Рішення № 67954660, 19.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7127/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/628/17 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ткача З.Є.

Суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

та сторін: представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради Тернопільської області, виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області про встановлення факту постійного проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про встановлення факту постійного проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання.

В обґрунтування позову посилалась на те, що має намір приватизувати приміщення в гуртожитку за адресою м. Тернопіль, вул. Злуки, 17, переданого у 2009 році з ВАТ «Текстерно» у комунальну власність, в якому проживає з 2006 року, проте відповідач відмовляється її зареєструвати за вказаним місцем проживання, чим заперечує її право на приватизацію приміщення в гуртожитку відповідно до Закону України Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2017 року вирішено:

"Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про встановлення факту постійного проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 у гуртожитку за адресою м. Тернопіль, вул. Злуки, 17 з 25 грудня 2006 року по 02 березня 2017 року.

У задоволенні решти вимог відмовити."

В апеляційній скарзі Тернопільська міська рада Тернопільської області просить скасувати рішення суду в частині встановлення факту постійного проживання та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позову ОСОБА_1 відмовити. Зазначає, що відсутність рішення про надання житлового приміщення у гуртожитку та спеціального ордеру є обставинами, що унеможливлюють застосування норм Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" і суперечать правомірному проживанні позивачки у кімнаті №110 гуртожитку за адресою м. Тернопіль, вул. Злуки, 17.

У судовому засіданні представник Тернопільської міської ради підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній та просив рішення суду скасувати.

ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 25 грудня 2006 року працює у ВАТ «Текстерно», що стверджується записами трудової книжки.

Згідно договору №110/1 від вересня 2008 року укладеного між ВАТ «Текстерно» та наймачем ОСОБА_1 останній надано ліжко-місце в кімнаті №103 в гуртожитку по вул. Злуки, 17 в м. Тернополі.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1766 від 12 вересня 2008 року на виконання рішення міської ради №5/20/8 від 21 серпня 2008 року Про передачу в комунальну власність міста гуртожитків та котельні ВАТ ТО Текстерно, затверджено договір про безоплатну передачу майна від 11 вересня 2008 року, укладений між Тернопільською міською радою та ВАТ ТО Текстерно затверджено акт прийняття-передачі, зокрема, гуртожитку за адресою просп. Злуки, 17, оформлено право власності за Тернопільською міською радою на даний гуртожиток.

09 березня 2016 року позивачка звернулась до міського голови Тернополя із заявою про надання в Тернопільський міський відділ ДМС України відношення Тернопільської міської ради про реєстрацію ОСОБА_1 в гуртожитку за адресою просп. Злуки, 17/110.

Листом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади №4236/08 від 8 квітня 2016 року позивачку повідомлено про відмову в задоволенні заяви, зазначивши, що на неї не поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», оскільки не дотримано порядку надання житлової площі в гуртожитку, передбаченого нормами Житлового кодексу України, а також роз'яснено порядок видачі ордера на жиле приміщення в гуртожитку виконавчого комітету.

Зазначена відмова стала підставою для звернення ОСОБА_1 з вищевказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов в частині вимог про встановлення факту постійного проживання у гуртожитку з 25 грудня 2006 року по 02 березня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела факт постійного проживання за цей період у гуртожитку за адресою: вул. Злуки, 17 у м. Тернополі, і вказаний факт необхідний для захисту права на приватизацію приміщення в гуртожитку, передбаченого Законом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про встановлення факту постійного проживання суд безпідставно прийшов до висновку що в даному випадку має місце спір про право.

Встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась до Тернопільської міської ради із заявою про передачу у приватну власність житлового приміщення в гуртожитку за адресою: вул. Злуки, 17 у м. Тернополі.

Натомість, як встановлено матеріалами справи, вона зверталась до відповідача з питанням про реєстрацію місця проживання за вищевказаною адресою.

Листом заступника міського голови №4236/08 від 8 квітня 2016 року їй відмовлено.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та підтверджується матеріалами справи позивачці було відмовлено в реєстрації за місцем проживання в гуртожитку з тих підстав, що вона зареєстрована за іншою адресою, а також не встановлено правомірність вселення та проживання в гуртожитку по вул. Злуки, 17 у м. Тернополі,

Так, згідно відмітки у паспорті та довідки Ємільчинської селищної ради Житомирської області №1614 від 10.03.2016 року ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

З письмової відповіді №4236/08 від 8 квітня 2016 року також вбачається, що відповідач не заперечував сам факт постійного проживання позивачки в приміщенні гуртожитку, а заперечував правомірність її проживання та користування гуртожитком, оскільки остання вселилась без ордеру, який є єдиною підставою для вселення.

Позивачка в заявленому позові не ставила питання про визнання права на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку, встановленого Законом України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.

Таким чином пред'явлений позов не містить спору про право на приватизацію, що випливає з положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а тому вирішення питання про встановлення факту постійного проживання не спрямований на захист порушених прав позивачки, що встановлений цим законом.

У зв'язку з цим позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про встановлення факту постійного проживання є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції помилково вирішив питання про встановлення факту постійного проживання як спір про право, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання у гуртожитку за адресою м. Тернопіль, вул. Злуки, 17 відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради Тернопільської області задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 березня 2017 року в частині встановлення факту постійного проживання, - скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради Тернопільської області, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області про встановлення факту постійного проживання - відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення колегії може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3