Рішення № 67944190, 26.07.2017, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/635/17

провадження 2/694/399/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

26.07.2017 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Сакун Д.І.

при секретарі Матвієнко А,А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що 14 грудня 2005року між Закритим Акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладенийкредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав кредит ОСОБА_2, натомість відповідач не виконує свої обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30 квітня 2017 року виникла заборгованість в сумі 59029 грн. 83 коп. Вказана заборгованість складається із заборгованості по кредиту в розмірі 6472 грн.98 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 46169 грн. 72 коп., заборгованості по пені та комісії за користуванням кредитом в розмірі 3100 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. 00 коп. та штраф ( процентна складова) в сумі 2787 грн. 14 коп.

Позивач з урахуванням позовних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору б/н від 14.12.2005 року в сумі 59029 грн. 83 коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, сплачений ним при подачі позовної заяви в сумі 1600 грн. 00 коп.

В судовезасідання представник позивача не з'явився. Подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, просив застосувати позовну давність до вимог позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних/зобовязальних правовідносинах.

Так, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н від 14.12.2005 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3600.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобовязаний був надати відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором.

Позивач виконав свої зобовязання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, який як позичальник зобовязувався своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобовязання згідно кредитного договору, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе зобовязання, передбачені кредитним договором, тобто не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не повертає суми отриманого кредиту, не погашає всю суму кредиту згідно вимогами Кредитного договору.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом кредитного договору, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідач порушив свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобовязань за кредитним договором відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Станом на 30 квітня 2017 року виникла заборгованість в сумі 59029,83 грн. Вказана заборгованість складається із заборгованості по кредиту в розмірі 6472 грн.98 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 46169 грн. 72 коп., заборгованості по пені та комісії за користуванням кредитом в розмірі 3100 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. 00 коп. та штраф ( процентна складова) в сумі 2787 грн. 14 коп.

Разом з тим відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зістаттею 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правової позиції ВСУ, висловленої ним під час розгляду цивільної справи № 6-14цс14 та винесення постанови від 19 березня 2014 року вбачається, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

У разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості остання банківська операція з погашення заборгованості була здійснена 23.09.2014р. Таким чином позивачем не пропущений строк позовної давності за виключенням частини вимог щодо пені та чергових платежів по відсоткам за період трьох останніх років до дня звернення до суду, а саме в сумі 45588грн. 30 коп.

Частиною 2статті 258 ЦК Українивстановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому розмір пені, який просить стягнути позивач підлягає до часткового задоволення, в межах річного строку, що в сумі складає 1200 гривень.

Разом з тим, за наданими позивачем розрахунком заборгованості, вбачається, що при нарахуванні штрафу (процентна складова) 2787 грн. 14 коп. враховані: тіло кредиту, відсотки за користування кредитом та пеня.

За змістом ст. 549 ЦК пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Встановлено, що позивач - банк просить застосувати до боржника - відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки штраф на пеню не може нараховуватись, то процентна складова (штраф) повинна складатися з тіла кредиту, процентів за користування кредитом і становити 2603 грн. 06 коп., а не 2787 грн. 14 коп., як вважає позивач.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп., оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому стягненню з відповідача підлягає 1514, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 1050, 1054 ЦК України, та ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "Приватбанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 55864 (пятдесят пять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 34 коп. з яких: заборгованість за кредитом - 6472 грн.98 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 45588 грн. 30 коп., заборгованості по пені та комісії за користуванням кредитом в розмірі 1200 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. 00 коп. та штраф ( процентна складова) в сумі 2603 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати за сплату судового збору у розмірі 1514 ( одна тисяча пятсот чотирнадцять) грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.І.Сакун