Рішення № 67948297, 26.07.2017, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/1979/17

Номер провадження 2/229/1170/2017

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк ' Приватбанк' до ОСОБА_2 простягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк " Приватбанк" 26 травня 2017 року звернулось до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору б/н від 28 березня 2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленного кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 48 відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 23 березня 2017 року, складає 18173,48 гривень.

ПАТ КБ "Приватбанк" просить стягнути на їх користь заборгованість у сумі 18173,48 гривень, а саме, заборгованість за кредитом у сумі 1605,54 гривні; заборгованість за відсотками у сумі 15226,35 гривень; штраф (фіксована частина) - 500 гривень; штраф (процентна складова) -841,59 гривень, а також судові витрати у сумі 1600 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 зявилась у судове засідання, пояснила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності та заперечення на позовні вимоги. Не згоден з позовними вимогами. Просить застосувати строк позовної давності, вказує, що картку йому видали строком до листопаду 2008 року. Не погодився із розміром відсотків. З умовами та правилами надання банковських послуг він не знайомився. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 18 березня 2006 року між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" укла-дено кредитний договір SAMDN20000006436712, шляхом написання заяви, яка разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, тарифами становить договір про надання банківських послуг, укладений між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до умов договору ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2400 грн. на платіжну картку зі сплатою 4 відсотків за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 8 ).

Згідно пункту 9.12 умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонгується на такий саме термін. (а.с.11 зворотний бік).

З огляду на ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, укладаючи договір, погодився з зазначеними в ньому умовами, оскільки заява (анкета) на оформлення кредитної картки, заява про відкриття рахунку і надання послуг з кредитування підписані ним, в тому числі і в графі щодо погодження з умовами і правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, про що виразив свою згоду.

Судом також встановлено, що згідно Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, для надання послуг Банк видає Клієнту картку, її вид вказано у заяві. Датой укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана у розділі Заяви «Відмітки Банку».

З матеріалів справи вбачається, що датой відкриття рахунку, відповідно до заяви ОСОБА_2 є 28 березня 2006 року. Строк дії картки не встановлено. Кредитний ліміт 2400 грн. (а.с.8)

Пунктом 2 розд.І умов та правил надання банківських послуг установлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення) (а.с.9 зворотний бік).

Відповідно до пп.3.1.1, 5.4 розд.ІІ документа строк дії картки вказано на лицевій стороні (місяць і рік), і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

За змістом пункту 3.1 Умов, для надання послуг, банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, яка вказана у розділі "Відмітка банку" заява, тобто 26 березня 2006 року року (а.с.10 зворотний бік).

Із заяви від 26 березня 2007 року, яка є невідємною частиною договору, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2, убачається, що строк дії картки, виданої останньому не вказано.

Але, відповідачем надано ксерокопію картки, на якої вказано строк дії картки до листопада 2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала, що саме ця картка була видана відповідачу, ніяка інша картка відповідачу не видавалась.

ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 26 травня 2017 року (а.с.2).

Представник позивача пояснила, що останій платіж відповідачем було зроблено 26 травня 2014 року. І це підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.6 зворотний бік) та випискою руху коштів по картці відповідача за період з 01 січня 2000 року по 17 липня 2017 року. Із якої вибачається, що 26 травня 2014 року відповідачем було поповнено картковий рахунок на 50 гривень.

Але у запереченнях відповідач вказав, що він не здійснював платіж, оскільки в саме цей час на теірторіі м.Дружківка здійснювалась терористична операція і органи державної влади не здійснювали свої повноваження. Надав роздруків з інтернету з сайту "Приватбанку", згідно якої вказано, що 05 травня 2014 року Приватбанк повідомив про особливості обслуговування клієнтів в регіонах з підвищеним криміногеним становищем - Донецької та Луганської областях, а саме, про зупинення роботи відділеній банку.

10 липня 2014 року було здійсненно повідомлення, про те, що робота відділень банку поновлена, в тому числі і в м.Дружківка.

Крім того, відповідно до виписки за основною картою ОСОБА_2 за період з 01 січня 2000 року по 17 липня 2017 року, 26 березня 2014 року було зроблено поповнення у відділенні банку на суму 50 грн. Але з даної виписки не вибачається ким саме зроблено дане поповнення. Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що дане поповнення було здійсненно саме відповідачем.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК).

Відповідно до умов договору, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2, кінцевий термін виконання кредитного зобовязання відповідає строку дії картки.

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобовязання, отже, продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Подальше продовження дії картки є способом виконання зобовязання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

19 березня 2014 року Верховним Судом України зроблений правовий висновок, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору.

Верховний Суд України у постанові від 22 жовтня 2014 року зробив правовий висновок, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кридиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платіжу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.

Враховуючи, що строк дії картки відповідно до заяви позивача сплинув в листопаді 2008 року, та матеріали справи не містять доказів про те, що строк дії картки інший, що відповідачу продовжувався строк дії картки, суд вважає,що у позивача виникло право вимагати повернення кредиту/ щомісячного платежу/ згідно умов договору з листопаду 2008 року, проте позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права лише 26 березня 2017 року.

Суд не може погодитися з доводами представника позивача, що строк позовної давності не сплинув, оскільки відповідач зробив поповнення картки 26 травня 2014 року на 50 гривень.

Представником позивача не були надані суду докази на підтвердження того, що дане поповнення було зроблено саме ОСОБА_2

Оскільки відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові, то суд, вважає, що позов задовлененю не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованності відмовлено, то судові витрати також стягненню не підлягають.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , ст..257,257,267, 526,625,1050,1054 ЦК України, суду

в и р і ш и в :

у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк ' Приватбанк' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар