Вирок № 67943005, 21.07.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1167/16-к

Провадження №1-кп/639/98/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченка Д.В.

при секретарі Косенко С.М.

за участю прокурора Макарова О.Г.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 06 грудня 2015 року під №12015220500002196 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого: 20.06.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 19.10.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч 2 ст. 15 ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 395 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2015 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу кафе «Арчі», розташованого по вул. Комсомольське Шосе 67 в м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_3, який направлявся до пров. Іжевського. Саме в той час у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на вчинення нападу, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоровя ОСОБА_3, з метою заволодіння майном останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, спочатку пішов слідом за ОСОБА_3, а потім, використовуючи фактор несподіванки, зупинив останнього у безлюдному місці та, використовуючи в якості знаряддя злочину належний йому пневматичний пістолет «Байкал», став ним погрожувати останньому і вимагати у нього телефон, навушники та грошові кошти. При цьому ОСОБА_3 у відповідь на вимоги ОСОБА_2, помітивши направлений у свій бік пістолет, побоюючись за своє життя і здоровя, ніякого опору нападнику чинити не став та добровільно віддав тому свої речі, а саме: мобільний телефон моделі «Samsung GT i9082» і навушники «ERGO» та дисконтні картки супермаркетів. Після скоєного ОСОБА_2 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, причинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2910 грн.

30 грудня 2015 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2В, знаходився в квартирі АДРЕСА_1, за місцем проживання його знайомого ОСОБА_4, де разом з останнім розпивав спиртні напої. Саме в той час ОСОБА_2 помітив на столі у житловій кімнаті мобільний телефон «Samsung Galaxy ACE 4 SM-G313HZKDSEK», належний ОСОБА_4, і в нього виник умисел на таємне викрадення вказаного телефону. Далі ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_4 в житловій кімнаті, взяв зі столу зазначений мобільний телефон та поклав його до кишені, щоб в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд. Однак, ОСОБА_4, повернувшись до кімнати, помітив відсутність на столі свого мобільного телефону і підозрюючи ОСОБА_2 у крадіжці, почав вимагати від останнього, щоб той повернув йому телефон. У відповідь на це ОСОБА_2 заявив, що мобільний телефон не крав. В ході виниклої суперечки у ОСОБА_2 виник умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4, який запідозрив його у крадіжці мобільного телефону, з метою заволодіння майном останнього, а саме мобільним телефоном «Samsung Galaxy ACE 4 SM-G313HZKDSEK» а також телевізором «Samsung LED TV 40 UE40H5500AW», який на той час знаходився в тій же кімнаті, де раніше на столі лежав мобільний телефон. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для здоровя ОСОБА_4, спочатку наніс один удар кулаком лівої руки у потиличну ділянку голови потерпілого та один удар кулаком правої руки у ділянку ребер. Від отриманих ударів ОСОБА_4 впав на диван і втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_2, маючи при собі мобільний телефон «Samsung Galaxy ACE 4 SM-G313HZKDSEK» вартістю 1898 грн., яким він вже заволодів за декілька хвилин до того, використовуючи той факт, що потерпілий втратив свідомість і не може завадити йому довести злочин до кінця, також заволодів належним потерпілому телевізором «Samsung LED TV 40 UE40H5500AW» вартістю 11164 грн. Надалі ОСОБА_2, звернувши зазначене майно на свою користь, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, причинивши потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді забитої рани на голові та синці на тулубі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та матеріальну шкоду на загальну суму 13062 грн.

