Вирок № 67950660, 25.07.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5009/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2017

Галицький районний суд м. Львова

у колегіальному складі: головуючого судді Мисько Х.М.

суддів Городецької Л.М.

ОСОБА_1

секретар Коружинець Н.В.

з участю прокурора Щербакова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні малолітню доньку Софію ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судженого, а саме: 25.08.2011 року Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст. 364; ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік, 21.03.2016 року Галицьким районним судом м.Львова за ч. 1 ст.366, ч.5 ст. 191 КК України, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 3 роки,-

-у вчиненні злочинів, передбачених за ч.4 ст190 КК України, ч.2 ст. 222 КК України в редакції 15.04.2008 року ,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 10 грудня 2004 року, точний час слідством не встановлено, перебуваючи у офісному приміщенні ПП «К.І.К. Л», що на вул.Б.Лепкого, 17 у м.Львові, шляхом обману ОСОБА_4, під виглядом отримання грошей на пайову участь у будівництві житла, усвідомлюючи неможливість виконання взятих на себе зобовязань, шахрайським способом заволодів її грошовими коштами у сумі 159186 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_4, 30 травня 2006 року, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи у офісному приміщенні ПП «К.І.К. Л», що на вул.Б.Лепкого, 17 у м.Львові, під виглядом отримання грошей на пайову участь у будівництві житла, усвідомлюючи неможливість виконання взятих на себе зобовязань, шахрайським способом заволодів її грошовими коштами у сумі 75750 грн., спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 234 936 грн.

Крім цього ОСОБА_2, 10 липня 2008 року, точний час слідством не встановлено, будучи директором ПП «К.І.К.-Л», перебуваючи в приміщенні філії «Відділення Промінвестбанку в м.Львів», що по вул.Ак.Гнатюка, 2 у м.Львові, з метою утримання кредитних коштів ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», свідомо надав представнику вказаної установи завідомо неправдиву інформацію про передачу ПП «К.І.К.-Л» йому особисто як фізичній особі майнових прав, вільних від будь-яких зобовязань на квартири №№ 22, 29, 31, 32, у будинку № 11 а на вул.Шептицьких у м.Новий Розділ Львівської області загальною вартістю 426 000 грн., будівництво яких не завершено, виступивши при цьому поручителем (іпотекодавцем зазначених майнових прав) за кредитним договором № 42-3 від 10.07.2009 року, укладеного між ПП «К.І.К.-Л» в особі директора ОСОБА_2 (боржник) та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (позичальник), на підставі якого ПП «К.І.К.-Л» надано кредитні кошти у сумі 700 000 грн., чим банку заподіяно значної матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій визнав повністю, надав покази про те, що всі обставини, описані в обвинувальному акті відповідають дійсності, не оспорює кваліфікацію своїх дій, просить його суворо не карати, вказуючи, що щиро розкаюється у вчиненому, матеріальна шкода ним частково відшкодована, з потерпілою ОСОБА_4 ведуться переговори щодо надання їй житлової квартири.

Не зважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, вина такого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться іншими дослідженими під час судового провадження доказами, а саме:

показаннями представника потерпілого юридичної особи ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» ОСОБА_5, яка в судовому засіданні надала покази про те, що ОСОБА_2 як директором ПП «К.І.К.-Л», 10 липня 2008 року було укладено кредитний договір з Банком, згідно якого ПП «К.І.К.-Л» надано кредит у сумі 700 00 грн. під 20 відсотків річних, терміном погашення не пізніше 01 лютого 2009 року. В забезпечення повернення кредитних коштів, відсотків за користування кредитом та інших зобовязань по кредитному договору, в заставу банку було передано майнові права на 4 квартири в будинку № 11 а, по вул.Шептицького у м.Новий Розділ загальною вартістю 426000 грн., будівництво яких не завершено. На даний час кредит та відсотки по кредитному договору не погашені, оскільки позичальник ПП «К.І.К.-Л» порушило умови кредитного договору та взятих на себе зобовязань не виконало. Крім цього, банком зясовано що по договорах застави майно за вказаними адресами відсутнє.

показаннями потерпілої ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що 10 грудня 2004 року нею було укладено договір на пайову участь у будівництві будинку по вул.Кульпарківській, 158 у м.Львові, будівництво якого здійснювало ПП «К.І.К.-Л», згідно якого вона повинна була отримати трьохкімнатну квартиру у зазначеному будинку. Вказаний будинок повинен був бути зданий в експлуатацію в другому півріччі 2005 року. На виконання умов вказаного договору нею були внесені відповідні кошти, а саме в день укладення договору 159186 грн., що становило 50 відсотків вартості житла, які нею були передані готівкою особисто ОСОБА_2 в присутності бухгалтера підприємства. В подальшому, у травні 2006 року, нею було укладено додатковий договір, згідно умов якого вона погодилась на зміну строку здачі-приймання предмету попереднього договору, а саме квартири по вул.Кульпарківській, 158 у м.Львові, під час укладення якого нею було додатково внесено ще 75750 грн. готівкою безпосередньо ОСОБА_2, про що нею була отримана квитанція. Проте, ПП»К.І.К.-Л» в особі директора ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань по здачі будинку в експлуатацію і надання їй житлової квартири не виконало. Зазначила, що в подальшому ОСОБА_2 частково повернув внесенні нею кошти у сумі приблизно 8000 доларів США;

