Ухвала суду № 67948600, 25.07.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10365/17

Провадження № 1-кс/234/3840/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Карпенко О.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., слідчого Левандовського О.В.,

розглянув клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії.

Клопотання надійшло до суду 25.07.2017 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №42016050000000140 від 01.03.2016 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017 року в провадження слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області Карпенко О.М. надійшло вищевказане клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії СПДІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів, в якому слідчий просить надати дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії СПДІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів (ЄРДПОУ 38769166), щодо перевірки фактів нархування заробітної плти колишнім працівникам СПДІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів, які працювали в очолюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відділах за період часу з 01.01.2015 по 31.07.2016.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначає, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016050000000140 від 01.03.2016, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи СДПІ з ОВПП у м. Донецьку МГУ ДФС України, шляхом підроблення табелів обліку робочого часу на протязі часу з січня 2015 року по кінець липня 2016 року нараховували та виплачували заробітну плату працівникам СДПІ, які фактично на робочому місці були відсутні, свої функції не виконували, а в робочий час знаходились на непідконтрольній Україні території чи перетинали лінію розмежування через КПВВ, що призвело до збитків державі на суму близько 200тис.грн.

В ході огляду табелів обліку робочого часу СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУ ДФС за період з січня 2015 по липень 2016, інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 08.08.2016 вих. №0.64-16551/0/15-16, а також інформацію щодо мобільних зєднань ПрАТ «Водафон Україна», отриману за результатами проведення тимчасового доступу до речей і документів відносно колишніх працівників СДПІ ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підписували табеля обліку робочого часу за період з січня 2015 року по липень 2016 року, встановлено факти перетину лінії розмежування через КПВВ та знаходження колишніх працівників, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також їх підлеглих працівників відповідних відділів у робочий час та дні на тимчасово неконтрольованій території України.

При цьому в табелях обліку робочого часу їм проставлялись «виходи» на роботу, а також «відрядження», на підставі яких в подальшому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.

Таким чином в діях посадових осіб СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУ ДФС, вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а саме розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016р. №43 (далі - Положення), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Вказаним органом є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба). Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю субєктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.8 вказаного Закону, орган державного фінансового контролю: здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління обєктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобовязань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.ст.4, 11 вказаного Закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії субєктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

При цьому п.7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно п.1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 (зі зімнами), Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

Таким чином, з урахуванням положень п.4 ч.2 ст.99 та ст.84 КПК України лише акт Державної аудиторської служби України (її територіальних органів), складений за результатами здійснення інспектування (ревізії), є належним доказом заподіяних державі збитків.

З набранням чинності Закону України «Про прокуратуру», виключено із переліку функцій прокуратури здійснення перевірок і такі функції не передбачені іншим законодавчим актом України, а також нормами КПК України не визначено певного порядку надання дозволу на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців.

Вказане питання чітко регулюється п.2 ч.1 Постанови КМУ «Про питання запровадження обмеження на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» №408 від 13.08.2014.

Так, у відповідності до частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України №408 від 13.08.2014 «Про питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Додатком до вищевказаної постанови став Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл КМУ на проведення перевірок. В даному переліку також зазначено Держфінінспекцію (на даний час - Державна аудиторська служба України).

Згідно статті 3 Закону України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Згідно до ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, перевірка в кримінальному провадженні не захід забезпечення кримінального провадження, в розумінні визначеному в розділі ІІ КПК України, а відповідно до ч.2 ст.93 КПК України є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів.

Згідно положень чинного законодавства України слідчий та прокурор у кримінальному провадженні, не можуть самостійно ініціювати питання про призначення відповідної перевірки.

Так, відповідно до п.п.б, п.12 прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у Кримінально процесуальному кодексі Українивиключено положення п.6 ч.2 ст.36 КПК України, відповідно до якого прокурор був уповноваженим призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п.в, п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у Кримінальному процесуальному кодексі України виключено пункт 4 частини другої статті 40, відповідно до якого слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п.2 ч.1 Постанови КМУ «Про питання запровадження обмеження на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» №408 від 13.08.2014р., надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Норми зазначеного пункту із змінами, внесеними Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №1728-VIII від 03.11.2016, відповідно до ч.1 ст.7 Прикінцевих положень зазначеного Закону, діють до 31 грудня 2017 року включно.

