Постанова № 6793982, 01.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2009 року о 17 год., 35 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-5512/09/1370

за позовом Управління Пенсійного фонду України Радехівському районі Львівської області, представник Слободян В.С. (довіреність № 1757/06-09 від 23.06.2009 року) до Ліквідаційної комісії приватного підприємства «Корчів», представник не зявився про стягнення заборгованості в сумі 4182,76 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії приватного підприємства «Корчів» про стягнення заборгованості в сумі 4182,76 грн.

Представником позивача в судовому засідання подано клопотання, у якому уточнив подану позовну заяву від 27.08.2009 року № 2547/06-16, а саме, відповідачем по справі вважати Приватне підприємство «Корчів».

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує результатами проведеної позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2005 року по березень 2006 року, про що складено акт № 23. На підставі акта перевірки позивачем донараховано ПП «Корчів» страхові внески за ставками 32,3% та 31,8% на загальну суму 4992,35 грн. За результатами перевірки відповідачу виставлено вимогу № Ю-99 від 29.05.2006 року, яка оскаржена відповідачем до Управління Пенсійного фонду України та Господарського суду Львівської області. Постановою Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року № 2/1057-24/177А позов задоволено, вимогу № Ю-99 від 29.05.2006 року скасовано. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року № 2/1057-24/177А рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові ПП «Корчів» відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2008 року касаційну скаргу ПП «Корчів» відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Відповідач здійснив переплату по розстроченню єдиного податку в сумі 1579,34 грн.

Рішенням № 294 від 31.07.2009 року про застосування фінансових за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно якого нараховано фінансові санкції в сумі 769,75 грн.

Таким чином, сума загальної заборгованості відповідача станом на 26.08.2009 року становить 4182,76 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із

змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АВ № 448485, № 448486, 17.03.2006 року внесено рішення засновників юридичної особи або уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи.

12.05.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загльобовязкове державне пенсійне страхування за період з 18.07.2002 року по 31.12.2004 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 23.

У висновках вказаного акту зазначено:

При перевірці даних розрахунків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень-грудень 2005 року та січень 2006 року не було відображено сум нарахованої зарплати, на які нараховуються страхові внески за ставкою 32,3% та 31,8%, зокрема, у вересні 700,88 грн., жовтні 11655,34 грн., листопаді 3095,42 грн., грудні 2,16 грн. та в січні 2006 року - 2,39 грн. В результаті чого підприємство не нарахувало страхові внески за ставкою 32,3-31,8%, зокрема:

- у вересні 2005 року донараховано внесків за ставкою 32,3% на суму 22,6,38 грн.;

- у жовтні 2005 року донараховано внесків за ставкою 32,3% на суму 3764,68 грн.;

- у листопаді 2005 року донараховано внесків за ставкою 32,3% на суму 999,82 грн.;

- у грудні 2005 року донараховано внесків за ставкою 32,3% на суму 0,70 грн.;

- у січні 2006 року донараховано внесків за ставкою 32,3% на суму 0,77 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачу донараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на суму 4992,35 грн.

29.05.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Франківському районі Львівської області надіслано відповідачу вимогу № Ю-99 про сплату недоїмки в сумі 4992,35 грн.

Вказана вимога оскаржена відповідачем до Управління Пенсійного фонду України та Господарського суду Львівської області. Постановою Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року № 2/1057-24/177А позов задоволено, вимогу № Ю-99 від 29.05.2006 року скасовано. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року № 2/1057-24/177А рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові ПП «Корчів» відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2008 року касаційну скаргу ПП «Корчів» відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

09.06.2006 року позивачем направлено відповідачу претензію № 897/06-16 на суму 4992,35 грн., яка відповідачем не сплачена.

31.07.2009 року позивачем прийнято рішення № 294 про застосування фінансових за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно якого нараховано фінансові санкції в сумі 769,75 грн.

26.08.2009 року відповідач здійснив переплату по розстроченню єдиного податку в сумі 1579,34 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону , у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 106 цього ж Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону , за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З пояснення представника позивача, станом на день розгляду справи та прийняття судом постанови, заборгованість відповідача Приватного підприємства «Корчів» становить 4182,76 грн. (фінансові санкції в сумі 769,75 грн., пеня 3413,01 грн.), що підтверджується розрахунками по фінансових санкціях та пені та є погодженою між сторонами.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Крім цього, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4182,76 грн. підлягають задоволенню, оскільки на відповідача законодавцем покладений обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Корчів» (ЄДРПОУ 32003416, Львівська область, Радехівський район, с. Павлів, пр. Юності, 39) на користь Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 22374333, Львівська область, м. Радехів, вул. Л. України, 10, р/р 25602301211 в Радехівському відділенні Ощадбанку, МФО 385242) заборгованість в сумі 4182,76 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 05.10.2009 року.

Суддя Гавдик З.В.