19 жовтня 2011 року ОСОБА_2 раніше судимий Жовтневим районним судом м. Харкова відбував покарання з 26 серпня 2014 р. в Олексіївській виправній колонії №25 та за відбуттям строку покарання, прибув за обраним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 18, кв. 143, а потім став на реєстрацію до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС У в Харківській області. Згідно з ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2015 року відносно нього встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців із застосуванням у період адміністративного нагляду наступних обмежень: заборона виїзду або обмеження часу виїзду з особистих причин за межі району (міста) без дозволу органу міліції, який здійснює адміністративний нагляд; заборона відвідувати місця, де реалізують напої на розлив; заборона залишати без поважних причин місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 18, кв. 143, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. ранку наступного дня без відповідного дозволу органу внутрішніх справ. При необхідності порушення даної заборони з поважних причин, необхідно повідомити керівництво ОВС; обовязково зявлятися на реєстрацію до міліції 2 рази на місяць. Про встановлені всі вищевказані обмеження ОСОБА_2 був ознайомлений під підпис 21 жовтня 2015 року відповідно до витягу з законодавства України про адміністративний нагляд, а також йому розяснено, що в разі самовільного залишення свого місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду він буде притягнутий до кримінальної відповідальності згідно ст.. 395 КК України. Однак ОСОБА_2, діючи з умислом направленим на ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без дозволу органу внутрішніх справ 03 листопада 2015 року залишив обране місце свого мешкання, за адресою АДРЕСА_2 та почав переховуватися від органу міліції, який здійснював відносно нього адміністративний нагляд. Крім того, ОСОБА_2 30 грудня 2015 року у пункті пропуску «Гоптівка» здійснив перетинання кордону, виїхавши на територію РФ, а потім повернувся до України 04 січня 2016 р. тим самим він порушив правила встановленого відносно нього адміністративного нагляду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину за епізодом розбійного нападу по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 визнав в повному обсязі. За епізодами розбійного нападу відносно потерпілого ОСОБА_4 та порушення встановленого адміністративного нагляду обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав, що 04 грудня 2015 року о 20 год. 30 хв. він йшов зі сторони станції метро Холодна гора, де на вулиці побачив ОСОБА_3, підійшовши до нього ззаду, дістав травматичний пістолет, який пізніше віддав знайомому, прізвище якого не памятає, та наказав потерпілому віддати все майно, яке знаходилось у нього у кишенях Н що потерпілий віддав обвинуваченому мобільний телефон, навушники та картку на проїзд у метрополітені, після чого, він (ОСОБА_2В.) пішов, вкрадене майно продав. Що до епізоду від 30.12.2015 року свою вину не визнав, пояснив, що зранку знаходився вдома, з ОСОБА_4 вони домовились зустрітись та піти разом на роботу. Коли вони зустрілись, потерпілий вже знаходився у стані алкогольного спяніння та запропонував піти до нього додому, випити, ще горілки. Він погодився, вдома у ОСОБА_4 він пробув десь годину, вони разом випили горілки, після чого він пішов, а ОСОБА_4 залишився сам вдома, при цьому він був вже дуже пяним. Також обвинувачений зазначив, що ніякого майна у потерпілого не брав, до показань свідка ОСОБА_5 ставиться критично, оскільки він не ніс ніякого телевізора та свідок бачила не його. Щодо епізоду за ст.395 КК України ОСОБА_2 вину також не визнав, пояснив, що відносно нього судом не було встановлено адміністративного нагляду, нікуди на відмітку він не ходив.

З показань потерпілого ОСОБА_3 04 грудня 2015 року о 20 год.30 хв. він повертався додому з тренування, біля кафе «Арчі» зайшов у двір жилого будинку, зупинився переключити пісню на телефоні, оскільки був в навушниках, у цю мить до нього ззаду підійшов ОСОБА_2, якого він раніше не знав, та рукою штовхнув потерпілого у плече. ОСОБА_2 був одягнений в чорний спортивний костюм та чорну вязану шапку, на дворі вже було темно, але позаду обвинуваченого горіли ліхтарі, тому потерпілий дуже добре розгледів обличчя ОСОБА_2 та запамятав його. ОСОБА_3 розгубився, а обвинувачений приставив до нього пістолет та наказав віддати все майно, а то вбє, тоді він віддав свій мобільний телефон «Самсунг», навушники та карту на проїзд у метрополітені, після чого ОСОБА_2 почав тікати, і тоді ОСОБА_3 побачив, що у обвинуваченого в руках був травматичний пістолет. Далі він (ОСОБА_3А.) прийшов додому, де повідомив про напад на нього у поліцію. При цьому вказав, що з обвинуваченим раніше знайом не був, бачив його вперше при вищезазначених обставинах.

З показань потерпілого ОСОБА_4, 30 грудня 2015 року він вирішив випити горілки та приблизно о 08 год.30 хв. у дворі свого будинку зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_2, якого запросив до себе додому у гості. Після чого у нього (ОСОБА_4Є.) вдома вони разом вжили 0,5 л. горілки їм здалося цього замало, та він пішов до магазину ще за горілкою, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 залишався один у нього вдома, а вхідні двері потерпілий зачинив на ключ. Коли він повернувся додому, вони разом почали знов вживати горілку, та він побачив, що зі столу зник мобільний телефон «Самсунг», він почав питати ОСОБА_2, де подівся телефон, між ними почалась сварка, в результаті якої обвинувачений наніс йому два удари кулаком, один у серце, а інший в голову в район потилиці, чим спричинив розсічення, від ударів ОСОБА_4 знепритомнів, коли прокинувся, то побачив, що в нього зникли мобільний телефон «Самсунг», телевізор «Смарт ТВ» та ключ від замку вхідної двері, саме в цей час додому повернулась його мати, потім сусідка ОСОБА_5. Остання розповіла, як бачила чоловіка за описом схожого на ОСОБА_2, який виносив з його квартири телевізор.

Також потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що у квартирі крім нього та ОСОБА_2 нікого не було, замок відчинити можливо тільки ключем, як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторони.

Свідок ОСОБА_5 дала наступні покази, що 30 грудня 2015 року вона поверталась додому з поліклініки. О 13.00 год. побачила, як по вул. Селянській в сторону вул. Кривомазова рухається підозрілий чоловік, який несе у руках великий чорний телевізор з плоским екраном, чоловік був одягнений у чорний спортивний костюм та вязану чорну шапку, він постійно дивився по сторонам. Як вона пізніше дізналась, це був обвинувачений. Повернувшись додому вона дізналась від сусідки ОСОБА_6, що їх пограбували, її сина ОСОБА_7 побили та вкрали у них телевізор, тоді вона розповіла, що бачила людину, яка напевно і пограбувала їх. Вона також зазначила, що не у підїзді, не у дворі нікого підозрілого більше не бачила. ОСОБА_2 в той день бачила в перший раз та раніше знайома з ним не була.

З показань свідка ОСОБА_6, 30 грудня 2015 року вона знаходилась на роботі, їй зателефонувала сусідка та повідомила, що у неї у квартирі, щось діється, хтось кричить та бється, після чого вона прийшла додому, та побачила, що вхідні двері у квартиру відчинені, всюди кров, у тамбурі, в самій квартирі, на ручці, в ванній, потім вона побачила ОСОБА_4, котрий сидів на дивані непритомний. Далі вона помітила, що на столі немає телевізора, тоді свідок почала питати сина ОСОБА_4, де телевізор, а він їй розповів, що до нього у гості прийшов знайомий, назвав його імя, який вкрав у нього телефон, та на цьому ґрунті, між ними виник конфлікт, в результаті якого чоловік вдарив ОСОБА_4, а той знепритомнів. Також ОСОБА_6 зазначила, що замок на вхідних дверях відчинити можливо тільки ключем, як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторони. Про цей випадок, вона розповіла сусідці ОСОБА_5, на що та відповіла, що саме в цей день, та приблизно в цей час бачила чоловіка, у чорній шапці, він поводив себе дуже підозріло, весь час обертався та в руках ніс чорний великий телевізор.

З показань свідка ОСОБА_8, ОСОБА_9М, вони знають ОСОБА_2, як ученика школи, у якій (ОСОБА_8М.) працювала вчителькою, а також, як сусіда та унука своєї сусідки. З потерпілим теж знайомі. Останній мешкає у сусідньому підїзді. Щодо подій, які стались 30.12.2015 року їм нічого невідомо. Обвинуваченого ОСОБА_2 можуть охарактеризувати, як порядну людину, він культурний, завжди привітний, ніколи нікого не ображав, проте потерпілий зловживає спиртними напоями, але ж нічого поганого про нього сказати також не можуть, в нього вдома вони ніколи не були, мобільного телефону у нього не бачили.

Свідок ОСОБА_10 показав, що у 2014 році ОСОБА_2 звільнився з Олексіївської ВК та був поставлений на облік у Жовтневому РВ, після чого за поданням начальника судом було встановлено адміністративний нагляд відносно обвинуваченого, при цьому йому було розяснено, що він повинен знаходитись за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_6, де він мешкав разом з бабусею та сестрою. Через деякий час ОСОБА_2 почав ігнорувати обовязки встановленого йому адміністративного нагляду, в наслідок чого взагалі перестав мешкати за вищевказаною адресою, мешкав десь у друзів. Він, як дільничний інспектор неодноразово передавав через близьких обвинуваченого, що йому потрібно дотримуватись певних обовязків, але ж він на попередження ніяк не реагував, внаслідок чого він скоїв розбійний напад, після чого поїхав до м. Москви, а коли повернувся був затриманий співробітниками міліції.

Дослідивши в сукупності показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, а також показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про намагання ОСОБА_2 помякшити покарання за скоєнні ним злочини, а також уникнути покарання за епізодом нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_4 Так вказані показання потерпілих та свідків збігаються один з одним, не мають протиріч, послідовні та лаконічні з доказами, які надані в судовому засіданні сторонами кримінального провадження.

Не зважаючи на частково визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини, вина останнього, в інкримінованих йому злочинах підтверджується наявними доказами.

Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 16 грудня 2015 р. за участю ОСОБА_3 В ході даної слідчої дії потерпілий впізнав ОСОБА_2, як особу котра вчинила відносно нього розбійний напад та заволоділа його майном. Впізнання проводилось слідчим Жовтневого ВП в присутності двох понятих (т. 3, арк..с. 40-43).

ПТ «Ломбард Капітал» на запит начальника сектору Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області по кримінальному провадженню №12015220500002196 надано відповідь, що 04 грудня 2015 р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в ломбарді за договором фінансового кредиту отримано кредит в розмірі 1000 грн. під заклад мобільного телефону «Samsung GT i9082». Вказаний телефон реалізовано в погашення не повернутого кредиту (т. 3, арк..с. 49, 50).

Протоколом огляду відеоматеріалу за участю потерпілого ОСОБА_3 від 19 грудня 2015 року, де при огляді відеоматеріалу потерпілий впізнав ОСОБА_2, який перебував у приміщенні ломбарду «Ломбард Капітал», що розташований за адресою: вул.Червоноармійська, 7 в м. Харкові та передав співробітнику ломбарду телефон і навушники. В ході цієї процесуальної дії від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, що в особі, яка зображена на відео він впізнає особу, яка вчинила відносно нього злочин 04 грудня 2015 р. (т. 3, арк..с. 53-57, 58-60, 61-63).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 13 січня 2016 р. за участю потерпілого ОСОБА_4, в ході якого він розповів та показав про обставини злочину, вчиненого відносно нього та механізм спричинених тілесних ушкоджень (т. 3, арк..с. 154-161).

Висновком судово-медичної експертизи №56-ая/16 від 11 січня 2016 р. Експерт дійшов висновку, що ОСОБА_4 спричинена забита рана на голові, синці на тулубі. Ці ушкодження утворилися від ударної дії тупих твердих предметів, за винятком саден, які утворилися за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані за 6-9 доби до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером ушкодження, а також кольором синців. За ступенем тяжкості: забита рана, синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 3, арк. с. 148-149).