показаннями свідка ОСОБА_6, даними в судовому засіданні про те, що він працює арбітражним керуючим з 2009 року, у його посадові обовязки входить участь у справах про банкрутство юридичних осіб при виконанні повноважень розпорядника майна, ліквідатора або керуючого санацією. 17.07.2012 року його призначено ліквідатором ПП «К.І.К.-Л». До вказаного моменту, з 08.09.2011 року він виконував функції розпорядника майна вказаного підприємства на підставі ухвали Господарського суду Львівської області про банкрутство ПП «К.І.К.-Л». На його адресу надходили заяви з вимогами до боржника від фізичних осіб, які мали укладені договори пайової участі з ПП «К.І.К.-Л» на обєкти житлового фонду, у задоволенні яких було відмовлено по причині відсутності у заявників грошових вимог до банкрута та розяснено право на звернення до суду за захистом своїх майнових прав. Йому відомо, що частина вказаних осіб мали майнові права на житло у будинку у м.Новий Розділ на вул.Шептицького, 11 а.

Оцінюючи показання обвинуваченого, потерпілих та свідка в частині вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.222 КК України в редакції від 15.04.2008 року, колегія суддів вважає, що такі находяться у обєктивному взаємозвязку з іншими матеріалами справи та нічим не спростовані.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорювались фактичні обставини вказаного кримінального провадження, дослідження інших доказів його вини було визнано судом недоцільним.

Таким чином, аналізуючи наведені докази, колегія суддів приходить до висновку, що винуватістьОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України, та ч. 2 ст. 222 КК України в редакції від 15.04.2008 року оскільки обвинувачений вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, а також, будучи службовою особою субєкта господарської діяльності, надав завідомо неправдиву інформацію банку з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; обставин, що обтяжують покарання - суд не встановив; обставини, що помякшують покарання - визнання вини, щире каяття та часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд умотивуваши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкції статті /санкції частини статті/ Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого більш мякого покарання не зазначеного в санкції статті /санкції частини статті/ Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд, враховує що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану шкоду, зобовязується і надалі відшкодувати таку грошовими коштами, а також наданням потерпілій ОСОБА_4 іншого житла. Наведені обставини, на думку суду, помякшують покарання ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відтак, при призначенні покарання обвинуваченому за ч.4 ст.190 КК України, слід застосувати ст.69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.

Разом з тим, суд виходячи із норм ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, яке повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України; при цьому, суд враховує, що останній повністю визнає свою вину, усвідомлює протиправність вчинених дій; у вчиненому розкаюється; працює; має на утриманні дружину, малолітню доньку Софію ІНФОРМАЦІЯ_3, характеризується за місцем проживання позитивно; потерпілі не настоюють на суворості покарання.

Відповідно до ст.77 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного чину.

Наведений перелік є вичерпним. Відтак, при застосуванні ст.75 КК України щодо ОСОБА_2 передбачена санкцією ч.4 ст.190 КК України конфіскація майна, призначена бути не може.

Крім того, при призначенні покарання, суд враховує, що ОСОБА_2 вироком Галицького районного суду м.Львова від 21.03.2016 року засуджений за ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 3 роки. На підставі наведеного з врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, суд вважає, що остаточне покарання за сукупністю злочинів слід обрати шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за попереднім вироком

Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності ,якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 222 КК України в редакції від 15.04.2008 року слід звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею.

У вказаному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов, згідно якого остання просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на її користь 2117648 грн. матеріальної шкоди, заподіяної злочином. Обвинувачений вказаний цивільний позов визнав частково, а саме на суму 234936 грн., яка зазначена в обвинувальному акті. Інші учасники процесу при вирішенні вказаного позову поклались на розсуд суду. Вивчивши цивільний позов, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що такий підлягає до часткового задоволення в сумі 234936 грн., яка учасниками судового процесу не оспорюється та підтверджується матеріалами кримінального провадження. В іншій частині, вказаний цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки є недостатньо мотивованим, належними та допустимими доказами не підтверджується, що не позбавляє потерпілу права звернутися з аналогічними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання речових доказів слід вирішити у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222 КК України в редакції від 15.04.2008 року, ч.4 ст.190 КК України, та призначити покарання:

-за ч.2 ст.222 КК України в редакції від 15.04.2008 року штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обовязків на 2 /два/ роки.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ч.1 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України в редакції від 15.04.2008 року у звязку із закінченням строків давності.

-за ч.4 ст.190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання із випробуванням та встановити йому іспитовий строк на термін два роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим за вироком Галицького районного суду м.Львова від 21.03.2016 року остаточно із застосуванням ст. 69 КК України призначити ОСОБА_2 покарання 5 (пять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання із випробуванням та встановити йому іспитовий строк на термін три роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 234936 (двісті тридцять чотири тисячі девятсот тридцять шість) гривень шкоди, заподіяної злочином.

В решті цивільний позов залишити без розгляду, розяснивши ОСОБА_7 право на звернення з аналогічними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме квитанцію до прибуткового касового ордеру № 59 від 10.12.2004 року на суму 159186 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3 від 30.05.2006 року на суму 75750 грн., договір 84/Б на пайову участь у будівництві житла від 10.12.2004 року, укладений між ПП «К.І.К.-Л» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_7, додатковий договір № 84/Б-1 до договору до № 84/б від 10.12.2004 року залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Х.М. Мисько

Судді колегії ОСОБА_8

ОСОБА_1