Таким чином, законом встановлено судовий контроль за дотриманням законності та обґрунтованості втручання у господарську діяльність, зумовлену потребами досудового розслідування задля досягнення його дієвості.

При цьому, згідно офіційного сайт Держаудитслужби України - Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області розташоване за адресою: 87515, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 26-2.

Згідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів (ЄРДПОУ 38769166) яку було припинено 04.04.2016 у звязку з реорганізацією. До дати припинення вказана інспекція у якій працювали вказані вище особи було зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично була розташована в м. Маріуполі по вул. Георгіївській, 2.

З урахуванням вищевикладеного з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого протиправного діяння, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення необхідно провести перевірку з питань додержання посадовими особами СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів (ЄРДПОУ 38769166), у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог законодавчих та нормативно правових актів з питань нарахування та виплати заробітної плати працівникам очолюваних ними відділів за період часу з 01.01.2015 по 31.07.2016.

Інформація, яка може бути здобута внаслідок проведення вказаної перевірки у сукупності з іншими документами кримінального провадження може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та може бути використана у якості доказів. Іншими способами встановити достовірні дані без залученням відповідних спеціалістів у вказаній сфері неможливо.

Вказане клопотання згідно вимог КПК України подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Дане клопотання безпосередньо подається до Краматорського міського суду Донецької області, оскільки наказом прокурора Донецької області №85окв від 15.09.2016, яким затвердженого Положення про слідче управління прокуратури області, місцем розташуванням першого слідчого відділу та здійснення досудового розслідування визначено місто Краматорськ.

Слідчий в судовому засіданні доводи та вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню, з анступних підстав.

Законом України «Про прокуратуру» внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули чинності 25.04.2015, зокрема виключено п.6 ст.36 та п.4 ч.2 ст.40 КПК України, які передбачали право прокурора та слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Водночас, положеннями п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що обставинами для проведення позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З моменту набуття чинності положень Закону України «Про прокуратуру» в частині змін до Кримінального процесуального кодексу України, прокурори та слідчі таке право втратили. Виходячи з положень п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України, з 25.04.2015 позапланові перевірки призначаються виключно за рішенням суду.

У відповідності до ст.124 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.

У відповідності до ст.18 Закону України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Прокуратури Донецької області знаходиться кримінальне провадження №42016050000000140 від 01.03.2016 року за фактом нарахування та виплати заробітної плати працівникам ДПІ, зокрема завідувачу сектором персоналу СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС та іншим працівникам, які фактично на робочому місці відсутні, свої функції не виконують, а постійно мешкають на непідконтрольній території у період з листопада 2014 року по теперішній час, що призвело до збитків державі понад 200 тисяч гривень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Згідно до ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Крім того, п.2 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься принцип законності.

За змістом ч.3 ст.9 КПК України, яка визначає принцип законності у кримінальному процесі, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України, тому при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у звязку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.18) ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Статтею 26 ч.3 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений: звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

При цьому відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі рішення суду або слідчого судді про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У разі виникнення у сторони обвинувачення труднощів, при витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів чи інших відомостей, відповідно до розділу ІІ КПК України, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, тобто такі заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Крім того, призначення документальної позапланової перевірки не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких вправі звертатись слідчий за погодженням з прокурором до слідчого судді.

Положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо призначення документальної позапланової перевірки, а ст.132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для призначення документальної позапланової перевірки

Слідчий звертаючись до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії, належним чином не обґрунтував необхідність її призначення саме на підставі ухвали слідчого судді та не зазначив правові норми, які відносять до компетенції слідчого судді вирішення зазначеного питання.

Враховуючи, що Кримінальний процесуальний кодекс України містить вичерпний перелік слідчих і процесуальних дій, дозвіл на проведення яких надається слідчим суддею у передбаченому ним порядку, і в цьому переліку не закріплено повноважень слідчого судді надавати дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.1, 3, 93, 131, 132, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії СПДІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_5