Ухвала суду № 67933596, 26.07.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1613/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В. І.суддівСіренка Ю. В., Пономаренка В. В. при секретаріНаконечній М. М.

прокурор Гамова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу керівника Звенигородської місцевої прокуратури на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року у справі за позовом керівника Звенигородської місцевої прокуратури до Головного управління державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_6, третя особа - фермерське господарство "Рудневе" про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними,

в с т а н о в и л а :

Керівник Звенигородської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_6, третя особа - ФГ "Рудневе" про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою керівник Звенигородської місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права та просить скасувати ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову відкриття провадження у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі керівник Звенигородської місцевої прокуратури наголошує на тому, що суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження у справі прийшов до помилкового висновку та не взявши до уваги, що предметом спору є визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки в оренду, які стали підставою укладання договорів оренди, тобто виникнення цивільно-правових відносин.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За загальним правилом, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа.

Згідно з п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових та інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З змісту договорів оренди землі, що є похідними наказів про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки в оренду, укладених між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_6 вбачається (а.с. 43-62), що вони були укладені між державним органом (власником землі) та фізичною особою, тому спір є приватно-правовим.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВССУ№ 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Також відповідно до п. 7 даної постанови Пленуму ВССУ земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року N 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Проте, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин, що мають процесуальне значення при вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору, не визначився з суб'єктним складом та характером спірних правовідносин і дійшов неправильного висновку відмову у відкритті провадження у справі, а тому ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по справі підлягає до скасування з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу керівника Звенигородської місцевої прокуратури на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року - скасувати.

Матеріали за позовом керівника Звенигородської місцевої прокуратури до Головного управління державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_6, третя особа - фермерське господарство "Рудневе" про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :