних хворих від дисцикуляторної енцефалопатії, методів лікування та реквізитів медичних установ, де можна пройти лікування.

03.03.2017 листом №03-4-05-Д-2081 МОЗ України направило звернення до Департаменту охорони здоров"я Житомирської ОДА за належністю. При цьому вказало, що до Міністерства охорони здоров"я надійшло звернення ОСОБА_3 щодо незгоди з рішенням МСЕК, яка не визнала його інвалідом та наполягання на додатковому обстеженні і повторному розгляді. Про результати повідомити заявника.

Відповідно до п.16,17 Положення про Міністерство охорони здоров'я, затверджено Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011 МОЗ України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до п.14,15 Положення про ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 03.08.2015 №229, ОСОБА_4 є структурним підрозділом Житомирської обласної державної адміністрації, підзвітне та підконтрольне голові Житомирської облдержадміністрації та Міністерству охорони здоров"я.

Відповідно до п.14 Положення ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської обласної державної адміністрації забезпечує у визначений законом строк розгляд звернень громадян та їх об"єднань, уживає заходів до усунення причин, що породжують скарги громадян про порушення їх прав і законних інтересів, здійснює контроль за цією роботою у закладах охорони здоров"я.

За результатами розгляду звернення позивача, ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської ОДА на адресу Міністерства охорони здоров"я України та на адресу ОСОБА_3 направило лист від 04.04.2017 №Д-939. (а.с.49).

У листі зазначено, що за інформацією обласного центру МСЕ позивач 05.01.2015 вперше був оглянутий на міській МСЕК №2 та з діагнозом: дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з цереброастеничним, вестибулярним синдромами, СКХ лівої нирки, інвалідом не визнаний. За незгодою з рішенням міської МСЕК №2 22.01.2016 був оглянутий на обласній МСЕК №1, де підтверджено рішення міської МСЕК №2, про що заявник також не погодився. За незгодою з рішенням МСЕК позивачу було проведено додаткове стаціонарне обстеження у Вінницькому НДІ РІ. Відповідно до заключення НДІ РІ №537 від 22.06.2016 на даний час підстав для встановлення групи інвалідності немає. Обласний центр також повідомив, що інформація стосовно стану здоров"я ОСОБА_3, рішення МСЕК та НДІ РІ були надані заявнику управлінням охорони здоров"я за №2833 від 15.12.2016 та обласним центром МСЕ за №824 від 27.12.2016.

Тобто, за результатами розгляду звернення позивача, фактично лише повідомлено, що на даний час підстав для встановлення інвалідності йому немає.

Позивач в судовому засіданні по першому пункту звернення пояснив, що рішення та протоколи засідань районної, міської, обласної МСЕК та Вінницького НДІ РІ, необхідні йому для їх оскарження.

Водночас, як вже зазначалося, у своєму листі ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської ОДА лише повідомило, що інформація стосовно стану здоров"я ОСОБА_3, рішення МСЕК та НДІ РІ були надані заявнику ОСОБА_4 охорони здоров"я за №2833 від 15.12.2016 та обласним центром МСЕ за №824 від 27.12.2016, тоді як у зверненні позивач не просив надати інформацію про стан його здоров"я.

Разом з тим, ні Міністерство охорони здоров"я, ні ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської ОДА не вирішили заявленого позивачем питання, тобто не надали запитувані копії протоколів чи не пояснили причини, через які вони не можуть бути надані або не роз"яснили позивачу порядок їх отримання. У зв"язку з чим суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді цього питання.

Крім того, будь якої інформації чи роз"яснення стосовно прохання позивача провести незалежну МСЕК та надати направлення на консультацію до Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України та до Київського інституту нейрохірургії імені академіка ОСОБА_5 НАМН України, також у листі-відповіді не міститься, що також свідчить про бездіяльність відповідача.

Що стосується прохання позивача у зверненні про надання інформації щодо наявності в України зареєстрованих випадків вилікуваних хворих від дисцикуляторної енцефалопатії, методів лікування та реквізитів медичних установ, де можна пройти лікування, суд зазначає неступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ч.3 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Як пояснила представник третьої особи, інформацією, яку запитував позивач в п.5 свого звернення, володіє саме МОЗ України, а не ОСОБА_4 охорони здоров"я Житомирської обласної державної адміністрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи будь яка відповідь по суті поставленого питання у пункті у листі-відповіді також відсутня.

Таким чином, аналізуючи зміст звернення та наданої відповіді, суд приходить до висновку, що відповідачем на жодне з поставлених у зверненні питань не надано обґрунтованої відповіді, тобто, суд вважає, що таке звернення позивача по суті не розглянуто, що є порушенням вимог Закону України "Про звернення громадян".

Отже, Міністерство охорони здоровя України допустило протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_3 від 10.02.2017.

Що стосується позовних вимог про зобов"язання МОЗ України протягом 15 днів, відповідно до законодавства, надати рішення та протоколи засідань районної, міської, обласної МСЕК та Вінницького НДІ РІ та зобов"язання МОЗ України протягом 1 місяця провести незалежне медичне обстеження (незалежну МСЕ), по результатам якого або надати ефективне лікування і відновити працездатність, або надати групу інвалідності, то суд зазначає, що вказані вимоги були поставлені позивачем у своєму зверненні від 10.02.2017.

Однак, враховуючи ту обставину, що судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача, і оскільки відповідачем дані питання будь яким чином не вирішувалися, суд вважає ці вимоги на даний час позивачем заявлені передчасно, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано достатню кількість доказів на підтвердження правомірності своїх дій при розгляді звернення позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоровя України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_3 від 10.02.2017 та зобов"язаня Міністерство охорони здоровя України розглянути звернення ОСОБА_3 від 10.02.2017 у відповідності до вимог, передбачених Законом України "Про звернення громадян", з огляду на що, позов задовольняє частково.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоровя України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_3 від 10.02.2017.

Зобов"язати Міністерство охорони здоровя України розглянути звернення ОСОБА_3 від 10.02.2017 у відповідності до вимог, передбачених Законом України "Про звернення громадян".

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Судді М.Ф. Нагірняк

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлено: 27 липня 2017 р.