Ухвала суду № 67946386, 26.07.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11126/16-а

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., перевіривши виконання вимог ст. 105, 106 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними, зміни порядку і способу виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними, зміни порядку і способу виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди.

Оскільки подана позовна заява не відповідала положенням ст. 106 КАС України, дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 25 липня 2017 року.

Копію ухвали ОСОБА_1 було отримано 19.07.2017 року, про що свідчить розписка позивача.

Позивачем 19.07.2017 року подано клопотання про перегляд питання прийняття позовної заяви, при цьому недоліки позовної заяви усунуто не було, виходячи із наступного.

В ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2017 року про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позивачем у позові не вказано коли їй стало відомо про порушення її прав, пов'язаних з невиконанням рішення суду та не надано на підтвердження цього відповідні докази.

За вимогами п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У заяві на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2017 року позивач зазначає, що доказом про невиконання постанови КААС від 10.04.2017 року є додаток № 1 до позовної заяви, а саме довідка Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.07.2017 року № 2530, що вказує на дату коли їй стало відомо про порушення її права на отримання виплати.

Проте предметом спору, серед іншого, є оскарження дій Державної виконавчої служби щодо невиконання постанови суду якою присуджений розмір виплат, при цьому позивач не зазначає коли їй стало відомо про порушення її прав вказаним відповідачем стосовно, як вважає позивач, незаконними діями державного виконавця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З урахуванням вищевказаних норм закону позивачем необхідно зазначити у позовній заяві дату коли вона дізналася про порушення її права державним виконавцем, оскільки дана обставина також являється обґрунтуванням для звернення до адміністративного суду з метою захисту порушеного права.

З приводу необхідності розгляду заявлених вимог в одному провадженні позивач зазначає, що заявлені нею вимоги пов'язані між собою, оскільки стосуються виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 року, а тому їх об'єднання в одній позовній заяві є цілком виправданим та таким, що відповідає законодавству.

З цього приводу необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 116 КАС України, суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних відповідачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, за результатами розгляду якої судом приймається постанова.

Разом з тим, процесуальні питання зміни порядку і способу виконання рішення суду регулюються розділом V КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Згідно положень ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З урахуванням зазначених норм закону кожна із заявлених позивачем вимог має свою форму звернення до суду, та як наслідок їх розгляду винесення судом різних форм судових рішень, що унеможливлює їх одночасний розгляд.

Вимоги ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2017 року про усунення недоліків позовної заяви позивачем виконані не були, у зв'язку з чим позов підлягає поверненню позивачу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними, зміни порядку і способу виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя