Ухвала суду № 67934173, 21.07.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/1693/17 Провадження №11-сс/773/318/17 Головуючий у 1 інстанції:Вітер І.Р. Категорія: арешт майнаДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Денісова В.П.,

суддів Гапончука В.В., Подолюка В.А.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Панасюка В.В.,

власника майна ОСОБА_1,

представника власника майна ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою директора виробничо-комерційного підприємства «Володимир» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.06.2017 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні № 420160310600000041 (яке в подальшому було долучено до матеріалів кримінального провадження № 42017031060000038) задоволено клопотання старшого слідчого СВ Володимир Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 накладено арешт на майно, а саме, на вилучені 23.06.2017 року під час обшуку ВКП «Володимир» в м.Володимирі-Волинському по вул.20-го липня, 79 - 1 системний блок компютера «Intel (R) Pentium(R) 4CPU 3.20GHz 0,99 ГБ ОЗУ», 1 системний блок відео реєстратора марки «PRAXIS VDR-508» серійний номер 5081112240131, 9 книг обліку розрахункових операцій за №№0316001971/7, 3000270198/2, 0316001971/6, 3000270198/1, 0316001971/5, 0316001971/4, 0316001971/р-1, 0316001821-2, 0316001821/р-1, 7 загальних зошитів із записами, гроші в загальній сумі 10530 гривень, 15 пляшок обємом по 1,5л кожна із зразками рідин із запахом дизпалива, 10 пляшок обємом по 1,5л кожна із зразками рідин із запахом бензину, 1 електронний заправний пістолет, 1 аркуш із записами, 75 клаптиків паперу із умовними записами, а також на виявлені в ході обшуку 15 ємностей по 1000л кожна з рідинами із запахом дизпалива, 1 цистерну обємом 2400л та 9 бочок обємом по 200 л кожна з наявними в них рідинами, з запахом бензину, що опечатані та передані на зберігання ОСОБА_4, заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.

30.06.2017 до слідчого судді Володимир Волинського міського суду директором ВКП «Володимир» ОСОБА_5 було подано клопотання про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 06.07.2017 відмовлено.

У поданій 18.07.2017 апеляційній скарзі директор виробничо-комерційного підприємства «Володимир» ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки він пропущений із поважних причин. Також просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27.06.2017 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. Посилається на те, що строк оскарження ухвали пропустив оскільки лише 11.07.2017 отримав повний текст ухвали слідчого від 06.07.2017, а 10.07.2017 оскаржував ухвалу слідчого судді від 27.06.2017 в апеляційному порядку, яку було судом повернуто, оскільки апелянт, пропустивши строк апеляційного оскарження, не просив поновити його. Дані обставини зумовили повторно звернутися із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 27.06.2017 до апеляційного суду. Також просить врахувати, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя не звернув увагу, що судом було надано дозвіл вилучити марки акцизного збору та підакцизні товари. Натомість співробітникам поліції було вилучено належне йому майно, про яке не було зазначено в ухвалі слідчого судді та не відноситься до категорії вилученого законом з обігу та не є предметом будь-якої злочинної діяльності. Також просить врахувати, що він є керівником підприємства, яке офіційно займається роздрібною торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом, роздрібною торгівлею пальним. Також з 15.09.2016 ВКП «Володимир» є платником акцизного податку з реалізації пального. Тому усі паливно-мастильні матеріали, що були вилучені, придбавались та реалізовувались ним виключно на підставі укладених договорів у встановленому законом порядку, а грошові кошти здобуті внаслідок ведення законної підприємницької діяльності. Просить врахувати, що внаслідок обшуку та арешту майна, робота очолюваного ним підприємства практично припинена.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 та його представника, які просили поновити строк на апеляційне оскарження та підтримували апеляційну скаргу, і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував доводи апеляції і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, не брав участі у розгляді клопотання про накладення арешту на майно підприємства, директором якого він є, оскаржував ухвалу в порядку ст.174 КПК України до слідчого судді, а в подальшому 10.07.2017 до апеляційного суду, із запізненням отримав копію ухвали слідчого судді, що зумовило повторно звернутись 18.07.2017 із апеляційною скаргою, на думку апеляційного суду, ОСОБА_1 слід поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 27.06.2017, так як даний строк пропущений із поважних причин.