Висновком судово-медичної експертизи №117 ая/16 від 14 січня 2016 р., який проведено за наслідками слідчого експерименту. Експерт дійшов висновку, що показання ОСОБА_4 дані ним в ході слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (т. 3, арк..с. 162-163).

На запит слідчого Жовтневого ВП Ленінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ПТ «Ломбард» надано відповідь, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався до ломбардного відділення ПТ «Ломбард» з приводу закладу майна, а саме мобільного телефону «Samsung Galaxy ACE 4 SM-G313HZKDSEK» та отримав грошові кошти (т. 3, арк. с. 175- 177).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2015 р. встановлено відносно ОСОБА_2 адміністративний нагляд строком на 1 рік та покладені обвязки: заборона виїзду або обмеження часу виїзду з особистих причин за межі району (міста) без дозволу органу міліції, який здійснює адміністративний нагляд; заборона відвідувати місця, де реалізують напої на розлив; заборона залишати без поважних причин місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 18, кв. 143, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. ранку наступного дня без відповідного дозволу органу внутрішніх справ. При необхідності порушення даної заборони з поважних причин, необхідно повідомити керівництво ОВС; обовязково зявлятися на реєстрацію до міліції 2 рази на місяць (т. 3, арк. с. 190).

Справою адміністративного нагляду, яка містить в собі пояснення ОСОБА_2 про його ознайомлення з правилами адміністративного нагляду та відповідними обмеженнями, довідкою про звільнення на імя ОСОБА_2, реєстраційний лист з відмітками про неявки ОСОБА_2 1, 2 понеділка, довідка про перетинання ОСОБА_2 державного кордону (т. 3, арк..с. 188-207).

Оцінені вище докази, в їх сукупності, вказують на наявність дії ОСОБА_2 у виді нападу з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яке було поєднане з погрозою застосування насильства та із застосуванням насильства небезпечним для здоровя потерпілого ОСОБА_4, а також дії направлених на порушення правил адміністративного нагляду.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а його намагання довести, що він не вчиняв відносно потерпілого будь-якого злочину ОСОБА_4, спростовується показанням останнього, показаннями свідків, даними отриманими в ході слідчих експериментів, висновком судово-медичної експертизи, а також доказами, які вказують, що після нападу з метою заволодіння майном потерпілого поєднаний із насильством, обвинувачений ОСОБА_2 прибув до приміщення ломбарду де реалізував вказане майно.

Достовірність та обєктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, относимість, допустимість та достатність яких встановлена судом.

Суд, провівши судове слідство у відповідності до положень ч. 1ст. 337 КПК України згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши докази сторони обвинувачення та заперечення на них сторони захисту, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів в межах висунутого обвинувачення, підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Беручи до уваги часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на дослідженні доказів по кримінальному провадженню в повному обсязі, допитав обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідив матеріали кримінального провадження, розглянув справу з дослідження доказів в повному обсязі.

Аналізуючи обставини, які були предметом дослідження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій); за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій; за ст.. 395 КК України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше судимий, задовільно характеризується, не працює.

Обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних злочинів, обставини що обтяжують покарання, особу ОСОБА_2., його відношення до скоєних злочинів та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання повязане з ізоляцією від суспільства.

Потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 14000 грн.

Згідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з вимогамист. 1166 ЦК Українишкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню на загальну суму 14000 грн., які складаються з вартості викраденого майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) ОСОБА_2 у строк відбуття покарання за цим вироком, зарахувати строк попереднього увязнення по даному кримінальному провадженню з 04 січня 2016 року по 21 червня 2017 року включно (дата постановлення вироку), із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 Валерійовичавизнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 395 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років;

за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

за ст. 395 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області №27 залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 04 січня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення - з 04 січня 2016 року по 21 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.

Процесуальні витрати у розмірі 860 грн. 40 коп. за проведення товарознавчих експертиз стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Д.В. Чижиченко