Ухвала суду № 6793927, 08.04.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-318/08/1370

08 квітня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого судді Демяновського Г.С.,

при секретарі Фейдаш Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова до Приватного підприємства «Галсервіспостач», Товариства з обмеженою відповідальністю «БП «Авангард» про визнання недійсним господарського зобовязання.

в с т а н о в и в :

Адміністративний позивач-ДПІ у Галицькому районі м.Львова звернувся з позовом, про визнання недійсним господарського зобовязання між Приватним підприємством «Галсервіспостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БП «Авангард», яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2005 року за №18/05, та застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України. Підставами позову є те, що між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2005р. № 18/05. Факт виконання договору між сторонами підтверджується податковими накладними, згідно яких продавцем є ТзОВ «БП «Авангард», замовником є ПП «Галсервіспостач». Всього згідно податкових накладних було поставлено товару на загальну суму 2230066,45 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006р. по справі № 2-2632/2006 визнано недійсним статут ТзОВ «БП «Авангард» з моменту його реєстрації,а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку ТзОВ «БП «Авангард» з моменту внесення в реєстр платника податків на додану вартість. Крім того, згідно акту ДПІ у Соломянському районі м.Києва від 30.05.2006р. №2114 анульовано свідоцтво податку на додану вартість ТзОВ «БП «Авангард» з дати внесення в реєстр тобто 3.06.2005р.В процесі розгляду справи позивач частково заявою від 09.02.2008 року змінів позовні вимоги і просить на підставі ст.207 ГК України визнати недійсним господарське зобов”язання між ПП „Галсервіспостапч” та ТзОВ бп „Авангард” на суму 2230066 ,45 грн.,наполягаючи на визнанні означеного договору таким, що не відповідає вимогам закону та який вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги, просить визнати недійсним господарське зобовязання.

Представник відповідача- ПП «Галсервіспостач» позов не визнав з підстав, наведених у запереченні. Наполягає, що недійсність установчих документів ТзОВ «БП «Авангард» є юридичним фактом, що впливає на відносини засновників, а не на відносини ТзОВ «БП «Авангард» з іншими особами. Зазначає, що в рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006р. немає жодних даних. а отже й не встановлено судом факти щодо ненадання ТзОВ «БП «Авангард» податкової звітності за податкові періоди, в яких були здійснені господарські операції на виконання оспорюваного фактичного договору поставки. Така правова підстава як визнання установчих документів недійсними не передбачає наслідком визнання недійсними всіх дій, вчинених юридичною особою за період її діяльності до моменту її ліквідації. І якщо на момент укладення та виконання спірна угода відповідала вимогам закону, то вона не може бути визнана недійсною з тієї причини, що в подальшому після її виконання визнані недійсними установчі документи одного з учасників - ТзОВ «БП «Авангард».

Представник ТзОВ «БП «Авангард» в судове засідання не зявився, надіслана рекомендованими листами кореспонденція повернута по причині відсутності відповідача юридичною адресою, вказаною в довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві за №12-1-7/1712 від 05.07.2006 року. В порядку, передбаченому ст.39 КАС України судом здійснено виклик відповідачів через друкований засіб масової інформації ( газета «Високий замок» від 27.09.2008р.від 10.11.2008 р.)

Враховуючи викладені обставини, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №17302 та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 5670 вбачається, що ПП «Галсервіспостач» зареєстровано 26.12.2001р. юридичною особою, код ЄДРПОУ 31804443;

2.

з договору купівлі-продажу № 18/05 від 1 жовтня 2005р. вбачається, що між ТзОВ «БП «Авангард» (Постачальник) та ПП «Галсервіспостач» (Замовник) укладено договір на постачання замовнику товару згідно рахунків на загальну суму 3 000 000, 00 (три мільйони) грн., відповідно до умов якого фактом прийняття товару по кількості та якості рахуються підпис обох сторін у накладній, що додається до кожної партії товару;

У відповідності до вимог ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Доказами в підтвердження спрямованості умислу на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковим органам відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування (припинення) державної реєстрації підприємства та інше.

- З Акту за №2114 від 30.05.2006 року вбачається. що Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ БП „Авангард” анульоване;

- В матеріалах справи наявна довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві за №12-1-7/1712 від 05.07.2006 року, згідно якої станом на 05.07.2006 року числиться ТзОВ „БП „Авангард”.

- Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006 року у справі за №2-2632/2006 визнано недійсним Статут ТзОВ „БП „Авангард”з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку ТзОВ „БП „Авангард” з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість. Зокрема, в рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006 року у справі за №2-2632/2006 зазначено, що ТзОВ „БП „Авангард” було зареєстровано на громадянина ОСОБА_2, який не створював його. Окрім того, в рішенні зазначено, що згаданий громадянин не підписував будь-яких документів про його створення та не підписував будь-якого доручення, яке надавало право від його імені створювати та реєструвати підприємство, а також не підписував бухгалтерських документів.

