Рішення № 67940260, 27.07.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1110/17

провадження №: 2/398/1614/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" липня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Ремезок А.Ю., за участі секретаря Василяки І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 11 754 грн 01 коп станом на 31 січня 2017 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 15 квітня 2014 року відповідач отримав кредит у розмірі 900,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, однак порушив умови договору та норми закону, які регулюють дані відносини, і повинен погасити заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідачу був відкритий картковий рахунок №5168755378723700, нарахування штрафів, пені та відсотків здійснювалось в межах закону, пеня та штрафи є різними видами відповідальності, в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено.

Відповідач в судове засідання не зявився, поштою на адресу суду направив заперечення в якому просить залишити без задоволення позов про стягнення заборгованості, з тих підстав, що він не має боргових зобовязань перед позивачем, оскільки розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом та не може підтверджувати існування тих чи інших операцій. Відповідач не згоден з сумами, зазначеними в розрахунку та вважає їх надуманими. Додатково зазначив, що в анкеті відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобовязання, в анкеті відрізняється сума грошових коштів від тієї, яку зазначає позивач в позові (в анкеті зазначена сума 0 грн, а в позові 900 грн), відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обовязок повернення тієї чи іншої суми, відсутній строк надання грошових коштів позивачем та строк повернення цих коштів відповідачем, відсутні будь-які посилання на картку, з якої відповідач міг отримати грошові кошти, відсутня умова про отримання цієї картки відповідачем. Також в матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що відповідач отримав якусь картку або йому був відкритий рахунок. Вказані розходження свідчать про те, що вказана інформація не є достовірною. Крім того, зазначив, що позивачем не надано належних доказів оформлення та укладення між сторонами та відповідно отримання ним Памятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів, щоб у сукупності із заявою свідчило про укладений у належній формі договір про надання банківських послуг.

В судові засідання відповідач не зявлявся, причини неявки суду не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.04.2014 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послу ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» та отримав кредитну картку.

Згідно умов даної Анкети-заяви, відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідач підтвердивсвою згоду на те, що підписана заява разом зУмовами та правилами надання банківських послуг таТарифами Банку,складає міжним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві, чим спростовуються доводи відповідача про те, що Умови та Правила надання банківських послуг на відповідача не розповсюджуються.

Щодо встановлення кредитного ліміту, банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту за рішенням банку.

ПАТ КБ «Приватбанк»свої зобовязання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту,

Відповідно до п 2.1.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг, у випадку порушення клієнтом зобовязань зі сплати заборгованості перед банком, банк має право протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень змінити умови кредиту, встановивши строк повернення кредиту 91-й день з моменту порушення зобовязань клієнта зі сплати кредиту, та вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та процентів за його використання, виконання інших зобовязань за кредитом у повному обсязі.

Згідно з п 1.1.7.12. Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.42 Умов та правил надання банківських послуг сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

В звязку з неналежним виконанням боржником договірних зобовязань, станом на 31 січня 2017 року за кредитним договором виникла заборгованість за кредитом в сумі 897,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7721,10 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1050 ЦК Українивизначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, на день розгляду справи з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, пенею та комісією за користування кредитом відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею та комісією та штрафів суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень позивача, в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено.

Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Зі змісту даного пункту договору не зрозуміло, які саме послуги надаються клієнту за вказану комісію.

Згідно ст. 10 п. 3 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимагаючи стягнення з відповідача комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надано відповідачу, та не надав жодних доказів на підтвердження факту надання таких послуг.

В подальшому, в письмових поясненнях, позивачем зазначено, що в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено.

Однак, в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» як підсумок вказано саме комісію 2100,00 грн, пеня у підсумку відсутня.

Враховуючи викладене, зважаючи, що позовною вимогою є стягнення з відповідача заборгованість за пенею та комісією в сумі 2100 грн, судом розглянуто позовну вимогу про стягнення саме комісії та пені.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

При цьому, нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, є незаконним.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-1746цс16, та враховується судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведення позивачем правомірності вимог в частині стягнення з відповідача комісії, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Зі змісту п 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку виникнення порушення строку виконання зобовязань на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн (в еквіваленті 500 грн за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції України,ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-2003цс15.

Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що пеня і штрафи в даному випадку є різними видами штрафних санкцій.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, неможливо виокремити конкретну суму пені, оскільки вона розрахована разом з комісією, крім того, позивач вимагає застосування до відповідача цивільно-правової відповідальність у виді стягнення як пені, так і штрафів за одне і те саме порушення, а саме несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті платежів в рахунок погашення заборгованості, суд вважає, що дані обставини є порушеннямстатті 61 Конституції, а тому вимога позивача про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн (в еквіваленті 500 грн за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Судом визначено, що сума невиконаного зобовязання 8618 грн 10 коп (897,00 грн заборгованість за кредитом + 7721,10 грн заборгованість за процентами за користування кредитом), а тому процентна складова штрафу повинна обчислюватись від даної суми, та складає 430 грн 90 коп.

Отже, суд знаходить позов обґрунтованим в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15.04.2014 року в загальній сумі 9 549 грн, яка складається з: 897,00 грн заборгованість за кредитом; 7721,10 грн за процентами за користування кредитом; 500 грн штраф (фіксована частина); 430,90 грн штраф (процентна складова).

Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідно до статті 617 ЦК України судом не встановлено.

Суд зазначає, що, всупереч положенням ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, зокрема, факту того, що ним не отримано кредитну картку, факту належного виконання ним своїх зобовязань за кредитним договором тощо.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 88 ЦПК України відповідно до Закону України Про судовий збір, що діяв на час подачі позову до суду,тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1296 грн 00 коп судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (81% від 1600 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором від 15квітня 2014 року на загальну суму 9 549 грн 00 коп (девять тисяч пятсот сорок девять грн 00 коп), а також судові витрати в сумі 1296 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Суддя: А.Ю. Ремезок