Постанова № 67957031, 06.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р. Справа № 804/10264/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончарова І.А., судді: Коренев А.О., Сидоренко Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності з виконання постанови суду у справі № 804/10264/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача 1 - управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідача 2 - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій з посиланням на ст. 267 КАС України, заявник просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виразились у невиконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15;

- зобовязати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом десяти днів з моменту набрання даним рішенням законної сили, надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15

В обґрунтування заяви позивач вказала, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України досі не виконана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15, яка набрала законної сили. Також вказує, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №50655290 з виконання вказаного рішення, проте рішення належним чином не виконано. Постановою від 26.12.2016 р. виконавче провадження №50655290 закрито.

Ухвалою суду від 17.04.2017 р. зазначену заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання 12.06.2017 року сторони не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Заявником подано до суду клопотання про розгляд заяви без участі.

Враховуючи обмеженість строку вирішення заяви та те, що позивач просив про розгляд справи без його участі, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128, частин 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача 1 - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідача 2 - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії задоволені повністю, а саме:

- визнано протиправними дії та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, які виразились у: залишенні без розгляду та відповіді запиту на інформацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 23.07.2014 року; порушенні строків розгляду, надання та надіслання відповіді на скаргу від 12.05.2015р. (лист від 24.06.2015 року № 12896/0/11-15, надісланий 28.07.2015 року);

- визнано протиправними дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразились у: залишенні без розгляду та відповіді скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 20.08.2014 року; ненаданні повної та обґрунтованої відповіді на скаргу від 12.05.2015 року; порушенні строків розгляду, надання та надіслання відповідей на скаргу від 12.05.2015р. (лист від 26.05.2015 № Д-98882/20-3.1, надісланий 01.07.2015 р.);

- зобовязано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянути запит на інформацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 23.07.2014 року, надавши на нього повну та обґрунтовану відповідь, а також запитувані документи;

- зобовязано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 20.08.2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2015 року, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи.

За вказаним рішенням 03.03.2016 року видано виконавчий лист №804/10264/15.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.09.2016 р. відкрито виконавче провадження №50655290 з примусового виконання виконавчого листа №804/10264/15, яким встановлено строк для самостійного виконання боржником - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України рішення суду, а саме: у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Проте на виконання виконавчого провадження №50655290 з примусового виконання виконавчого листа №804/10264/15 про зобовязання Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 20.08.2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2015 року, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи, директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України лише надано лист від 19.12.2016 р. №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.4, яким повідомлено про надання на звернення від 12.05.2015 р. відповіді листом від 26.05.2015 р. та відповіді від 19.08.2015 р. за вих..№ Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.5.

Також листом від 19.08.2015 р. №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.5 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено про стан виконання виконавчого листа від 12.02.2013 р. №2а/0470/6315/11.

Проте аналізуючи зміст скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 20.08.2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2015 року, судом встановлено, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в повному обсязі не надано відповіді на порушені у сказаних скаргах питання, що свідчить про бездіяльність в частині виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі №804/10264/15.

Отже Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували повне виконання ним судового рішення у справі №804/10264/15 шляхом розгляду скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 20.08.2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2015 року, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи, а сам позивач наполягає на невиконанні судового рішення.

Суд зазначає, що лист від 19.08.2015 р. №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.5, який не містить доказів отримання ОСОБА_1 відповідної інформації, не може бути підтвердженням належного виконанням судового рішення.

Статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Указаній нормі кореспондують положення абзацу 7 п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до п.9 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення субєктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобовязання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд доходить висновку, що зобовязання субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обовязок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення субєктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою в частині, а з боку Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України має місце протиправна бездіяльність щодо невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15.

Вирішуючи питання про розподіл поштових витрат, повязаних із направленням на адресу відповідача та третьої особи, суд зазначає, що ст..87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік витрат, які можуть бути відшкодовані, а саме: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Отже в даному випадку витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 з питання судового контролю задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виразились у невиконанні постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15.

В задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5