Ухвала суду № 67945669, 26.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14484/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Дзюби О.А.,

при секретарі Коцюрба Л.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Лубіна О.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100040000053 від 15.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України,

за участю прокурора Лубіна О.О.., -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло вище зазначене клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ «ГРІН ПАЛЛЕТ» (код ЄДРПОУ 38578439) надання первинно фінансово-господарських документів укладених з ТОВ «СЕЛКТОН» (код ЄДРПОУ 40687109).

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав викладених у мотивувальній частині клопотання.

В судове засідання не з'явився представник особи у володінні, якої знаходяться речі і документи, однак суд враховуючи положення ч. 4 ст. 163 КПК України, вважає за можливе розглянути дане клопотання у їх відсутність.

Зокрема, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, приходить до наступного.

З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до норм ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частина 1 статті 159 КПК України регламентує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.

Згідно із ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони можуть перебувати, а бо ж перебували у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання тимчасового доступу до речей і документів (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Однак, слідчим у судовому засіданні не було надано жодних ґрунтовних доказів, які б дали змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України), зокрема у порядку ст. 93 цього Кодексу.

Акт перевірки ДПІ, на який сторона обвинувачення, посилається у клопотанні, як на одну з підстав надання тимчасового доступу, взагалі не долучено.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки є сумнівним за своєю суттю, однак наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Керуючись ст.ст. 131-132, 159-166, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Лубіна О.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100040000053 від 15.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя: