Постанова № 67956986, 16.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р. Справа № 804/1086/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" (далі позивач, ВАТ «ДЗМЗК») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач, Лівобережна ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Лівобережної ОДПІ від 26.11.2014р. №1195;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015р. №0000441503 за основним платежем в розмірі 1178057,38 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 294514,33 грн., всього на суму 1472571,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ від 26.11.2014 року №1195 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.11.2014 року № 38010 позивачу вручено не було, в звязку з чим у податкового органу не виникло правових підстав для проведення перевірки ВАТ «ДЗМЗК». Крім того, зміст оскаржуваного наказу не відповідає формі, а саме: відсутні посилань на конкретні пункти чинного законодавства. Позивач вважає, що за таких обставин наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню, як і податкові повідомлення рішення, які були винесені на підставі акту не законно проведеної перевірки.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. В судовому засіданні зазначив, що перевірку проведено на підставі законного наказу та оскаржуване рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, отже вони є правомірними та не підлягають скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У судове засідання 16.05.2017р. представник відповідача не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наявних підстав у відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

26 листопада 2014 року Лівобережною ОДПІ прийнято наказ №1195 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій», яким доручено з 27.11.2014 р. по 01.12.2014 року розпочати документальну перевірки ВАТ «ДЗМЗК» та визначено мету перевірки: правильність нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Наказ №1195 від 26.11.2014 року і повідомлення про проведення перевірки від 26.11.2014 року №38010 надіслані Лівобережною ОДПІ на адресу позивача 01.12.2014 року, 08.12.2014 року та 22.01.2015 року, поштові відправлення не були вручені позивачу та повернуті на адресу відправника.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до повідомлення від 26 листопада 2014 року № 38010 на підставі п.79.2 ст.79, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України та вищевказаного наказу від 26.11.2014 року № 1195 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «ДЗМЗК».

01.12.2014р. за результатами цієї перевірки складено акт №4572/15-04/01374010 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «ДЗМЗК» (податковий номер 01374010) з питання правомірності нарахування сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2012 року по 31.10.2014 року» (далі-акт перевірки від 01.12.2014р.).

Висновками перевірки встановлено порушення п.286.2 ст.286 ПК України, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за період з 01.01.2012 року по 31.10.2014 року на загальну суму 1178057,38 грн.

На підставі акту перевірки від 01.12.2014р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 19.01.2016 р. №0000441503, яким збільшено суму грошового зобовязання ВАТ «ДЗМЗК» за платежем: орендна плата з юридичних осіб на 1472571,71 грн., в тому числі за основним платежем 1178057,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 294514,33 грн.

Представник позивача, вважає, що у контролюючого органу відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки Лівобережною ОДПІ не було вручено уповноваженим особам ВАТ «ДЗМЗК» оскаржуваний наказ від 26.11.14р. №1195 до початку перевірки, в звязку з чим, порушено порядок її проведення. Отже, податкове повідомлення-рішення від 19.01.15р. № НОМЕР_1 прийняте за наслідками проведення такої перевірки, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні взаємовідносини суд виходить з наступного.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Приписами ст. 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно п. 78.4, п. 78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Крім того судом встановлено, що оскаржений наказ від 26.11.2014 року №1195, повідомлення про проведення перевірки від 26.11.2014 року №38010 були направлені податковим органом на адресу ВАТ «ДЗМЗК» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 01.12.2014 року, 08.12.2014 року та 22.01.2015 року, відповідно вже після проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, що підтверджується наданими відповідачем копіями поштових конвертів та повідомлень про вручення відпрвілень.

Відповідно до акту перевірки від 01.12.2014р. перевірка проводилася в приміщенні Лівобережної ОДПІ з 28.11.2014р. по 01.12.2014р.

Приписами п. 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За наведених вище обставин судом встановлено, що копія наказу, повідомлення про проведення перевірки були надіслані ВАТ «ДЗМЗК» після початку перевірки, її проведення та складання акту за результатами цієї перевірки, отже перевірку було проведено без відома позивача.

Також суд зазначає, що з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник податку має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Не виконання вимог п.79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розпочавши проведення перевірки до вручення платнику податку копії наказу та повідомлення про проведення перевірки, податковий орган діяв не в порядку та не у спосіб, встановлений податковим законодавством України, отже дії по проведенню такої перевірки є протиправними.

Підсумовуючи наведене, суд доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові № 21-425а14 від 27.01.2015р.

Враховуючи наведене, суд, без дослідження первинних документів ВАТ «ДЗМЗК» та не надаючи оцінки господарській діяльності позивача, приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2015р. №0000441503, яке було винесене відповідачем за результатами перевірки, проведеної з порушенням чинного законодавства.

За змістом ч.ч.4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх дій та прийняття спірних рішень не доведено, отже позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.11.2014р. №1195.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015р. №0000441503 за основним платежем в розмірі 1178057,38 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 294514,33 грн., всього на суму 1472571,71 грн.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 23688,59 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1