Як вбачається із установчих документів ТзОВ «БП «Авангард» знаходиться за адресою м.Київ, вул. Леванєвського,7, однак 22.11.2005р. працівниками податкової міліції ДПА України у м.Києві було складено акт про відсутність товариства за місцем реєстрації.

Орган державної податкової служби вважає, що податкові накладні, які видані ТзОВ „БП „Авангард” не можуть бути використані ПП «Галсервіспостач» в податковому обліку, так як свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ „БП „Авангард” визнано недійсним,

з відповіді старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 19.03.2009 р.№1438\\09-1 вбачається,що в офісному приміщенні ПП „Галсервіспостач” в ході проведення обшуку 24.12.2008 року товаротранспортних накладних та інших документів,які підтверджували би факти перевезення товаро-матеріальних цінностей виявлено та вилучено не було,

Наявні у матеріалах справи документи в своїй сукупності підтверджують умисел як ТзОВ „БП „Авангард”, так і ПП «Галсервіспостач» на приховування від оподаткування прибутків та доходів, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину..

Однак, як вбачається з договору, укладеного між відповідачами, ТзОВ „БП „Авангард” зобовязується поставити ПП «Галсервіспостач» товар згідно рахунків, кількість, ціна та загальна сума яких визначається податковими накладними, на загальну суму 3000000 (три мільйони) грн.

Разом з тим, як вбачається з наявних у справі податкових накладних ТзОВ „БП „Авангард” надавалися різноманітні послуги, зокрема, організація прийомів, транспортні послуги, обслуговування фуршету, обслуговування конференцій, організація та проведення семінарів, а також продаж будівельних матеріалів.

У всіх випадках поставки товарно-матеріальних цінностей розрахунок здійснювався готівкою.

Однак, відповідачем не було подано жодних первинних документів на підтвердження належного виконання договору, зокрема, актів виконаних робіт, документів, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів: договори перевезення, транспортного експедирування та документи про їх

3.

виконання (товарно-транспортні накладні тощо), договори зберігання товару, доказів наявності власних чи орендованих транспортних засобів, що підтверджують надання транспортних послуг, зазначених у податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та інших даних, що свідчать про реальність та товарність здійснюваних операцій, а також реальне настання правових наслідків. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вiд 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1)назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та договір поставки, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення різноманітних заходів та надання послуг.

Крім того, згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон №168) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту

суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

П.18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» N 165 від 30.05.1997р. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця . Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та було предметом дослідження Шевченківським районним судом м.Києва від 17.04.2006 року у справі за №2-2632/2006 громадянин ОСОБА_2, який зазначений як директор ТзОВ «БП Авангард» у договорі поставки та податкових накладних, не підписував будь-яких документів про його створення та не підписував будь-якого доручення, яке надавало право від його імені створювати та реєструвати означене підприємство, а також не підписував бухгалтерських документів.

Наведене свідчить, що податкові накладні, видані ТзОВ «БП Авангард», підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у передбаченому законом порядку.

Крім того, з постанови про порушення кримінальної справи від 22.12.2008р., вбачається що відносно директора ПП «Галсервіспостач» Шихова А.М. порушено кримінальну спави за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2ст.205, ч.3ст.209, ч.3ст.212 Кримінального кодексу України.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що укладений між відповідачами договір був укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і порушує публічний порядок \ст.228 ЦК України\, і тому він є нікчемним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім

4.

тих, що пов'язані з його недійсністю. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. ,і тому позови податкових органів про визнання правочину \угоди,господарського зобов”язання\недійсним судовому розгляду з 01.01.2004 не підлягають.При цьому встановлення нікчемності угоди як такої,що порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства презюмується у мотивувальній частині рішення \ухвали\ ,а не в резолютивній.

Означена позиція Вищого адміністративного суду України щодо непідвідомчості вимог про визнання нікчемних правочинів недійсними співпадає з позицією Верховного Суду України,висловленій в постанові від 25.09.2007 р.№07\99.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що оскільки суду непідвідомчий позов про визнання нікчемного правочину недійсним,то провадження у справі слід закрити згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідачів не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17, 69, 70,71,160-163,165,167 ,157 КАС України, суд

у х в а л и в :

Провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова до Приватного підприємства «Галсервіспостач», Товариства з обмеженою відповідальністю «БП «Авангард» про визнання недійсним господарського зобовязання закрити.

Ухвала може оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п”яти днів з дня проголошення ухвали.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після поданняання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Демяновський Г.С.

.