Як вбачається із ухвали слідчого судді від 27.06.2017, ним не було в повній мірі дотримано вимоги ст.370 КПК України.

Так, слідчий суддя, навівши в своїй ухвали зміст статей КПК України, повністю ідентичним, вказаним у клопотанні слідчого, вказав, що заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

При цьому, жодних мотивів чи підстав прийняття такого рішення, слідчий суддя у своїй ухвалі не навів.

Проте, слід зазначити, що в матеріалах клопотання міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого видами діяльності ВКП «Володимир», керівником якого являється ОСОБА_1, є роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Роздрібна торгівля пальним (а.п.22-23).

Однак, жодної оцінки вказаному документу слідчий суддя не надав, таким чином, зовсім не мотивувавши свою ухвалу про накладення арешту на майно.

Зважаючи на викладені обставини, відповідно до приписів ст.ст.407,409 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.

Твердження апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно заслуговує на увагу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що очолюване ним ВКП «Володимир» має право, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати такі види діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Роздрібна торгівля пальним.

А з вересня 2016 року ВКП «Володимир» є платником акцизного податку з реалізації пального. На підтвердження своїх пояснень він надав суду копії відповідних свідоцтв та витягів.

Крім того, на підтвердження доводів своєї апеляційної скарги щодо законності ведення підприємницької діяльності, апелянт надав копії договорів поставки нафтопродуктів №274/11-16 від 01.11.2016 з ТзОВ «Манго-Груп» та №14031 від 14.03.2017 з ТзОВ «Кетрін-Оіл», а також копії сертифікатів відповідності пального вимогам ДСТУ, які дійсні відповідно до 15.08.2017, до 16.03.2018 і до 19.01.2018 і копії рахунків-фактур, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на придбане пальне.

Вказані твердження ОСОБА_1 та представлені ним копії документів прокурором не спростовані.

Копіями вищевказаних документів повністю спростовуються пояснення прокурора в судовому засіданні, що ВКП «Володимир» в особі керівника ОСОБА_1 здійснює незаконний збут та зберігання з метою збуту паливно-мастильних матеріалів без будь-яких офіційних документів.

Крім того, ні в клопотанні, ні під час судового розгляду не представлено жодних доказів того, що вилучені кошти здобуті незаконним шляхом.

Також слід зазначити, що в даному провадженні проводиться досудове розслідування за ч.1 ст.204 КК України.

Згідно диспозиції вказаної норми матеріального закону, кримінальна відповідальність настає за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Прокурором в судовому засіданні не представлено жодних доказів того, що ВКП «Володимир» незаконно придбавало з метою збуту чи зберігало з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари, зокрема пальне.

За таких обставин, з врахуванням наданих апелянтом копій документів, апеляційний суд вважає, що вилучене під час обшуку майно, не відповідає критеріям, вказаним у ст.98 КПК України.

Як вбачається із клопотання слідчого про арешт майна та доданих матеріалів, прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність арешту вилученого майна та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови судом у задоволенні клопотання про арешт майна.

Також слід зазначити, що кримінальне провадження, в якому слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, внесене до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України. Санкція даної норми Закону не передбачає конфіскацію майна.

При цьому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, підозра ОСОБА_1 у вчиненні жодного злочину, не оголошена.

Як зазначив у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, в результаті накладення арешту на вилучене майно, практично припинена правомірна підприємницька діяльність очолюваного ним ВКП «Володимир».

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з порушенням вимог ст.ст.170, 173 КПК України наклав арешт на майно.

Також в судовому засіданні прокурором не спростовано твердження апелянта про те, що паливні матеріали, а саме бензин та дизельне пальне були придбані і для власних потреб, оскільки в нього та в його родини у власності перебуває декілька транспортних засобів.

Свої пояснення ОСОБА_1 підтвердив, надавши суду копії свідоцтв про реєстрацію зазначених транспортних засобів.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не здійснював і йому не інкримінується незаконне виготовлення бензину та дизельного палива, як і незаконний збут зазначених товарів.

Враховуючи наведені обставини, вимоги ч.1, п.п.5.6 ч.2 ст.173 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків задовольнити.

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.06.2017.

Апеляційну скаргу директора виробничо-комерційного підприємства «Володимир» ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.06.2017 про накладення арешту на майно скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: